Тема 10. Державне регулювання внутрішньої торгівлі

1. До видів внутрішньої торгівлі відноситься:

а) роздрібна торгівля;

б) оптова торгівля;

в) міжнародна торгівля;

г) протекціонізм.

2. Роздрібна торгівля – це торгівля товарами, призначеними для подальшого їх продажу або відповідного перетворення з метою продажу та надання пов’язаних з цим послуг:

а) вірно; б) невірно.

3. Оптова торгівля – це торгівля товарами, призначеними для кінцевого споживання в особистих, сімейних і домашніх цілях або для іншого, не пов’язаного з продажем, використання та надання пов’язаних з цим супутніх послуг:

а) вірно; б) невірно.

4. Торговельна діяльність - це вид господарської діяльності суб’єкту ресторанного господарства з виробництва, продажу і організації споживання продуктів харчування власного виробництва і закупних товарів:

а) вірно; б) невірно.

5. До сфери внутрішньої торгівлі не відноситься:

а) роздрібна торгівля;

б) магазина торгівля;

в) зовнішня торгівля;

г) оптова торгівля.

6. До сфери внутрішньої торгівлі відноситься:

а) роздрібна торгівля;

б) торгівля цінними паперами;

в) зовнішня торгівля;

г) торгівля в магазинах безмитної торгівлі.

7. До прямих методів впливу держави на діяльність торговельних підприємств не відноситься:

а) фінансова та кредитно-грошова політика;

б) контроль за якістю продукції;

в) регулювання умов та термінів зберігання й реалізації, маркування та обміну товарів;

г) контроль за дотриманням законів.

8. До прямих методів впливу держави на діяльність торговельних підприємств відноситься:

а) фінансова та кредитно-грошова політика;

б) контроль за якістю продукції;

в) податкова політика;

г) політика доходів.

Тема 11. Державне регулювання зовнішньої торгівлі

1. Причини, що обумовлюють державне регулювання ЗЕД:

а) інтенсифікація міжнародних економічних зв’язків та необхідність інтеграції у світову економіку;

б) потреба використання переваг міжнародного поділу праці та можливостей світового ринку;

в) прискорення ринкового реформування країни для підвищення ефективності національної економіки;

г) усе вищезгадане.

2. До об’єктів державного регулювання ЗЕД належить:

а) зовнішня торгівля;

б) міжнародний рух капіталів;

в) валютні та кредитні відносини;

г) науково-технічний обмін;

д) міжнародна міграція робочої сили;

е) зовнішній борг країни;

є) усе вищезгадане.

3. Міжнародна координація:

а) система міжнародних відносин, що ґрунтується на узгодженні інтересів різних країн у конкретних сферах шляхом переговорів, консультацій і досягнення домов­леностей за участю представників цих країн;

б) встановлення міжнародних режимів-домовленостей, що визначають правила, норми і процедури, яких потрібно дотримуватися у процесі зовнішньоекономічної діяльності;

в) система різноманітних форм міжнародного економічного співробітництва, яка передбачає відкритість економіки і вільне переміщення ресурсів.

4. Протекціонізм – це:

а) політика держави, що обмежує певні експортні операції;

б) політика, що заохочує або не перешкоджає вивезенню та ввезенню товарів;

в) продаж за кордоном товарів за цінами, нижчими за внутрішні;

г) політика держави, спрямована на захист національної економіки від іноземної конкуренції.

5. Фритредерство – це:

а) політика, що обмежує певні зовнішньоторговельні операції;

б) політика вільної торгівлі з метою лібералізації зовнішньоекономічної діяльності;

в) діяльність держави, спрямована на підтримку вітчизняного виробника за кордоном.

6. До економічних методів державного регулювання у сфері зовнішньоекономічних відносин належать:

а) субсидії виробникам товарів;

б) митні тарифи;

в) валютні обмеження;

г) антидемпінгове мито;

д) усе вищезгадане;

е) правильними є відповіді а), б).

7. Методами адміністративного регулювання ЗЕД виступають:

а) регламентація митних процедур;

б) митні тарифи;

в) пільгове експортне кредитування;

г) ліцензування, квотування, контингентування;

д) валютні обмеження;

е) усе вищезгадане;

є) правильними є відповіді а), г), д).

8. Кількісні обмеження на ввезення або вивезення відповідних товарів, що запроваджуються на певний час, – це:

а) митний збір;

б) акцизний збір;

в) квоти;

г) адвалорне мито.

9. Антидемпінгова політика – це діяльність держави:

а) що перешкоджає реалізації вітчизняних товарів за цінами, нижчими за їх собівартість або істотно нижчими за їх ринкову вартість;

в) пов’язана з наданням субсидій відповідним виробникам експортних товарів;

г) спрямована на активну підтримку експортного виробництва та обмеження імпортних операцій;

д) спрямована на обмеження іноземної конкуренції на світових ринках.

10. Платіжний баланс країни – це:

а) система показників, що відображає обсяг фінансових ресурсів за джерелами їх утворення і напрямками використання;

б) співвідношення між валютними надходженнями в країну і платежами, які держава здійснює за кордон, протягом певного часу;

в) співвідношення між експортом і імпортом товарів.

11. Платіжний баланс охоплює:

а) усі платежі, що фіксуються в країні;

б) усі зовнішньоекономічні платежі країни;

в) усі зовнішньоекономічні операції країни.

12. Яким буде сальдо платіжного балансу країни, якщо експорт товарів становить 100 млрд ум. грош. од., імпорт товарів – 80 ум. грош. од., імпорт золота – 20 ум. грош. од.?

а) нульове;

б) активне;

в) пасивне.

13. Доходи від іноземних інвестицій входять до:

а) поточного платіжного балансу;

б) балансу руху капіталів;

в) торговельного балансу.

14. Якщо держава зменшує офіційні резерви іноземної валюти, то як це відображається у платіжному балансі ?

а) із знаком «плюс», тобто це – операція експортного типу;

б) із знаком «мінус», тобто це – операція імпортного типу;

в) не впливає на сальдо платіжного балансу.

15. Україна вирішила встановити контроль над зовнішньою торгівлею, щоб зменшити дефіцит платіжного балансу. Одним із результатів такого рішення може бути:

а) зменшення рівня інфляції в країні;

б) збільшення експорту українських товарів;

в) зменшення імпорту іноземних товарів;

г) збільшення українського експорту і зменшення імпорту.

16. Торговельний баланс відображає:

а) експорт та імпорт товарів;

б) експорт та імпорт товарів і послуг;

в) експорт та імпорт товарів і послуг, високоліквідні засоби.