- •Тестові завдання
- •Тема 1. Об’єктивна необхідність державного регулювання економіки.
- •Тема 2. Основи методології державного регулювання економіки
- •Тема 3. Макроекономічне прогнозування та планування
- •Тема 4. Фінансово-кредитне регулювання економіки
- •Тема 5. Особливості національних систем управління економікою
- •Тема 6. Державне регулювання підприємництва
- •Тема 7. Державне регулювання процесу структурної перебудови економіки та інвестиційної діяльності
- •Тема 8. Державне регулювання і стимулювання науково-технічного прогресу та інноваційних процесів
- •Тема 9. Державне регулювання розвитку промислового виробництва і агропромислового комплексу
- •Тема 10. Державне регулювання внутрішньої торгівлі
- •Тема 11. Державне регулювання зовнішньої торгівлі
- •Тема 12. Державне регулювання соціальних процесів
- •Тема 13. Державне регулювання розвитку регіонів
Тема 2. Основи методології державного регулювання економіки
Принцип мінімальної достатності в державному регулюванні означає, що держава:
а) виконує тільки ті функції, які ринок виконати не може або виконує погано;
б) використовує обмежений арсенал засобів впливу (правові та економічні методи);
в) концентрує зусилля на розв’язанні стратегічних економічних проблем;
г) вирішує тільки соціальні проблеми суспільства.
До кредитно-грошового регулювання належить:
а) балансування доходної та витратної частин державного бюджету;
б) проведення облікової та процентної політики;
в) регулювання платіжного балансу;
г) операції на відкритому ринку;
д) регулювання діяльності комерційних банків;
е) відповіді б), г), д).
«Політика дорогих грошей» – це:
а) встановлення високої облікової ставки;
б) великі державні позики;
в) купівля центральним банком цінних паперів;
г) грошова емісія.
Прикладом прямого впливу держави на ціни виступає:
а) встановлення податку на додану вартість і акцизів;
б) зміна розмірів податку на прибуток;
в) грошова емісія;
г) зміна облікової ставки;
д) усе вищезазначене.
«Лідерство в цінах» з боку держави має місце:
а) у сфері соціальних відносин;
б) у зовнішньоекономічному секторі економіки, на світовому ринку;
в) у сферах, де держава виступає «вагомим» покупцем чи замовником;
г) на монополізованих ринках.
Асигнування з державного бюджету на покриття збитків (збалансування) бюджетів нижчих рівнів називається:
а) контингентуванням;
б) дотацією;
в) субсидією;
г) субвенцією.
До інструментів економічного регулювання належить:
а) встановлення розмірів податків;
б) ліцензування;
в) квотування;
г) встановлення фіксованих цін;
д) митне регулювання;
е) контроль за валютними курсами.
Встановлення державою розмірів, частки у загальному обсязі виробництва, продажу, експорті чи імпорті називається:
а) квотуванням;
б) контингентуванням;
в) субсидуванням;
г) ліцензуванням.
Економічні методи державного регулювання є пов’язаними з:
а) наданням фінансової чи матеріальної допомоги;
б) створенням фінансових чи матеріальних стимулів для суб’єктів господарювання;
в) формуванням правового простору діяльності суб’єктів національної економіки;
г) відповіді а), б).
Які з методів державного регулювання зазвичай вважають більш ефективними ?
а) економічні;
б) адміністративні.
В яких випадках використання адміністративних методів державного регулювання приносить більшу користь, ніж застосування економічних?
а) розподіл ресурсів;
б) регулювання діяльності монополій;
в) усунення негативних екстернальних (побічних) ефектів ринкових процесів;
г) реалізація цільових програм;
д) проведення зовнішньоекономічної політики.
Неформальним засобом впливу держави на розвиток національної економіки є:
а) визначення цілей і пріоритетів розвитку національної економіки;
б) встановлення соціальних стандартів і нормативів;
в) вплив держави на формування громадської думки, суспільної свідомості;
г) функціонування державного сектора економіки.
У сучасній економіці розвинених країн Заходу державне регулювання є:
а) основним регулятором економіки;
б) допоміжним регулятором;
в) поряд з іншими – рівноправним регулятором.
Конкретними інструментами економічних методів державного регулювання виступають:
а) ставка податку;
б) фіксовані ціни;
в) квоти;
г) ліміти;
д) ліцензії;
е) митні тарифи.
До адміністративних інструментів державного регулювання відносять:
а) харчові, фармацевтичні, екологічні стандарти;
б) норми амортизації;
в) ставки податків;
г) ставки облікового проценту;
д) контингентування;
е) митні тарифи.
