Тема 6.2 «Кредитування підприємств».

План.

1. Принципи і об’єкти кредитування.

2. Лізингове кредитування підприємства в аграрному виробництві.

3. Державне кредитування підприємств за рахунок коштів міжнародних фінансово-кредитних інститутів.

Проблемне питання:

Довести причини функціонування кредитних відносин в процесі забезпечення безперервності виробничої діяльності підприємств.

Нормативно – законодавча база.

1. Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затверджена постановою Правління НБУ від 28.08.2001 N 368 (із змінами та доповненнями), розд. ІУ.

2. Постанова Правління НБУ від 10.05.2007 № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Рекомендавана література:

1. Поддєрьогін А.М. «Фінанси підприємств», підручник, Київ - 2004рік, р.6, ст.. 260-293.

2. Бердар М.М. «Фінанси підприємств», навчальний посібник, Київ «Центр учбової літератури» - 2010 рік, р.6, ст..207-224.

3. Партин Г.О. «Фінанси підприємства», навчальний посібник, Львів ЛБІ НБУ – 2003 рік, р5, ст.. 165-188.

Ключові поняття і терміни:

Суб’єкти і об’єкти кредитування; кредитори; банківський кредит;

принципи кредитування; лізингодавець; лізингоодержувач; ризики кредитування; лізингові платежі; кредитна лінія; Світовий банк; Європейський банк реконструкції та розвитку.

1. Принципи і об’єкти кредитування.

Принципи кредитування – це основні положення банківської системи, що визначають процес кредитування.

Можна виділити такі основні принципи кредитування:

Принцип обов'язкового повернення суми кредиту є основним положенням, що визначає суть кредиту як такого та відрізняє його від інших вартісних категорій.

Даний принцип передбачає, що сума позики обов'язково має бути повернена кредитору у визначений кредитним договором термін.

Неповернення позички означає, що проект було не реалізовано, отже кошти були направлені не ефективно, в результаті чого суб'єкти кредитної угоди отримують збитки.

Принцип строковості також є одним з основних принципів кредитування, і означає, що позичка має бути не просто повернена, зобов'язання мають бути виконані у конкретний строк.

Отже, дотримання банком даного принципу дозволяє йому визначати обсяги необхідних ресурсів, планувати їх використання і, таким чином, підвищувати свою стійкість та ефективність використання позичкового капіталу.

Принцип платності означає, що позичальник повинен сплатити кредитору ціну за право використовувати його ресурси як винагороду за прийняття ним на себе кредитного ризику.

Розуміння даного принципу дозволяє нам ще раз переконатися, що позичковий капітал є продуктивним, тобто здатним до самозростання.

Принцип платності є важливим елементом системи кредитування, так як породжує зацікавленість кредитора у наданні позички, стимулює позичальника до більш ефективного використання кредитних ресурсів, дозволяє банкам покривати свої витрати на проведення кредитних операцій та нарощувати обсяги позичкового капіталу.

Одним з основних принципів банківського кредитування є принцип забезпеченості кредиту, що означає наявність у банку права для захисту своїх інтересів, недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність позичальника.

Реалізація забезпечення є джерелом погашення позики, сплати відсотків та інших платежів, що виникають під час дії кредитного договору за умов, що позичальник не в змозі виконати свої зобов'язання.

Принцип цільового використання є одним з основних положень банківського кредитування в Україні. Він означає, що отриманий кредит має бути використаний лише на цілі, що передбачені кредитним договором.

Кредитні кошти можуть призначатися для:

• поповнення оборотних коштів;

• здійснення капітальних витрат та інвестицій;

• забезпечення споживчих витрат.

Отже, дотримання банками України вказаних принципів дозволяє значно підвищити ефективність кредитних операцій, підвищити доходи від їх проведення, забезпечити собі стійкість та стабільність, таким чином, зберегти інтереси інвесторів та вкладників банку.

Кредитні відносини є складними і багатогранними. Для більш ґрунтовного їх дослідження необхідно звернутися до розгляду питання суб`єктів та об`єктів банківського кредитування.

Кредит забезпечує трансформацію грошового капіталу в позичковий та відображає стосунки між кредиторами та позичальниками з приводу перерозподілу вартості на засадах повернення та платності.

Сторони кредитної угоди називаються суб`єктами кредитних відносин, а матеріальні цінності (проекти, цільові програми), відносно яких укладається кредитна угода – об`єктами кредиту.

Суб'єкти кредитування - особи, які беруть участь у процесі кредитування.

Об'єкти кредитування - певна частина вартості виробничих оборотних фондів та фондів обігу, основних виробничих фондів, яка формується за рахунок банківського кредиту.