II. Предмет та завдання екології.

Термін екологія в наш час став широко відомим і загальновживаним. Юридично винахідником терміну “екологія” є послідовник Чарльза Дарвіна Ернст Геккель, що в кінці XIX століття визначив екологію “як загальну науку про відношення організмів та навколишнього середовища”. Завдання нової науки він вбачав у вивченні взаємодії різних організмів між собою, а також із навколишнім середовищем.

На початку ХХ ст. ситуація змінилась: відбулася підміна, зміна суті поняття „екологія”. Як пише Н.Ф. Реймерс, такого вибуху профанації знань не було в історії людства. В наш час втрачається смисл структури екологічного циклу наук, до екології приєднується будь-хто. Сьогодні сформувалася так звана неоекологія - міждисциплінарна наука, яка базується, крім біологічних основ, на основах географічних, технічних, економічних та соціальних наук. Екологія стала для всього людства не лише наукою, але й способом мислення, поведінки, реальністю дій. Вона стала однією з сторін гуманізму, що включає в себе духовність, розуміння єдності людини з природою, високу культуру та інтелект. Екологія та «неоекологія» — різні дисципліни і оперують поняттями, які не лише не сумісні між собою, а й суперечать, виключають одне одному. Візьмемо вислови «екологічно чиста продукція», «екологічно чисте підприємство», «екологія культури», «екологія транспорту» і т. д. З позицій класичної екології вони абсурдні. Адже екологія хорошою чи поганою, чистою чи брудною не буває. Крім того, вона є наукою, а в даному контексті у це слово вкладається інший зміст.

К.М. Ситник та М.І.Будико (1990 – 1992) розділяють екологію на три частини:

• загальна екологія, що вивчає основні закономірності функціонування екологічних

систем;

• глобальна екологія, що вивчає біосферу в цілому;

• прикладна екологія, об’єктом вивчення якої є взаємовідносини живих організмів із

середовищем.

Г.Білявського та М.Падуна (2000) виділяють в екології п’ять основних блоків:

• біоекологія - вивчає відносини організмів:

  • екологію мікроорганізмів;

  • екологію грибів;

  • екологію рослин;

  • екологію тварин;

  • екологію людини.

• геоекологія;

• техноекологія - вивчає вплив промисловості на природу і природи на промисловість, вплив умов природного середовища на функціонування підприємств та їх комплексів;

• соціоекологія - - вивчає взаємовідносини елементарних соціальних груп суспільства та людства загалом з життєвим середовищем;

• космічна екологія.

Інші вчені додають ще

• промислову, або інженерну;

• транспортну;

• сільськогосподарську;

• медичну.

Екологія як наука постійно розвивається, з’являються все нові її розділи, найважливішими з яких є:

• мілітаризаційна екологія;

• радіоекологія;

• урбоекологія;

• ландшафтна екологія;

• екологія суші, прісних водоймищ, морську, високогірну;

• в часовому аспекті розрізняють історичну та еволюційну екологію.

Екологія – це наука, яка вивчає взаємозв’язки організмів та їх популяцій з навколишнім середовищем, досліджує вплив середовища на будову ,життєдіяльність і поведінку організму, встановлює залежність між середовищем і чисельністю популяції.

Екологія вивчає сукупність живих організмів, які взаємодіють між собою, утворюючи з оточуючим середовищем певну єдність (тобто систему), в межах якої здійснюється процес трансформації енергії й органічної речовини.

Головні завдання екології:

• дослідження особливостей організації життя;

• встановлення закономірностей взаємозв’язків між організмами, їхніми угрупованнями та умовами довкілля;

• дослідження структури та функціонування угруповань організмів; розробка методів визначення екологічного стану природних і штучних угруповань;

• спостереження за змінами в окремих екосистемах та біосфері в цілому, прогнозування їхніх наслідків;

• оптимізація взаємин між людиною, з одного боку, окремими видами та популяціями, екосистемами – з другого;

• створення бази даних та розроблення рекомендацій для екологічно безпечного планування господарської і соціальної діяльності людини;

• застосування екологічних знань у справі охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів;

Предметом екології є різноманітність і структура зв’язків між організмами, їхніми угрупуваннями та середовищем існування, а також склад і закономірності функціонування угрупувань організмів: популяцій, біогеоценозів, біосфери в цілому.

Отже, екологія – це комплексна біологічна наука, яка тісно взаємодіє з багатьма природничими дисциплінами.

Залишається тільки погодитися з висновками науковців, що тільки екологізація свідомості суспільства, виховання дбайливого ставлення до природи може допомогти людині уникнути глобальної екологічної кризи, загроза якої близька сьогодні як ніколи раніше.