1.3.2 Визначення рівнів суттєвості для цілей аудиту

Суттєвість — це максимально допустимий розмір помилкової суми, яка може бути показана в фінансовій звітності і розглядатися як не суттєва, тобто така що не вводить користувачів звітності в оману. Оцінка суттєвості є предметом професійного судження.

Принцип суттєвості в аудиті базується на положенні про те, що певні дані фінансової звітності в інформативному плані є більш важливими, ніж інші. Враховуючи інтереси всіх груп користувачів необхідно прийняти рішення про вибір рівня суттєвості. Кожен з користувачів має власні інтереси, які і визначають те, що є більш суттєвим в бухгалтерській звітності. Так, для акціонерів товариства суттєвою є інформація про результати діяльності підприємства, динаміку прибутку і реальність активів. Так, помилка в обчисленні фінансового результату (наприклад, заниження прибутку) акціонерного товариства може призвести до викривлень в нарахуванні податків, розподілі чистого прибутку, виплаті дивідендів.

Попередня оцінка суттєвості дасть нам змогу правильно спланувати перевірку і визначити обсяги робіт, які необхідно виконати. Під час роботи ми можемо змінити попередню оцінку рівня суттєвості.

Стандартною точковою межею суттєвості вважається рівень 5%. Відхилення до5% є незначним, а відхилення більше 5%- суттєвим.

Для розрахунку планового рівня суттєвості використаємо Звіт про власний капітал ПАТ «Івано-Франківськцемент» за 6 місяців 2016 року(Додаток В), який наведено в додатку (табл. 1.4).

Для прикладу візьмемо статті:

• зареєстрований капітал;

• додатковий капітал;

• нерозподілений прибуток.

А також коефіцієнти суттєвості 5%, 6,5%, 3%.

Таблиця 1.4 - Визначення суттєвості для статей Звіту про власний капітал

Стаття	За звітний період, тис.грн	Коефіцієнт суттєвості, %	Показник суттєвості, тис.грн..
Зареєстрований капітал	133132	5,00%	6556,6
Резервний капітал	22453	6,5%	1459,4
Нерозподілений прибуток	433960	3,0%	13018,8

Отже, якщо в ході аудиторської перевірки буде виявлено помилок при перевірці нерозподіленого прибутку на загальну суму 13018,8 тис. грн., то це вважатиметься несуттєвим в такому випадку можна буде надати безумовно-позитивний висновок. Для зареєстрованого капіталу рівень суттєвості становитиме 6556,6 тис. грн.

Якщо ж сума помилок перевищить заданий рівень суттєвості, то це буде суттєвою помилкою. В такому випадку можна буде надати тільки умовно-позитивний або негативний висновок, в залежності від розміру відхиленя.

1.3.3 Визначення основних завдань аудиторської перевірки власного капіталу

Метою аудиту власного капіталу є встановлення достовірності первинних даних щодо його формування та використання, повноти і своєчасності відображення інформації у зведених документах та облікових регістрах, правильності ведення обліку власного капіталу відповідно до установчих документів та облікової політики, достовірності відображення у звітності підприємства.

Основними завданнями аудиту власного капіталу є:

-    перевірка достовірності відображення показників щодо власного капіталу, встановлення законності й правильності їх формування;

-    установлення повноти формування статутного (пайового) капіталу, відповідності фактичних внесків учасників умовам установчих документів, дотримання засновниками термінів внесення часток до статутного (пайового) капіталу;

-    перевірка стабільності величини статутного капіталу, його відповідності розміру, визначеному установчими документами;

-    перевірка достовірності формування і використання додаткового капіталу;

-    перевірка достовірності формування і використання резервного капіталу;

-    перевірка достовірності формування і використання прибутку (списання) збитку.

Крім того, аудитор повинен дослідити такі питання: 

-    достовірність відображення показників власного капіталу, установлення законності й правильності їх формування;

-    правильність формування статутного капіталу, відповідність фактичних внесків учасників умовам установчих документів, дотримання строків внесення часток до статутного капіталу;

-    стабільність величини статутного капіталу, його відповідність розміру, визначеного установчими документами;

-    правильність ведення бухгалтерського обліку власного капіталу відповідно до вимог законодавства:

-    правильність формування та відображення в обліку прибутку (збитків);

-    достовірність обсягу власного капіталу, відображеного у фінансовій звітності.