- •Розділ 1 планування аудиторської перевірки рорахунків з кредиторами
- •1.1. Знайомство з бізнесом клієнта
- •1.1.1 Оцінка загальних економічних факторів і умов в галузі, що впливають на бізнес клієнта
- •1.1.2 Характеристика суб’єкта дослідження, його бізнесу та результатів його фінансово-господарської діяльності
- •1.1.3 Перелік основних нормативних документів
- •1.1.4 Оцінка загального рівня компетентності керівництва підприємства
- •1.2 Розуміння системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю
- •1.2.1 Оцінка роботи бухгалтерської служби на підприємстві
- •1.2.2 Попереднє ознайомлення із системою внутрішнього контролю
- •1.2.3 Характеристика облікової політики, що застосовується суб’єктом
- •1.3 Ризик і суттєвість
- •1.3.1 Оцінка аудиторського ризику та його складових
- •1.3.2 Визначення рівнів суттєвості для цілей аудиту
- •1.3.3 Визначення основних завдань аудиторської перевірки власного капіталу
- •1.3.4 Типові порушення в системі контролю, веденні бухгалтерського обліку та відображенні об’єкта аудиту у фінансовій звітності
- •1.3.5 Аналітичні процедури для визначення основних тенденцій стану та руху об’єкту дослідження
- •1.3.6 Визначення складних областей аудиторської перевірки об’єкта
- •1.4 Програма аудиторської перевірки.
- •Розділ 2 оцінка системи внутрішнього контролю
- •2.1 Основні завдання системи внутрішнього контролю об’єкта, процедури контролю, які можна застосувати щодо об’єкта перевірки
- •2.2 Оцінка системи внутрішнього контролю об’єкту аудиту.
- •2.2.1 Опис ведення обліку та контрольних процедур для об’єкта дослідження
- •2.2.2 Складання блок-схем або алгоритмів проведення операцій з об’єктом перевірки.
- •2.2.3 Перелік та короткий опис основних первинних документів та реєстрів синтетичного та аналітичного обліку і звітності, що використовуються для ведення обліку та контролю об’єкту.
- •2.3 Проведення тестів узгодженості.
- •2.3.1 Процедури контролю повноти даних
- •2.3.2 Процедури контролю точності
- •2.3.3 Процедури контролю за дотриманням законності господарських операцій
- •2.3.4 Процедури контролю за збереженням активів, первинних документів та реєстрів
- •Розділ 3 перевірка по суті
- •Розділ 4 завершення аудиторської перевірки
- •4.1 Протокол виявлених помилок та порушень .
- •4.2 Пропозиції щодо виправлення помилок і порушень в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності, що необхідно провести за кожним виявленим відхиленням.
- •4.3 Визначення суттєвості відхилень та прийняття рішення про вид звіту незалежного аудитора.
- •4.4 Проведення інших процедур на завершальному етапі
- •4.5 Звіт незалежного аудитора
- •Звіт незалежного аудитора про результати перевірки власного капіталу на пат « Івано-Франківськцемент» за період 01.01.2016 -30.06.2016
- •4.6. Лист керівництву
- •Лист керівництву
- •Висновки
- •Список використаних джерел
2.2 Оцінка системи внутрішнього контролю об’єкту аудиту.
2.2.1 Опис ведення обліку та контрольних процедур для об’єкта дослідження
Основними завданнями організації обліку власного капіталу є:
1) забезпечення обліку даних та узагальнення інформації про стан і рух власного капіталу;
2) контроль за правильністю і законністю формування власного капіталу;
3) своєчасне, повне, правильне відображення розміру і всіх змін власного капіталу;
4) контроль за раціональним розподілом прибутку;
5) організація аналітичного обліку на рахунках власного капі-талу для своєчасного отримання достовірної інформації;
6) правильне відображення у регістрах обліку і звітності операцій з власним капіталом.
Зареєстрований капітал Товариства обліковується на рахунку 40 “Зареєстрований (пайовий) капітал”.
Аналітичний облік по рахунку 40 “ Зареєстрований (пайовий) капітал ” ведеться за видами акцій (прості, привілейовані).
Порядок зміни статутного капіталу акціонерного товариства регламентується Законом України “Про акціонерні товариства”, згідно з яким збільшення статутного капіталу АТ може бути здійснено шляхом додаткового випуску акцій, обміну акцій на облігації або збільшення номінальної вартості акцій.
Додатковий капітал включає:
інший капітал, вкладений учасниками товариства;
перевищення вартості реалізації випущених акцій над їх номінальною вартістю;
суми дооцінки необоротних активів;
безкоштовно отримані необоротні активи.
Додатковий капітал може бути одним із джерел погашення збитків товариства.
В момент безоплатного отримання необоротних активів підприємство збільшує свій додатковий капітал. При нарахуванні зносу по безоплатно отриманих необоротних активах одночасно нараховується інший дохід у розмірі нарахованого зносу.
При оприбуткуванні безоплатно отриманих необоротних активів, які є державною власністю кредитується субрахунок 425 “Інший додатковий капітал”, які є власністю Товариства – субрахунок 424 “Безоплатно отримані активи”.
Резервний капітал створюється Підприємством з метою усунення можливих у майбутньому тимчасових фінансових утруднень і забезпечення нормальної діяльності за рішенням зборів акціонерів за рахунок прибутку.
Облік нерозподіленого прибутку (непокритих збитків) ведеться на субрахунках:
441 „Прибуток нерозподілений”;
442 „Непокриті збитки”, їх списання здійснюють за рахунок нерозподіленого прибутку резервного чи додаткового капіталу;
443 „Прибуток, використаний у звітному періоді”, на ньому відображають розподіл прибутку між власниками (нарахування дивідендів), відрахування до резервного капіталу та інше використання прибутку у звітному періоді.
Виправлення помилок за попередні роки, які виявлені у поточному, проводиться кореспонденцією рахунку 44 з відповідними рахунками бухгалтерського обліку.
Річні фінансові результати діяльності підприємства закриваються на відповідний субрахунок рахунку 44.
До цільового фінансування і цільових надходжень належать кошти, які виділяються за цільовим призначенням у розпорядження Товариства на здійснення відповідних заходів, не пов’язаних з формуванням власних оборотних засобів. Кошти цільового фінансування і цільових надходжень складають одержані субсидії, асигнування з бюджету і позабюджетних фондів, цільові внески юридичних і фізичних осіб тощо.
Джерела цільового фінансування і цільових надходжень регламентуються відповідними урядовими постановами і нормативними документами.
Для з’ясування ведення обліку власного капіталу та контрольних процедур по даній ділянці обліку, аудитор складає та проводить тести внутрішнього контролю.
Таблиця 2.1 –Тести внутрішнього контролю власного капіталу
№ |
Зміст |
Варіанти відповіді |
Примітки |
||
Так |
Ні |
Інформація відсутня |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
1 |
Чи є протоколи зборів акціонерів? |
+ |
|
|
|
2 |
Чи відповідає розмір статутного капіталу зареєстрованому розміру та законодавчим вимогам |
+ |
|
|
|
3 |
Чи зберігаються у бухгалтерії документи, що підтверджують право власності на майно, яке було передано, як внесок до статутного капіталу |
+ |
|
|
|
4 |
Чи відбувалися зміни капіталу в: • структурі; • обсязі. |
+ + |
|
|
|
5 |
Чи зміни до статуту завжди пов'язані з: - проведенням загальних зборів • державною реєстрацією змін |
+ + |
|
|
|
6 |
Чи дозволяє аналітичний облік статутного капіталу отримувати інформацію про: • акціонерів (засновників); • стадії формування капіталу; • види акцій |
+ + + |
|
|
|
7 |
Чи має підприємство акції: • іменні; • на пред'явника; • привілейовані |
+
+ |
|
|
|
8 |
Чи було порушення строків емісії цінних паперів |
|
+ |
|
|
9 |
Чи проводилося збільшення статутного капіталу шляхом: • випуску нових акцій; • обліку облігацій на акції; • збільшення номінальної вартості акцій; • індексацією основних засобів. |
|
+ |
|
|
10 |
Чи проводилося зменшення статутного капіталу шляхом: • зменшенням номінальної вартості акцій; • зменшення кількості акцій шляхом викупу частини акцій у їх власників з метою анулювання |
|
+ |
|
|
Продовження таблиці 2.1
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
10 |
Чи додатковий капітал спрямовувався на збільшення: • статутного капіталу; • цільового капіталу; • резервного капіталу. |
|
|
|
|
11 |
Чи було використання прибутку за напрямками: • нарахування дивідендів; • виплати за облігаціями; • відрахувань до резервного капіталу.
|
|
|
|
|
12 |
Чи сума розподілу прибутку затверджується акціонерами в передбаченому статутом порядку |
|
|
|
|
При складанні анкет необхідно дотримуватися таких правил:
- визначити перелік завдань, які вирішуються шляхом анкетування, а також назвати питання, які можуть бути ключовими для СВК підприємства, яке перевіряється,
- з метою систематизації отриманої інформації питання в анкеті необхідно групувати таким чином, щоб дотримувати послідовність вивчення складових елементів СВК: спочатку група питань, які описують середовище контролю, потім питання, які розкривають зміст бухгалтерського обліку (в розрізі окремих груп господарських операцій), і потім питання, що фіксують процедури контролю (також у розрізі окремих груп операцій),
- питання в анкеті переважним чином повинні формуватися таким чином, щоб на них могла даватися відповідь у формі "так" або "ні".
При проведенні аудиту установчих документів і власного капіталу аудитор розподіляє всю сукупність інформації на підсукупності і приймає рішення за результатами оцінки системи внутрішнього контролю і бухгалтерського обліку про метод організації перевірки (суцільний, вибірковий, аналітичний чи комбінований) і за обраним методом перевіряє кожну із підсукупностей.
Згідно вищевказаних тестів можна зробити висновок, що система внутрішнього контролю на підприємстві діє досить ефективно. Перевірки проводяться належним чином і відповідною особою. Доступ до даних обмежений.
