Залікові питання:

1. Поясніть призначення, будову та принцип роботи електромагнітні форсунки.

2. Яких видів запірні елементи застосовують на електромагнітних форсунках?

3. З яким запірним елементом набули найбільшого поширення форсунки?

4. З якою метою встановлюють додаткову пускову форсунку і чим вона відрізняється від робочої?

5. Поясніть призначення, будову та принцип роботи електромагнітного клапана (ЕПХХ).

6. Поясніть призначення, будову та принцип роботи електричного паливного насоса.

Лабораторна робота №10

ТЕМА: Комплексні системи керування двигуном

МЕТА РОБОТИ: Ознайомитися з загальною будовою комплексних систем керування двигуном, розглянути різновиди таких систем та призначення окремих елементів.

ЗМІСТ|вміст| РОБОТИ: Вивчення конструкції і роботи приладів комплексних систем керування двигуном, перевірка їх працездатності, дослідження і аналіз впливу експлуатаційних чинників|факторів| на роботу комплексних систем керування двигуном.|запалювання||запалювання| |устрою| |запалювання|

ЗМІСТ ЗВІТУ:

1. Описати загальні теоретичні відомості.

2. Привести функціональну схему комплексного керування двигуном.

Загальні теоретичні відомості

Подальший розвиток системи запалювання та паливоподавання формується на запровадженні комплексного керування ними і вве­денні додаткових регулювальних параметрів з керування турбонаддуванням, рециркуляцією відпрацьованих газів, відключенням ча­стини циліндрів або робочих циклів, трансмісією, ввімкненням фар, кондиціонера, забезпечення діагностики двигуна і самодіагностики, підвищення точності їх виміру, збільшення швидкодії мікропроце­сора та об'єму пам'яті, в якій повинні зберігатись закони керуван­ня з урахуванням корекції.

Наприклад, блок керування 90.3761 комплексної системи керу­вання двигуна ЗМЗ-4024 має датчики тиску у впускному трубопро­воді, температури повітря й охолодної рідини, положення дросель­ної заслінки та швидкості її відкривання чи закривання, компара­тор ввімкнення стартера, датчики сигналів початку відліку і кутових імпульсів обертання колінчастого вала, пристрої керування впорс­куванням палива і пусковою форсункою, реле електричного бензо­насоса, кутом випередження запалювання.

Такий блок забезпечує:

• ввімкнення економайзера при куті відкривання дросельної зас­лінки понад 70 ± 5° за рахунок збільшення тривалості впорскуван­ня палива на 23%;

• керування пусковою форсункою при ввімкненні стартера і тем­пературі охолодної рідини менш як +20 °С;

• керування реле бензонасоса (ввімкнення його на 2 с) при ввімкненому запалюванні і непрацюючому двигуні;

• постійне ввімкнення реле бензонасоса при частоті обертання ко­лінчастого вала двигуна понад 300 хв^-1;

• відключення реле бензонасоса при частоті обертання вала менш як 300 хв^-1.

Найбільшого функціонального розвитку набули комплексні сис­теми, що випускаються японськими та американськими фірмами. Так, фірма "Toyota" застосувала нову цифрову систему під назвою TCCS (Toyota Computer Controlled System), яка для керування основними процесами запалювання і паливоподавання використовує інформацію за 15-ма параметрами з високою точністю керування. При цьому крім вже традиційних сигналів — витрати і температури повітря, частоти обертання колінчастого вала і положення дросельної заслінки, тем­ператури охолодної рідини, складу відпрацьованих газів і початку детонації використовують сигнали про ввімкнення кондиціонера, швидкість руху автомобіля та ввімкнення нейтральної передачі.

При керуванні подаванням палива враховують також стан аку­муляторної батареї, що дає змогу компенсувати затримку спрацьо­вування форсунки в разі зниження напруги її живлення. В режимі холостого ходу TCCS узгоджує економічну роботу двигуна й конди­ціонера, прискорюючи вихід останнього на стабільний режим робо­ти, а під час прогрівання і в режимі примусового холостого ходу — відключити рециркуляцію відпрацьованих газів. Вона запобігає ввімкненню підвищених передач під час прогрівання двигуна, а також можливим поштовхам під час їх перемикання.

Така система діагностує двигун за 14-ма параметрами з виведен­ням інформації на сигнальне табло щитка приладів і записує несправ­ності у пам'ять контролера, які можуть бути зчитані діагностичним тестером при обслуговуванні автомобіля.

З метою підвищення надійності в системі передбачений спеціаль­ний блок, який генерує сигнали датчиків, що вийшли з ладу, або про відмову контролера. Цей блок дає змогу двигуну працювати з постійним випередженням запалювання на холостому ходу й руха­тись автомобілю зі швидкістю до 60 км/год.

Фірма "Mitsubishi" запровадила метод відключення циліндрів за певних навантажень двигуна. При цьому електронна система автоматично відключає два циліндри за тиску масла 150 кПа, температу­ри охолодної рідини t _p = 70 °С, частоти обертання колінчастого вала n≤2700 хв^-1 і швидкості руху автомобіля не менш як 10 км/год шляхом закривання клапанів першого і четвертого циліндрів гідрав­лічною системою з електронним керуванням за сигналами відповід­них датчиків про режим роботи і тепловий стан двигуна. Проте вона запобігає пуску двигуна на двох циліндрах, а також руху автомо­біля в цьому режимі на знижених передачах.

В Європі найбільшим виробником приладів керування паливоподаванням і запалюванням у бензинових двигунах є фірма "Bosch". Одну з комплексних систем керування двигуном, розроблену цією фірмою, — систему "Motronik"— встановлюють на різних автомобілях. Функціо­нальна схема її зображена на рис. 10.1.

Тут крім зворотного зв'язку зі складом відпрацьованих газів, що подається датчиком кисню 1, та з рециркуляцією відпрацьованих газів, яка здійснюється через клапан рециркуляції 2 і електропневмоклапан 3, введені зворотний зв'язок за виникненням детонації через встановлений датчик детонації 17, підсистема адсорбування пари бензину за допомогою адсорбера 13 і клапана продування, а також застосовано блок котушок запалювання 6 на кожний циліндр. Отже, тут немає традиційного розподільника запалювання.

Рис. 10.1. Функціональна схема системи комплексного керування двигуном