Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Сутністьі різновиди нехімічної залежності.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
55.92 Кб
Скачать

ВСТУП

Темою даної контрольної роботи є: Нехімічна адикція. В даний час термін адикція частіше використовується в психології. Аддикция - стан свідомості людини, що характеризується відходом від реальності за допомогою штучних, часто хімічних засобів (нікотин, алкоголь, наркотики). Сталий їх вживання формує адиктивна поведінка і проявляється у вигляді куріння, алкоголізму, наркоманії і т. п. Є прийнятні суспільством форми адикції: духовні практики, медитації, закоханість, творчість, трудоголізм, екстремальний спорт, а також соціально небезпечні: ігроманія, інтернет-залежність, ожиріння, сексуальні збочення, токсикоманія, наркозалежність та інші. Адиктивна поведінка пов'язана з бажанням людини піти з реального життя шляхом зміни стану своєї свідомості. Вивченням цього явища займається клінічна психологія і соціологія.

Актуальність даної теми обумовлена по-перше, наш час характеризується значною швидкістю змін, до яких людина просто не встигає адаптуватися. По-друге, необхідно виявити індивідуально-психологічні та особистісні особливості людей, схильним до нехімічним аддикциям.

Метою даної роботи є аналіз причин нехімічних залежностей і виявлення особливостей ставлення до них.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

1. Розглянути види нехімічних залежностей;

2. Розкрити психологічні особливості людей страждають нехімічними залежностями;

3. Проаналізувати інетрнет - адикції у підлітків.

Глава 1. Види нехімічних аддікіцій

1.1 Гемблінг

Азартні ігри Адиктивні розлади краще вивчати на прикладах адикції, не пов'язаних з прийомом хімічних речовин, які надають токсичну дію на організм людини і тим самим ускладнюють розуміння основних механізмів адикції в чистому вигляді. Азартні ігри (гемблінг) відносяться до адикції, не пов'язаної з прийомом яких - то речовин, що змінюють психічний стан. Згідно американському діагностичному і статистичному керівництву за класифікацією психічних розладів DSM - III - R (1987), основною рисою патологічного гемблінга є В«хронічна і прогресуюча нездатність чинити опір бажанням брати участь в азартних іграх та участь в азартних іграх, яке компрометує, руйнує або пошкоджує особисті, сімейні або професійні інтереси. Участь в азартних іграх, прагнення до нього і активність у цьому напрямку посилюються в періоди стресу. Проблеми, що виникають як результат гемблінга, ведуть до інтенсифікації участі в азартних іграх В». Звертається увагу на найбільш часті проблеми, пов'язані з участю в азартних іграх. До них відносяться перш за все хронічні борги, невиконання боргових зобов'язань та інші види фінансової безвідповідальності. Характерні порушені сімейні відносини, несумлінне ставлення до роботи, різного роду протизаконні дії з метою отримати гроші для розрахунку з боргами.

Останнім час проблема азартних ігор набула виключно більшого значення у зв'язку з включенням до її сферу все більше поширюються грошових ігрових автоматів і повсюдного відкриття казино. Різноманітне, що привертає увагу своїм гарним виглядом, миготять вогниками, приємними акустичними ефектами обладнання робить сильний суггестивное вплив на багатьох людей. Має важливе значення також удавана легкої можливість виграти значну суму грошей протягом дуже короткого часу. Ігрові автомати надзвичайно широко поширилися у багатьох країнах, успішно витісняючи інші види розваг. Так, наприклад, вже наприкінці 70 - х років у Великобританії, особливо в невеликих містах, виникла проблема низької відвідуваності кінотеатрів, аж до необхідності їх закриття, за рахунок зростаючої по...пулярності залів ігрових автоматів. У США, за даними Conrad (1978), кількість В«проблемних гемблерівВ» - адиктивних гравців, настільки залежних від ігрових автоматів, що їх життя виявлялася повністю підпорядкованої цій пристрасті, коливалося від 4 до 10 млн. У зв'язку з цим багато американські дослідники вважають азартні ігри серйозною соціальною проблемою, що становить загрозу для частини населення. Проблема посилюється тим, що в процесі гри у ряді випадків виникають розслаблення, зняття емоційної напруги, відволікання від неприємних проблем і гра розглядається як приємне проведення часу. За цим механізмом поступово настає втягування і розвивається залежність. Ц. П. Короленко і Т. А. Донських (1990) виділяють ряд ознак, характерних для азартних ігор як одного з видів адиктивної поведінки. До них належать такі:

1. Постійне залученість, збільшення часу, проведеного в ситуації гри;

2. Зміна кола інтересів, витіснення колишніх мотивацій ігрової, постійні думки про гру, переважання в уяві ситуацій, пов'язаних з ігровими комбінаціями;

3. В«Втрата контролю В», що виражається в нездатності припинити гру як після великого виграшу, так і після постійних програшів;

4. Стану психологічного дискомфорту, роздратування, занепокоєння, що розвиваються через порівняно короткі проміжки часу після чергового участі в грі, з труднопреодолімим бажанням знову приступити до гри. Такі стани по ряду ознак нагадують стану абстиненції у наркоманів, вони супроводжуються головним болем, порушенням сну, занепокоєнням, зниженим настроєм, порушенням концентрації уваги;

5. Характерно поступове збільшення частоти участі в грі, прагнення до все більш високому ризику;

6. Періодично виникають стану напруги, що супроводжуються ігровим В«драйвомВ», всі преодолевающим прагненням знайти можливість участі в азартній грі. 7. Швидко наростаюче зниження здатності чинити опір спокусі, що виражається в тому, що особи, які вирішили раз і назавжди покінчити з іграми, при найменшій провокації (Зустріч зі старими знайомими по грі, розмова на цю тему, участь у звичайній, найазартніших грі та ін), як правило, відновлюють участь в азартних іграх.

Слід також підкреслити, що особи, які беруть участь в азартних іграх, порівняно часто зловживають алкоголем, а також вдаються до вживання наркотичних препаратів, т. е. включаються до комбіновані форми адиктивної поведінки. Для них досить типові також різке порушення міжособистісних відносин, сімейні конфлікти, розлучення, безвідповідальність, порушення трудової і виробничої дисципліни, часта зміна роботи, вчинення прямих порушень закону.

В даний час видається можливим виділити деякі сприятливі фактори, створюють підвищений ризик розвитку цієї форми адиктивної поведінки. До них відносяться неправильне виховання в сім'ї, включаючи його різні варіанти: недостатню опіку, мінливість і непрогнозованість відносин, надмірну вимогливість, що поєднується з жорстокістю, установки на престижність. Велике значення мають участь в іграх батьків, знайомих, часті ігри в домашній обстановці на очах у дитини чи підлітка. Є дані про те, що сприятливий грунт для розвитку ігрової адикції створює В«вещизмВ», переоцінка значення матеріальних благ, фіксування уваги в сім'ї на фінансових можливостях і утрудненнях, заздрість до більш багатим родичам або знайомим, переконання в тому, що всі проблеми в житті пов'язані тільки з відсутністю грошей. На закінчення відзначимо, що азартні ігри з появою їх індустрії в сучасних умовах стали якісно новим явищем. Існує велика різноманітність ігор, що стали демократичними та доступними практично для кожної людини. Аддикция до гри починається тоді, коли після участі в ній людина продовжує з великою постійністю думати про гру і прагне знову брати участь в ній. У зв'язку із захопленістю він спочатку розповідає про це, запрошує відвідати це дійство. Поступово цей спосіб проведення часу всі більш часто повторюється, стаючи не найкращим способом проведення часу, віддається перевага всім іншим, тим самим надаючи на людину деструктивне вплив.