Тенденції розвитку зварювальних технологій

У зварювальному виробництві України сьогодні домінуюче становище займають способи зварювання плавленням. Так, до початку 90-х років цими способами виконувались близько 80% обсягу зварювальних робіт. Решта припадала на контактне зварювання, нові та спеціальні способи. Таке співвідношення практично не змінилось і на сьогодні.

Аналіз структури способів зварювання плавлен­ням свідчить про суттєві її зміни за 1989—1993 рр. Це стосується насамперед механізованих і автома­тизованих методів, у структурі яких частка дугового зварювання (в основному напівавтоматичного) в захис­них газах за цей період збільшилась на 6,3%, досяг­нувши 43,5%. Відповідно зменшилась частка таких високопродуктивних способів, як зварювання під флюсом — з16,6до14,1% і зварювання порошковим дротом — з 4,3 до 1,7%.

Це пояснюється головним чином такими перева­гами напівавтоматичного зварювання в захисних газах перед іншими способами, як менша собівартість наплавленого металу, універсальність, мобільність.

Питома вага «ручного» зварювання зменшилась незначно — 1,2%, що відповідає змінам рівнів механізації та автоматизації дугового зварювання.

Останнім часом змінилась і структура зварюваль­ного обладнання, яке виготовляється за рахунок різкого зменшення частки випуску обладнання та джерел живлення для механізованих і автоматизова­них способів зварювання. При цьому зросла питома вага випуску побутових трансформаторів і спеціаль­них джерел живлення для зварювання кольорових металів і сплавів, нержавіючої сталі.

Виходячи з попереднього аналізу, можна припус­тити, що падіння обсягів виробництва зварюваль­ного устаткування зупиниться, але не тому, що стабілізується економіка, а тому, що вже досягнуто того мінімуму, нижче якого опускатись не можна.

Для виходу з кризової ситуації Інститут електро­зварювання ім. Патона вважає, що його першочерго­вими завданнями є:

1) подальше вдосконалення процесу зварювання і передовсім зварювання в захисному газі (спо­собом, найбільш придатним для автоматизації, — роботизацією);

2) розвиток зварювання під флюсом, пов'язаний зі створенням досконалого устаткування, розробкою і впровадженням високопродуктивних різновидів процесу (установки з модуляцією режиму, актив­ний контроль за якістю зварювання, надійна апаратура);

3) крім способів дугового зварювання, розвиток до 2005 року інших видів зварювання плавлен­ням: електронно-променевого, лазерного, плазмо­вого та мікроплазмового;

4) як вихід з кризової ситуації проведення дослід­жень в інтересах замовників з далекого зарубіж­жя, оскільки наявність в активі інституту нових оригінальних технологій дозволить просувати існуючі розробки на зовнішній ринок.

Виробники зварювального устаткування також переживають не кращі часи. Порівняно дешеві види зварювального устаткування програють західним конкурентам за технічними характеристиками, дизай­ном, якістю виготовлення. На «важке» устаткування у споживачів немає коштів, тому переважає принцип використання обладнання «до повного зношення *.

Враховуючи обставини, що склалися з випуском зварювального устаткування за останні п'ять років, без вжиття радикальних заходів Україна може опинитися майже в повній залежності від експорту.