Конкуренти

Київський ринок плодоовочевих консервів дивує розмаїттям представлених на ньому країн-виробників.

Іноземні виробники займають практично рівні частки ринку. Але якщо продукція Польщі, Угор­щини, Молдови, Болгарії продається в овочевих і про­дуктових магазинах та на вуличних розкладках, то продукція Німеччини, Голландії, Австрії в основному виставлена у валютних магазинах. Однак більшу частину ринку займають українські виробники.

В Україні історично склалася така ситуація, що практично кожний районний чи обласний центр має ^; свій плодоовочевий або м’ясо-рослинний консервний завод, їх загальна кількість станом на початок 1994 року складає 176 одиниць. Серед усіх регіонів країни, продукція яких найчастіше зустрічається у мага­зинах, безумовним лідером є Київська область. Тепер розглянемо, що ж продається у наших магазинах. Основним плодоовочевим продуктом є консервовані огірки, помідори, соки, соуси, напої. Більшість з них (89%) розфасовані у скляні банки місткістю 0,5 (24%), 1 (20%) та 3 (35%) літри. 13% банок від загальної кількості мають кришки, що загвинчують­ся, решта 87% —закочуванні кришки.

Організаційна структура заводу

Ставши самостійною господарською одиницею, завод зіткнувся з безліччю проблем, основною з яких була організація внутрішнього управління.

Щоб повніше висвітлити джерела проблеми, звернемось до історії розвитку заводу, а саме до того часу, коли завод входив, до складу АПК «Рось».

До того часу як почалася масова приватизація, адміністрація АПК здійснювала виконання держав­ного плану та державного замовлення. Управлінський апарат відповідав за складання державних планів для підприємств, що входили до складу АПК, за використання субсидій для кожної виробничої одиниці. Право на збут готової продукції давало адмі­ністрації АПК реальну владу над членами комплексу, тому що інших шляхів реалізації продукції в тих економічних умовах не було. Навіть після припинення державного централізованого планування АПК продовжував відігравати значну роль при розподілі державного замовлення і державної підтримки, як у випадку з цукром та зерном.

У минулому АПК також керував розподілом державних інвестицій, а також спільних проектів між підприємствами — членами комплексу, які відраховували відповідний процент від прибутку у фонд розвитку, який використовувався для фінан­сування різних програм. Крім того, центральна адмі­ністрація АПК перерозподіляла грошові кошти підприємств. Таким чином, прибуткові підприємства фактично субсидували збиткові.

Одержавши самостійність, консервний завод був змушений розширювати свою організаційну струк­туру: створювати у себе структурні одиниці, у яких раніше не було потреби (відділ збуту), збільшувати чисельність працівників бухгалтерії, планово-еконо­мічного відділу.

Адміністративному персоналу заводу, який звик виконувати розпорядження зверху, було важко переходити до роботи в умовах вільної ринкової економіки. Наприклад, відділ збуту складається з двох осіб — начальника відділу і працівника, який відповідає за оформлення документів по продажу продукції. Немає нікого, хто б займався пошуками замовлень. Начальник відділу постачання контролює тільки закупку допоміжних матеріалів і т. ін.

Постачання підприємства здійснюють два незалежних структурних підрозділи: сировину закуповує сільгоспвідділ, склотару, кришки та інші допоміжні матеріали — відділ постачання.

Важливою проблемою є сезонність робіт, коли технічний персонал зайнятий безпосередньо на пере­робці сировини.

Уся внутрішньозаводська інформація обробля­ється вручну. Навіть бухгалтерський облік від розрахунку зарплати до складання балансу проводиться найнятими для цього працівниками бухгалтерії. Зрозуміло, що при такій організації обробки інформації дані, що отримуються, не можуть точно відображати оперативну обстановку на заводі. Це підтверджується думкою працівників планового відділу про те, що фактично немає зв'язку між процесами планування і збуту продукції і резуль­татами діяльності заводу в цілому.

Завдання

Розробіть для Білоцерківського консервного заводу продуктово-ринкову стратегію для виходу на ринок Києва з плодовоовочевою консервованою продукцією.

1. Проаналізуйте поточні мікро- і макроекономічні умови з метою виявлення основних проблем і можливостей.

2. Використовуючи джерела вторинної інформації, проведіть відбір цільових ринків, спозиціонуйте товар на вибранному сегменті, опишіть споживчі мотивації.

3. Розробіть продуктову гіпотезу, включаючи ринковий опис товару, визначення типу попиту та його еластичності, оцініть період життєвого циклу і напрямок модифікації.

4. Розробіть гіпотезу цінової стратегії і каналів розподілу.

5. Розробіть нову організаційну структуру для заводу з урахуванням вимог до ведення господарства в ринкових умовах.

Кейс2.