- •Правові засади інтелектуальної власності в україні
- •Правові засади інтелектуальної власності в україні
- •Рецензенти:
- •1. Загальна характеристика права інтелектуальної власності
- •1.1. Поняття та система інтелектуальної власності
- •Суб’єкти та об’єкти права інтелектуальної власності
- •1.3. Джерела інтелектуальної власності
- •2. Засади авторського права і суміжних прав
- •2.1. Становлення і розвиток авторського права.
- •2.2. Предмет авторського права і суміжних прав
- •2.3. Завдання та принципи авторського права і суміжних прав
- •3. Об’єкти авторського права
- •3.1. Поняття та ознаки об’єктів авторського права
- •3.2. Твори, які не є об’єктами авторського права
- •3.3. Види об’єктів авторського права
- •4. Суб’єкти авторського права
- •4.1. Автори як суб’єкти авторського права
- •4.2. Співавторство: поняття й ознаки. Види співавторства
- •4.3. Юридична особа як суб’єкт авторського права
- •4.4. Інші суб’єкти авторського права
- •5. Загальна характеристика прав авторів
- •5.1. Виняткова природа авторських прав
- •5.2. Особисті немайнові права авторів
- •5.3. Майнові права авторів
- •6. Авторський договір
- •6.1. Поняття авторського договору, його особливості та види
- •6.2. Зміст авторського договору
- •6.3. Підстави припинення авторського договору
- •7. Загальна характеристика суміжних прав
- •7.1. Поняття і сфера дії суміжних прав
- •7.2. Охорона прав виконавців, виробників фонограм (відеограм), організацій мовлення
- •7.3. Обмеження майнових прав суб’єктів суміжних прав
- •8. Колективне управління авторськими правами
- •8.1. Поняття і способи управління майновими правами суб’єктів авторського права і суміжних прав
- •8.2. Діяльність організацій колективного управління
- •9. Загальна характеристика патентного права
- •9.1. Поняття та принципи патентного права
- •9.2. Поняття та види патентних правовідносин
- •9.3. Патентно-правові системи світу
- •10. Правовий статус суб’єктів патентного права
- •Правовий статус автора в патентному праві
- •10.2. Патентовласники як суб’єкти патентного права
- •Патентні повірені
- •11. Правова охорона об’єктів патентного права
- •11.1. Поняття і види об’єктів винаходу
- •11.2. Поняття і критерії патентоспроможності корисної моделі
- •11.3. Поняття і ознаки промислового зразка
- •12. Оформлення патентних прав на об’єкти патентного права
- •12.1. Форми правової охорони в патентному праві
- •12.2. Стадії оформлення патентних прав
- •12.3. Патентні мита
- •13. Оформлення та порядок подачі заявки
- •13.1. Право на подачу заявки
- •13.2. Загальна характеристика заявки на винахід і корисну модель
- •13.3. Заявка на промисловий зразок
- •14. Процедура розгляду заявки в державній службі інтелектуальної власності
- •14.1. Загальні положення про проведення експертизи
- •14.2. Експертиза заявки на винахід і корисну модель
- •14.3. Експертиза заявки на промисловий зразок.
- •14.4. Оскарження рішень експертизи
- •15. Процедура видачі патенту
- •15.1. Публікація відомостей про патент
- •15.2. Реєстрація та видача патенту.
- •15.3. Припинення дії патенту
- •16. Загальна характеристика використання патентних прав
- •16.1. Права і обов’язки патентовласника
- •16.2. Поняття і види ліцензійного договору
- •16.3. Поступка патентних прав
- •16.4. Обмеження прав патентовласника
- •17. Засади права інтелектуальної власності на засоби індивідуалізації у цивільному обігу
- •17.1. Загальна характеристика інституту засобів індивідуалізації учасників цивільного обігу, товарів і послуг
- •17.2. Право на фірмове найменування
- •17.3. Право на найменування місця походження товару
- •18. Право інтелектуальної власності на торгівельну марку
- •18.1. Поняття «знак для товарів і послуг» і «торговельна марка»
- •18.2. Зміст права на торговельну марку
- •18.3. Охорона прав на знаки для товарів і послуг
- •19. Засади захисту права інтелектуальної власності
- •19.1. Поняття захисту прав інтелектуальної власності
- •19.2. Форми захисту прав інтелектуальної власності
- •19.3. Способи захисту прав інтелектуальної власності
- •Список джерел інформації Нормативно-правові акти
- •Список літератури
- •61002, Харків, вул. Фрунзе, 21. .
11. Правова охорона об’єктів патентного права
11.1. Поняття і види об’єктів винаходу
Винахід – це технологічне (технічне) рішення завдання, що відповідає умовам патентоспроможності. Винахід у теорії патентного права трактується як усякий досягнутий творчий результат, суть якого є вказання на технічне рішення завдання, що виникло в сфері практичної діяльності. Слід зазначити, що критерій «технічне рішення» означає не просто постановку завдання, а вказівку конкретного його рішення. При цьому воно вважається вирішеним, якщо має вказівку на технічні засоби його рішення та розкриває основну схему дій рішення.
Будь-який винахід повинен відповідати критеріям патентоспроможності. Для винаходу характерні такі критерії: новизна; винахідницький рівень; промислова придатність.
1. Новизна як критерій був відомий у радянський період і пошире-ний в патентному законодавстві іноземних держав. Вона визначається як невідомість винаходу з рівня техніки. Інформацію про рівень техніки містять у собі будь-які відомості, що стали загальнодоступними у світі до дати пріоритету, зокрема:
при дослідженні новизни приймаються до уваги загально-доступні відомості, тобто такі, що доступні будь-якому громадянину, а службова інформація, закрита інформація до уваги не береться;
до уваги беруться будь-які відомості, що розкривають сутність винаходу, незалежно від того, в якій формі (усній, письмовій) вони стали доступними публіці;
відомості, що стали загальнодоступними не тільки в Україні, але і в усьому світі, тобто винахід має абсолютну новизну.
До джерел, які використовуються для визначення рівня техніки, належать такі: опубліковані описи охоронних документів; українські видання від дати підписання до друку; інші видання від дати випуску у світ; депоновані рукописи статей, оглядів та інших матеріалів від дати депонування; звіти про науково-дослідні роботи; пояснювальні записки до звітно-конструкторських робіт або іншої конструкторсько-технологічної документації від дати надходження в органи їх звітності; нормативно-технічна документація; матеріали дисертацій і авторефератів дисертацій від дати надходження їх у бібліотеки; прийняті на конкурс роботи від дати викладення їх для ознайомлення; експонати, виставлені на виставці від дати показу; усні покази, лекції від дати виступу.
Має значення не тільки джерело, але і можливість з ним ознайомитися.
Новизна винаходу встановлюється відповідно до рівня техніки, що визначається на дату пріоритету. Дата пріоритету встановлюється згідно з датою надходження заявки в Державну службу інтелектуальної власності.
У патентному праві виділяють таке поняття, як «пільга по новизні» – це випадки, коли автор до подачі заявки розкрив відомості, що відносяться до винаходу в офіційному порядку, тобто зробив відомості загальнодоступними. У такому випадку винахідник зобов’язан подати заявку протягом 6 місяців від дати розкриття інформації.
2. Винахідницький рівень.
Винахідницький рівень дозволяє відрізнити винахід від іншого об’єкта патентного права. Винахід має винахідницький рівень, якщо він для фахівців явно не випливає з рівня техніки. Визначення винахідницького рівня проводиться у відношенні винаходу охарактеризованого в незалежному пункті формули і містить у собі визначення найбільш близького аналога; виявлення ознак, якими відрізняється заявлений винахід від найбільше близького аналога; виявлення рішень з рівня техніки, що мають однакові ознаки і відмінності. Зокрема, винахід має відповідні умови винахідницького рівня, якщо не виявлені рішення, що мають ознаки, збігаються з його відмітними ознаками або виявлені спільні ознаки, але вони не впливають на рішення нового завдання.
Винахідницький рівень, як і новизна, визначається на дату пріоритету.
Винахідницький рівень визначається фахівцем. Фахівець у патентному праві – це особа, що володіє середнім рівнем знань в тій області, у якій він працює і до якої відноситься заявлений винахід.
Винахідницький рівень має бути очевидним. Очевидність означає, що винахід знаходиться у межах нормального прогресу в технології або витікає логічно з рівня техніки, а також винахідницького таланту.
3. Промислова придатність – цей критерій патентоздатності винаходів означає, що його можна використовувати в промисловості, сільському господарстві, охороні здоров’я та інших галузях діяльності людини. Промислова придатність означає лише можливість використання винаходу.
Іноді винахід не може бути реально реалізований в певній галузі господарювання, тому що рівень техніки, діяльність людини не досягли рівня винаходу. У цьому разі ми маємо справу з так званими перспективними винаходами.
Відповідність заявленого винаходу вимогам промислової придатності включає перевірку виконання таких умов:
1) засоби, що виконують заявлений винахід призначені для використання в певній галузі людської діяльності;
2) підтверджена можливість здійснення для заявленого винаходу в тому вигляді, як він охарактеризований в незалежному пункті формули за допомогою засобів і методів, описаних у заявці або відомих до дати пріоритету;
3) завдяки засобам, що втілюють заявлений винахід, можна досягти технічного результату, що вбачається заявником.
Законодавство України містить перелік об’єктів, що є винаходом. Будь-яке технічне (технологічне) рішення завдання повинно збігатися з поняттям об’єкта винаходу.
Законодавство встановило перелік об’єктів винаходів з метою обмеження технічних рішень від нетехнічних та забезпечити об’єктивний контроль за використанням обмежених законодавством винаходів.
Вид об’єктів винаходів має важливе правове значення. Залежно від його виду визначається об’єм прав патентовласника, це впливає на утримання опису винаходу та ін.
Об’єктом винаходу може бути:
1. Пристрій – це система розташованих у просторі елементів, пев-ним чином взаємодіючих один з одним;
2. Спосіб – це сукупність прийомів виконання у певній послі-довності або з дотриманням певних правил (для способа властиві дія або сукупність дій, порядок виконання таких дій, умови виконання дій).
3. Речовина являє собою штучно створене матеріальне утворення, що є сукупністю взаємозалежних елементів (це отруйні хімікати, об’єкти генної інженерії та ін.).
4. Штам мікроорганізмів, культури клітин рослин і тварин – су-купність клітин, які мають загальне походження і характеризуються однаковими, стійкими ознаками (це бактерії, мікроскопічні гриби, консорціуми мікроорганізмів та ін.).
5. Застосування відомих раніше пристроїв, способів, речовин, штамів за новим призначенням виникає, якщо відомий технічний засіб пропонується використовувати з іншою метою для рішення завдання. Сутність таких винаходів полягає у встановленні нових властивостей вже відомих об’єктів і визначенні нових областей їх застосування.
