Методика

1. Професійне чищення зубів, полірування всіх їх поверхонь.

2. Визначення природного відтінку зубів разом з пацієнтом.

3. Рентгенограма зубів, що підлягають вибілюванню (з метою визначення можливих внутрішніх ушкоджень).

4. Фотографування із шкалою відтінків.

5. Діагноз та виявлення причин зміни забарвлення зубів (зовнішні фактори).

6. Зняття відбитка.

7. Виготовлення капи для вибілювання.

8. Передача вибілюючого засобу пацієнту. Демонстрація методики застосування капи та вибілюючого засобу, надання письмових інструкцій.

9. Контрольні огляди вибілювання.

Показання

Наявність жовтувато-оранжевих та світло-коричневих плям є ідеальним показанням для домашнього вибілювання (порушення забарвлення зубів внаслідок вікових змін). Також можуть бути вибілені зуби з легкою формою флюорозу або незначно вираженими тетрацикліновими плямами. Згідно з найновішими дослідженнями Haywood (1997), шанси на успішний результат вибілювання тетрациклінових уражень зростають, якщо пацієнт погоджується носити вибілюючу капу протягом півроку.

За наявності анатомічних змін на поверхні емалі пацієнта слід заздалегідь попередити про навряд чи можливе досягнення ідеальних результатів.

Домашнє вибілювання часто проводять перед ортопедичним лікуванням. Якщо зуби вибілюють перед початком загального стоматологічного лікування, то на етапі створення реставрацій можна отримати значно кращі естетичні результати.

Значні зміни забарвлення внаслідок впливу хімічних речовин можуть стати причиною протипоказань для домашнього вибілювання. У цьому випадку зуби переважно мають голубий або сіруватий відтінок. Ще одним протипоказанням є підвищена чутливість зубів. Не слід вибілювати зуби, гіперчутливість яких виявляється вже на етапі полірування.

Протипоказання

Домашнє вибілювання не рекомендується проводити:

• пацієнтам з важкими системними захворюваннями;

• пацієнтам, що вживають сильнодіючі ліки;

• жінкам у період вагітності або лактації;

• пацієнтам з алергічними реакціями на вибілюючі агенти або пластмасу, з якої виготовлена капа;

• пацієнтам із зруйнованими зубами або великою кількістю пломб;

• пацієнтам, які багато палять або жують тютюн;

• пацієнтам з порушеннями функції скронево-нижньощелепного суглоба, вибілююча капа – це не прикусна шина і можливе поглиблення порушень функції суглоба;

• пацієнтам з вираженими плямами голубувато-сірого кольору;

• пацієнтам з підвищеною чутливістю зубів.

Вибілюючі засоби

Сучасні вибілюючі засоби містять перекис сечовини (карбаміду). На даний час застосовуються гелі з вмістом 10–15 % вибілюючої речовини. Перекис карбаміду є сполукою сечовини та перекису водню. Перекис водню розпадається на активний кисень та воду. 10 % розчин перекису карбаміду настільки ж ефективний, як і 3 % розчин перекису водню.

Для домашнього вибілювання застосовуються системи, основним діючим компонентом яких є перекис водню. Вони діють у 2,76 рази швидше, ніж перекис карбаміду аналогічної концентрації. Одним з перших таких продуктів, що з'явились на ринку, був вибілювач BriteSmile. Недолік їх застосування полягає у тому, що відкриту упаковку потрібно зберігати в холодильнику.

Препарати для домашнього вибілювання наносять на спеціальні капи, в яких передбачене місце для вибілюючого засобу, та накладають на зуби.