«Методика корекційної роботи при порушеннях пізнавальної діяльності»  1. Проблеми корекційної спрямованості навчання осіб з вадами інтелекту в історії олігофренопедагогіки.  2. Занков Л.В. Корекційно-педагогічна робота з РВД

3. Фінкельштейн і.І. Компоненти корекційної роботи. 4. Єременко і.Г. Корекційно-виховна спрямованість навчання . 5. В. Баудіш. Дидактичні правила корекційного впливу.

6. Залежність змісту та методики корекційної роботи від ступеня та виду інтелектуального недорозвитку, якісних особливостей структури дефекту клінічного діагнозу, віку дітей.

• враховувати первинні порушення у структурі дефекту ( ми розвиваємо вторинні процеси!)

• зусилля потрібно спрямовувати на вторинні ускладнення оскільки саме вони піддаються корекційному впливу

МКХ (медична класифікація хвороб) – 10 /всесвітня/

РВ класифікують за видами, формами, ступенем, клін.діагнозами

До групи РВ входять особи з клінічним діагнозом згідно МКХ-10, які позначають цифрою F-розумова відсталість

F 70	легка РВ	дебільність	IQ=50-69	10 клас- профорієнтаційний Можуть оволодіти певними професіями	навчаються в в спец. закладах освіти за спец. програмами за умови поєднання навчально-виховної роботи з корекцією, здійснювану олігофренопедагогами
F 71	помірна РВ	легка ембіцильність	IQ=35-49
F 72	важка РВ	виразна ембіцильність	IQ=20-34		сімейне виховання реабіліт. Центри заклади Мінсоцполітики ІV ст
F 73	глибока РВ	ідіотія
F 78	інша РВ
F 79	неуточнена РВ
F 70.0	мінімальні поведінкові відхилення або їхня відсутність		супутні психіатричні проблеми крім основного діагнозу
F 70.1	значні поведінкові відхилення, що потребують уваги або лікувальних заходів
F 70.8	інші поведінкові відхилення
F 70.9	поведінкові відхилення не виявлені

Можливе – виражене (грубе) порушення емоційно-вольової сфери (емоційна нестабільність): зміна настрою, лабільність психіки . В ПМПК пишуть – порушення поведінки на тлі нестійких емоцій та не сформованості саморегуляції (ЗУ 01.01.2011 «Про захист персональних даних»)

7. Розробка стратегії корекційної роботи.

8. Особливості розвитку мислення у дітей із легкою розумовою відсталістю.

• найбільш несформовані вищі психічні процеси (мислення, мовлення, пам'ять ), бувають недорозвинені увага, сприймання, відчуття

• Мислення

конкретне, стереотипне, некритичне

операції мислення несформовані

несформоване вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки(малюнки…) Труднощі: оволодіння шкільною програмою

9. Особливості розвитку мовлення у дітей із легкою розумовою відсталістю.

-найбільш несформовані вищі психічні процеси (мислення, мовлення, пам'ять ),

-оволодіння мовленням з деякою затримкою,

-примітивізм у спілкуванні, побутова тематика

-мовлення загально недорозвинене: фонетико-фонематичні та граматичні порушення, обмежений запас слів, нерозуміння значення слів, неадекватність вживання слів, не сформованість зв’язного мовлення – погано володіють читанням та письмом

Труднощі: оволодіння шкільною програмою

10. Особливості розвитку пам’яті у дітей із легкою розумовою відсталістю. 

-найбільш несформовані вищі психічні процеси (мислення, мовлення, пам'ять ),

обсяги запам’ятовування звужено

мнестичні поцеси уповільнено

запам’ятовування поверхове, фрагментарне, не опосередковане мисленням

Труднощі: оволодіння шкільною програмою

11. Особливості розвитку уваги у дітей із легкою розумовою відсталістю. 

• увага недорозвинена

• підвищена розсіяність

• порушення цілеспрямованості, концентрації, стійкості

• невміння утримувати увагу на тривалий час

Труднощі: оволодіння шкільною програмою, елементами самообслуговування,

трудовими операціями

12. Особливості розвитку сприймання у дітей із легкою розумовою відсталістю. 

• недостатній розвиток, важко сприймають навколишній світ

• фрагментарне, нецілеспрямоване, звужене, уповільнене

• результати сприймання не осмислюються

Труднощі: оволодіння шкільною програмою, елементами самообслуговування

13. Особливості розвитку емоційного стану у дітей із легкою розумовою відсталістю. 

- нестійкі, часто недостатньо диференційовані

- адекватні лише у доступних їхньому розумінню ситуаціях

14. Особливості розвитку мислення у дітей із помірною розумовою відсталістю. 

• непослідовне, інертне

• не можуть оперувати абстрактними поняттями

• не обдумують свої вчинки

15. Особливості розвитку мовлення у дітей із помірною розумовою відсталістю. 

• значний недорозвиток

• бідний словниковий запас

• не можуть самостійно будувати мовленнєві конструкції, але використовують складні конструкції ( повторюють гарні фрази)

• аграматизми

16. Особливості розвитку пам’яті у дітей із помірною розумовою відсталістю. 

- формується досить повільно

- матеріал швидко забувається (короткочасна пам'ять)

- гіпертрофія пам’яті (випадки запам’ятовування цифр, подій, імен)

- запамя’товують те, що пов’язано з задоволенням їхніх фізіологічних потреб

17. Особливості розвитку уваги у дітей із помірною розумовою відсталістю. 

• значні порушення

• підвищена розсіяність

• повільна концентрація

• часто і легко відволікаються

• слабка активна увага – недосягнення елемаетарної мети

18. Особливості розвитку сприймання у дітей із помірною розумовою відсталістю.  19. Особливості розвитку навичок самообслуговування у дітей із помірною розумовою відсталістю. 

• відстають у розвитку

• рухи уповільнені

• моторна недостатність (порушення дрібної моторики)

• можуть оволодіти базовими наичками самообслуговування, але на фоні кор.-розв роботи

• потрібна допомога і контроль впродовж життя

20. Особливості розвитку навичок письма, читання у дітей із помірною розумовою відсталістю. 

• нездатні зрозуміти прочитане

• інколи вдається технічно правильно прочитати текст

• не помічає і не виправляє помилки

• можуть навчитися рахувати в межах 10 ( до 100- на наочному матеріалі)

• засвоюють невеликий обсяг матеріалу

• повністю незалежне проживання неможливе, але вони можуть бути і мобільними (під налідом дорослих)

• здатні встановлювати контакти, спілкуватися з іншими (прості дії)

21. Характеристика важкого ступеню розумової відсталості. 

• подібні до помірників за ураженням гол мозку

• низький рівень засвоєння навичок, розвитку моторики, порушенням координації рухів

• частина таких людей не пересуваються самостіно

22. Характеристика порушень вищих психічних функцій у дітей із важкою розумовою відсталістю. 

• значні порушення вищих психічних функцій, запам’ятовування, емоційні спалахи, увага не концентрується, постійно відволікаються на другорядне, не роблять елементарних висновків, виражена неврологічна патологія: паралічі, парези (обмеження рухових функцій), гіперкінези, нездатні оволодіти елементарними знаннями з письма та читання

23. Корекційна робота з дітьми із важкою розумовою відсталістю. 

• розвиток елементарних навичок самообслуговування, гігієни

• соціальна адаптація

• елементи трудової терапії (дрібні операції - не опанують)

• тренувати функцію можна, але в житті вони їх не використають

24. Особливості розвитку мовлення дітей із важкою розумовою відсталістю. 

• словниковий запас відсутній

• використовують мовленнєві штампи, лише знайомі слова (повт. грам конструкції)

• не усвідомлюють сказане

• використ жести міміку окремі звуки

• вступають в контакт зі знайомими людьми

• можливі елементи соціалізації

• дуже виражені моторні відхилення , не можуть жити без спеціальної опіки

25. Характеристика глибокого ступеню розумової відсталості. 

• діти-«рослинки» (заклади Мінсоцполітики ІV ст)

• уражена не тільки кора гол мозку, а й підкірка- грубі порушення фізичного та психічного розвитку

• потреби – дуже примітивні

• малорухомі, рухи хаотичні

• мають хронічні захворювання внутр. органів (100%-енурез, енкупрез)

• пізнавальна діяльність повністю не сформована, на оточуючих не реагують

• не реагують на сильні подразники

• не впізнають ні рідних, ні близьких людей, емоції не розрізняють

• хоча деколи можуть звикнути до близьких людей

• відсутні елементарні навички самообслуговування

• постійний контроль та опіка !

• абсолютні порушення смакових та нюхових відчуттів , можуть їсти неїстівні предмети

26. Особливості розвитку навичок самообслуговування у дітей із глибокою розумовою відсталістю. 

27. Характеристика емоційно-вольової сфери дітей із глибокою розумовою відсталістю. 

• емоційні реакції практично відсутні

• афективні спалахи: можуть битися головою об стінку

• дуже знижена больова чутливість

• можуть бути дуже агресивні, дратівливі або повільні, апатичні

• «польова» поведінка

• тільки на утриманні дорослих чи в закладах МІнсоцполітики

28. Характеристика неускладненої олігофренії. 

-Олігофренія- мозк утв в період внутрішньоутробного розвитку, в ранньому дитинстві як наслідок пологових травм

-відсутність прогредієнції (РВ не прогресує)

Неускладнена олігофренія -

найбільш порушені складні форми пізнавальної діяльності

29. Напрямки корекційної роботи при неускладненій олігофренії. 

розвиток мислення, мовлення, збагачення кола уявлень, формування самосвідомості та довільності поведінки

30. Напрямки корекційної роботи при олігофренії, ускладненій порушеннями динаміки нервових процесів. 

нерозвинена пізнавальна діяльність + порушення поведінки

КР – на першому місці-зміцнення та врівноваження нервових процесів

-охоронний режим

-загартовуючі процедури

-лікування

31. Напрямки корекційної роботи при олігофренії, ускладненій психопатоподібним, або лобним синдромом. 

пошкоджена лобна доля мозку, відповідає за психіку, регуляцію емоцій

КР – контакт (потрібно встан)

контроль за виконанням вимог, поступове формування самоконтролю, розвиток критичності мислення, формування соціальних потреб

потребує спец. фахівця – спец. психолога

32. Характеристика та методи корекції дітей-олігофренів з грубими порушеннями мовлення. 

важко оволодівають звуковим аналізом і синтезом, лексичного і граматичною будовою мовлення

дуже погано засвоюють письмо, читання, інші предмети, погано розуміють інструкції, важко відповідати усно, погіршене спілкування

КР- поєднання вербальних методів з наочністю

-індивідуальний підхід

-робота логопеда

33. Характеристика та методи корекції дітей-олігофренів з руховими порушеннями.

• важко оволодівають навичками письма

• недостатня скоординованість рухів

• в рухових діях – помилки

КР – вчити координувати рухи, диференціювати їх,

індивід добір рухового навантаження др. Моторики

заняття з психологом

ЛФК

34. Характеристика та методи корекції дітей - олігофренів з порушеннями зорового сприймання і просторової орієнтації. 

• труднощі на уроках мови та математики

• плутають цифри та букви

• не бачать рядки

• погано орієнтуються у просторі, у власному тілі

КР – індивідуальний план з відповідних предметів

35. Характеристика деменції. 

виникає після 3-ох років, пов’язане із захворюваннями ЦНС

види: - непрогредієнтна (внаслідок травм, менінгітів, енцефалітів)

• прогредієнтна (епілептична, шизофренічна, ревматична, гідроцефалійна, після сифілісу гол мозку)

36. Характеристика та методи корекції дітей з травматичною деменцією. 

• висока виснажливість, вразливість НС, фізичний дискомфорт, переносять погано, швидка втома від розумової праці та монотонної діяльності

реакції: нудота, головний біль, запаморочення, роздратованість

КР – враховувати динаміку втомлюваності дитини, дозувати розумові навантаження, чергувати навантаження з відпочинком, зміцнювати НС дитини

37. Характеристика та методи корекції дітей з деменцією, що виникла внаслідок мінінгоенцефаліту. 

• порушення мотиваційного та організаційного компонентів розумової діяльності- уникають інтелектуальної праці, не цікавляться навчанням, патологічні потяги: клептоманія, дромоманія (втік, гуляє ), виражена гіперсексуальність

КР – виховання соціальних потреб та інтересів, формування цілеспрямованої діяльност формування довільності поведінки та самоконтролю , педагогічний контроль обов’язковий