5. Визначення електричних навантажень і вибір потуж­ності трансформаторів

Із великого різноманіття існуючих методів визначення розрахункових значень електричних навантажень в практиці проектування СЕП геотехнічних під­приємств широко використовується найбільш простий - метод коефіцієнта попиту, призводить до значної похибки. Більш точним є метод коефіцієнту максимуму.

Розрахункове навантаження групи електроприймачів за методом коефіцієнта попиту визначається з виразів (5.1)

(5.2)

(5.3)

де , , - відповідно активна, реактивна складові і повна розрахункова по­тужність; К_п - коефіцієнт попиту, - номінальна потужність електроприймача, кВт; n - число електроприймачів у групі; - відповідає розрахунковому значенню коефіцієнта потужності . Розрахунок електричного навантаження групи споживачів за методом коефіцієнта попиту може бути зведеним до таблиці 5.1.

Таблиця 5.1 Розрахунок електричного навантаження групи споживачів

Споживачі електроенергії	Кількість споживачів, n	Потужність споживача, Pн , кВт	Встановлена потужність n∙Pн , кВт	Коефіцієнти				Розрахункова потужність
				kп	ηн	cosφн	tgφн	кВт	квар	кВА
…
Разом				kп

Розрахунок навантаження групи споживачів за методом коефіцієнту максимуму

, (5.4)

де k_м – коефіцієнт максимуму навантаження, визначається в залежності від коефіцієнту використання (k_в) та ефективної кількості споживачів n_е за графіком або вибирається з таблиці (Додаток );

– коефіцієнт використання активної потужності споживача;

Р_см – середнє навантаження в найбільш завантажену зміну;

Р_н – номінальна потужність споживача

- ефективна кількість споживачів;

n – фактична кількість споживачів в групі;

Р_сз=k_в∙Р_н – середнє навантаження споживачів за найбільш навантажену зміну.

При n_е > 200 та любих значеннях k_в, а також при k_в > 0,8 та любих значеннях n_е розрахункове навантаження приймається рівним середньо змінному, тобто k_m=1.

При кількості споживачів в групі 4 та більше приймають n_e=n, якщо відношення найбільшого та найменшого споживачів

При m > 3 та k_в > 0,2 визначають n_e із залежності

, (5.5)

Спосіб визначення розрахункових навантажень групи споживачів вибирають в залежності від значень параметрів n, m, n_e:

- при кількості споживачів в групі 3 та менше

, (5.6)

, (5.7)

для сталого режиму роботи (cosφ=0.8);

, (5.8)

для повторно – короткочасного режиму (cosφ=0.75)

- при n > 3, m ≤ 3 та n_e=n

, (5.9)

при n_e ≤ 10, (5.10)

при n_e > 10, (5.11)

- при n > 3, m > 3 та n_e< 4 (за залежністю (5.5))

, (5.12)

сталий режим, (5.13)

повторно короткочасний режим, (5.14)

- при n > 3, m > 3 та n_e ≥ 4 (приймається рівним n при n_e > n)

, (5.14)

(при n_e ≤ 10), (5.15)

(при n_e > 10), (5.16)

- при n > 3, m > 3 та n_e ≥ 200

, (5.17)

, (5.18)

Для споживачів з практично постійним графіком навантаження (насоси, вентилятори, опалювальні прилади, нагрівачі та ін) коли вони складають більше 75% встановленої потужності розрахункової групи споживачів, розрахункове навантаження приймається із залежностей (5.17) та (5.18).

Якщо в розрахунковому вузлі є споживачі зі змінним (P'_p) та постійним (P''_p) графіками навантаження, то розрахункові навантаження для цього вузла приймаються із залежностей:

, (5.19)

, (5.20)

Послідовність розрахунку електричних навантажень за методом коефіцієнта максимуму може бути систематизована в таблиці 5.2. В першу графу таблиці вносять найменування вузла з якого визначається навантаження (силова шафа, живляча лінія, магістраль, цех, дільниця, секція щита, трансформаторна підстанція та ін.) та найменування груп споживачів одного режиму роботи (з приблизно одним значенням k_в і cosφ), що живляться від цього вузла