1.3. Форми екологічного контролю.

Екологічний контроль стану навколишнього природного середовища здійснюється багатьма формами. Основними серед них є:

— екологічне планування, аналіз і прогнозування;

— спостереження і моніторинг довкілля;

— державний облік в галузі охорони довкілля;

— екологічна паспортизація підприємств;

— екологічне ліцензування;

— екологічне лімітування;

— контроль речовин, матеріалів і параметрів довкілля акредитованими екологічними лабораторіями;

— прикордонний екологічний контроль;

— екологічна експертиза;

— екологічне інспектування;

— екологічний аудит;

— екологічна стандартизація;

— екологічне нормування.

2. Загальна характеристика Державної екологічної інспекції та Державних екологічних інспекцій в областях, містах Києві та Севастополі.

Навчальні питання.

2.1. Загальні відомості про інспекції.

2.2. Повноваження і права Державної екологічної інспекції (Держекоінспекції).

2.2.1. Повноваження Держекоінспекції.

2.2.2. Права Держекоінспекції.

2.3. Повноваження і права Державних екологічних інспекцій в областях, містах Києві та Севастополі (далі – Інспекції).

2.3.1. Повноваження Інспекцій.

2.3.2. Права Інспекцій.

2.4. Керівництво інспекцій.

2.1. Загальні відомості про інспекції.

Кожна з інспекцій в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідні території.

Державна екологічна інспекція (Держекоінспекція) є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінприроди і йому підпорядковується.

Державна екологічна інспекція в областях, містах Києві та Севастополі (Інспекція) є спеціальним підрозділом Мінприроди в регіонах, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Держекоінспекції і входить в структуру Державних управлінь екології та природних ресурсів в областях і містах Києві та Севастополі.

Кожна з інспекцій у своїй діяльності керується Конституцією, законами України, постановами ВРУ, актами Президента і КМУ, відповідними «Положеннями» про інспекції, наказами Мінприроди, а Інспекція – ще й наказами Держекоінспекції.

Як зрозуміло із державного статусу Держекоінспекції, її повноваження поширюються на всю територію країни.

Повноваження Інспекцій поширюються на територію відповідної області (міста), за винятком встановленої законодавством водоохоронної зони вздовж Азовського та Чорного морів, навколо заток та лиманів, а у разі її відсутності – на відповідну адміністративну територію та територію шириною не менше двох кілометрів від урізу води вздовж Азовського та Чорного морів, навколо заток та лиманів, що розташована в межах Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької, Донецької областей та м. Севастополя.

Основними завданнями інспекцій є:

— участь у межах своєї компетенції у реалізації державної політики у сфері екології;

— здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорони природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, поводження з відходами (крім радіоактивних відходів), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами.

Кожна з інспекцій видає накази організаційно-розпорядчого характеру, а її інспектори під час виконання своїх службових обов’язків мають право на носіння форменого одягу встановленого зразка, а також на носіння та використання вогнепальної зброї і спеціальних засобів відповідно до законодавства.