9.4.2. Обробка гною на свинарських комплексах.

До основних схем обробки гною на свинарських підприємствах відноситься таке:

— зберігання та гарантування рідкого гною в нерозділеному вигляді в секційних сховищах – відгодівельні ферми до 12 тис. свиней на рік, фермерські господарства;

— механічна обробка рідкого гною, яка полягає в розділенні його на фракції з наступним зберіганням і гарантуванням фракцій на наземних секційних майданчиках (тверда фракція) і в секційних гноєсховищах (рідка фракція) - ферми промислового типу на 12-14 тис. голів, фермерські господарства;

— механічна обробка рідкого гною, яка полягає в розділенні його на фракції, компостуванні твердої фракції гною з торфом або з іншими наповнювачами на наземних секційних майданчиках, зберіганні та гарантуванні рідкої фракції в секційних гноєсховищах – промислові ферми до 12 тис. свиней;

— штучна біологічна очистка застосовується для комплексів на 54-108 тис. свиней на рік. Проектні показники тваринницьких стоків, які надходять на очисні споруди, як правило, по показниках БСК5 повинні бути 3,6 тис. мг/л, а після очистки – 15-20 мг/л. Фактично стоки надходять на очисні споруди з показниками біля 15 тис. мг/л, а після очисних споруд мають 200-250 мг/л. Недотримання проектних показників є порушенням водоохоронного законодавства і винні в цьому посадові особи притягаються до адміністративної відповідальності.

9.4.3. Обробка гною на комплексах великої рогатої худоби (врх).

До основних схем обробки гною на комплексах ВРХ належить наступне:

— підстилковий гній, видалений з виробничих приміщень за допомогою транспортерів різних типів, карантинується, зберігається, дегільментизується, а на випадок виникнення епізоотії – знезаражується на секційних майданчиках або в секційних гноєсховищах. При видаленні гною гідравлічним методом – в секційних заглиблених гноєсховищах – молочні ферми, відгодівельні підприємства;

— глибока незмінювана підстилка, що видаляється з виробничих приміщень і відгодівельних майданчиків, може зберігатися як у гноєсховищах, так і на підготовлених польових майданчиках;

— розділення рідкого гною на фракції в горизонтальних відстійниках – гноєнагромаджувачах періодичної дії або за допомогою механічних засобів – великі відгодівельні комплекси.

9.5. Об’єкти перевірки на тваринницьких комплексах.

При проведенні екологічного контролю тваринницьких комплексів перевіряється загальна інформація про об’єкт, санітарний стан його території і виконання вимог попередніх перевірок, стан водопостачання і водовідведення, умови обробки і зберігання гною та утилізації стічних вод, наявність фактів залпових скидів. Розглянемо ці питання більш детальніше.

9.5.1. Інформація по об’єкту.

На першому етапі перевірки державний інспектор виявляє:

— найменування і адресу об’єкту (область, район, господарство, населений пункт);

— відомчу підпорядкованість;

— потужність ( кількість голів на рік одноразового утримання);

— напрямок виробництва (свинарський, великої рогатої худоби, вівчарський, по виробництву молока і т. д.);

— розташування об’єкту по відношенню до оточуючих водойм, річок, на які може здійснюватися вплив.

Поряд з цим, він повинен одержати уявлення про:

— загальний санітарний стан території об’єкту, що перевіряється і можливість його негативного впливу на оточуюче середовище, зокрема, на якість поверхневих і підземних вод;

— стан виконання вимог попередніх перевірок об’єкту контролюючими органами, відомчих природоохоронних планів і програм, постанов місцевої адміністрації з питань охорони водних ресурсів.