- •1.Класифікація проектів міграції
- •2.Реінжинірінг (міграція) баз даних
- •3. Приклад1: Місія нездійсненна
- •4.Приклад2: Перенесення успадкованого рішення з мэйнфрейму
- •5.Реінжиніринг існуючих баз даних іс у схему бази даних з універсальною моделлю
- •1.Експорт даних у тимчасові таблиці.
- •2.Створення таблиці-шаблону.
- •3.Заповнення (формування) таблиці - шаблону.
- •4.Реінжиніринг вихідної бази даних у бд із умд.
- •5.Перегляд результатів реінжинірингу.
3.Заповнення (формування) таблиці - шаблону.
З використанням різних конструкцій і операторів мови моделі даних, заповнюється таблиця-шаблон (табл. 1).
При складанні конструкцій, що розміщуються в таблицю-шаблон, слід ураховувати особливості їх формування. А саме ті, які пов'язані з доповненням певних службових символів у стандартні конструкції операторів рядків метаопису ММД.
Розглянемо їх більш докладно.
Символ $, зазначений першим у рядку атрибутів, що починаються словом «оператор» таблиці-шаблону (стовпці 5, 7, 9, 11, 13), свідчить про
те, що інформація, оброблюваного рядка, використовується для формування рядка метаопису. При цьому за символом $ обов'язково повинен випливати необхідний оператор ММД ( тому що будь-які інші символи будуть ігноруватися) і останнім службовим словом у цьому рядку мета опису повинне бути одне з наступних:
<КласО>, <КласС>, <ЭкзО>, <Папка>, <Документ>.
Символ $, зазначений першим у рядку атрибутів, що починаються словом «значення» таблиці-шаблону, свідчить про те, що інформація про
значення оброблюваного рядка, буде вибиратися із БД із УМД. При цьому слід пам'ятати, що, звертаючись до БД із УМД по сформованої таким чином рядку метаопису, можливо відбудеться вибір декількох значень. А тому, що це не завжди є припустимим, то користуватися подібним прийомом треба дуже акуратно. Крім того, зчитувати із БД із УМД можна тільки дані (метадані - не можна)!
Символ #, зазначений першим у рядку атрибутів, що починаються словом «значення», або зазначений усередині рядка метаопису, визначеного символом $ у рядку атрибутів, що починаються словом «оператор» таблиці-шаблону, свідчить про те, що дані вибираються з відповідного атрибута (ім'я атрибута визначається ідентифікатором, що слідує за символом #) зазначеної таблиці БД, яка перетворюється.
4.Реінжиніринг вихідної бази даних у бд із умд.
За допомогою спеціального додатка, на підставі змісту рядків і стовпців таблиці-шаблону, мовою моделі даних формуються й виконуються рядки метаопису. У результаті виконання додатком рядків метаопису ММД відбувається запис у схему БД із УМД метаданих і даних розглянутої ПрО, що раніше зберігалися у ісходній БД.
5.Перегляд результатів реінжинірингу.
За допомогою спеціальної програми перегляду, перевіряється правильність перетворення БД. У випадку виявлення невідповідностей між описом
предметної області й занесеними в БД даними, останні за допомогою різних додатків програмного інструментарію розроблювача БД із УМД відаляються. Після чого вносяться необхідні зміни в рядки метаописів ММД, що містяться в таблиці-шаблоні, і процес перетворення (п. 3...5) повторюється. Таке повторення здійснюється доти, поки не буде знайдено адекватне відображення ПрО в схемі БД із УМД.
Даний метод був апробований на декількох базах даних різних інформаційних систем, які були піддані реінжинірингу. У результаті такого апробування було виявлено, що, діючи послідовно відповідно до етапів даного методу, можна досить швидко проводити реінжиніринг різної складності баз даних для будь-якої інформаційної системи й предметної області.
Такий метод рішення проблеми реінжинірингу баз даних, на відміну від існуючих методів, інтегрований на рівні методології, що ґрунтується на універсальній моделі даних. Він містить комплексний, цілісний розв'язок завдань реінжинірингу - поліпшення характеристик якості бази даних, розширення її функціональності, зниження вартості її супроводу, імовірності виникнення значимих для замовника ризиків, зменшення строків робіт з її супроводу. Завдяки ньому стало простіше використовувати дані «застарілих» інформаційних систем у системі, заснованої на новій технології з наступним можливим спрощенням комплексування нових програмних систем на основі використання готових компонентів зі стандартними інтерфейсами.
