- •Хмельнюк м.Г., Подмазко о.С.
- •Розділ 1. Льодотехніка
- •1.1. Водяний лід, його властивості та області застосування
- •1.2. Фізичні основи утворення льоду при охолоджуванні води
- •1.3. Тепловий потік від води до поверхні льоду (у необмеженому об'ємі води).
- •1.5. Коефіцієнт теплопередачі при льодоутворенні (Кл)
- •1.6. Час намерзання льоду на плоскій охолоджуваній стінці.
- •1.7. Льодогенератори
- •Р озсільний льодогенератор блокового льоду (мал.1)
- •Льодогенератор сніжного льоду затопленого типу (шнековий) або з ножами-скребачками (мал.9)
- •1.8. Метод розрахунку льодогенераторів
- •1.9. Теплопередача льодогенератора сніжного льоду (затопленого)
- •Розділ 2. Заготівка і зберігання природного водного льоду
- •2.1. Способи заготівки природного льоду
- •2.2. Розрахунок втрат льоду при зберіганні
- •2.3. Установки крижаного і льодосоляного охолоджування
- •Охолоджування розсолу системи "Фригатор" (мал.14)
- •Розділ 3. Виробництво сухого льоду і рідкої вуглекислоти
- •3.1. Властивості діоксиду вуглецю; області застосування.
- •3.2. Отримання со2
- •3.3. Отримання сухого льоду та рідинної вуглекислоти.
- •Сухольодяний льодогенератор (мал.20)
- •Цикл 3-х ступінчатої холодильної машини для отримання сухого льоду при високому тиску (мал.21)
- •3.4. Зберігання сухого льоду
- •3.5. Зберігання рідкої вуглекислоти
- •3.6. Застосування со2
- •Розділ 4. Холодильний транспорт
- •4.1. Загальні вимоги, що пред'являються до транспортних холодильних установок
- •4.2. Холодильний автотранспорт
- •Класифікація:
- •Характеристика ізоляційних конструкцій кузовів
- •Системи охолоджування:
- •Зероторами.
- •Евтектичними акумуляторами.
- •Охолоджування сухим льодом.
- •Машинне охолоджування
- •4.3. Залізничний холодотранспорт
- •Класифікація залізничного холодотранспорту:
- •Нові розробки бвз.
- •4.4. Водний холодотранспорт
- •Холодильне устаткування рефрижераторних судів. Вимоги, що пред'являються до нього.
- •Охолоджувальні системи рефрижераторних трюмів
- •4.5. Рефрижераторні контейнери Загальна характеристика
- •Холодильне устаткування рефрижераторних контейнерів
- •4.6. Розрахунок теплоприливів через огорожі з тепловими містками
- •4.7. Методи визначення теплоприливів через захисні конструкції транспортних засобів
- •Розділ 5. Холод в харчовій промисловості
- •5.1. Застосування холоду при виробництві суцільномолочній продукції
- •Охолоджування молока на фермах:
- •Холодопостачання молочних заводів
- •Інші охолоджувані технологічні апарати молокозаводів
- •Акумуляція холоду на молочних заводах
- •5.2. Виробництво морозива
- •Розділ 6. Застосування холоду в нафтовій, газовій і хімічній промисловості
- •6.1. Загальна характеристика холодильних установок
- •6.2. Холодильні станції
- •6.3. Установки депарафінізації масел
- •6.4. Охолоджування хімічних реакторів
- •6.5. Холод у виробництві амоніаку.
- •6.6. Холод при перекачуванні газу.
- •Розділ 7. Холод в будівельній техніці
- •7.1. Замороження ґрунтів.
- •7.2. Охолодження бетонних споруд
- •Розділ 8. Холод у машинобудуванні.
- •Розділ 9. Випробувальні холодильні установки
- •Розділ 10. Штучні крижані катки
- •Розділ 11. Використання холоду у виноробній промисловості
- •Розділ 12. Використання холоду в пральних машинах промислового типу
6.2. Холодильні станції
У крупних хімічних і інших виробництвах, споживаючих холод на декількох температурних рівнях, використовують централізовані машинні відділення, розташовані в будівлях, що окремо стоять, на території підприємств. Їх називають центральними або цеховими холодильними станціями.
Якщо цех підприємства споживає низькотемпературний холод (нижче –30С), то холодильну станцію розташовують в безпосередній близькості від нього, або вся холодильна установка вбудовується в будівлю цеху.
Самостійна холодильна станція звично обслуговує декілька споживачів холоду, розосереджених по території, при нерівномірному в часі споживанні холоду кожним з них. У цих умовах втрати при транспортуванні холоду досягають 8% при температурах кипіння (2...-5)С і 15% при температурах (-15...-30)С. Для зменшення втрат холодильну станцію розташовують можливо ближче до споживачів низькотемпературного холоду, або до найбільших.
Для отримання холоду використовують агрегатоване холодильне устаткування з відцентровими і ґвинтовими компресорами. Агрегатування здешевлює проектування, спрощує монтаж і підвищує надійність експлуатації холодильної станції. Вибирають найкрупніші апарати і холодильні машини великої потужності для зменшення їх числа.
Компресорні агрегати встановлюють на колонних фундаментах на відмітці 4,8 м над рівнем підлоги у високих засклених будівлях (висота до рівня шляхів мостового крана рівна 9,6м). На рівні установки агрегатів влаштовують підлогу проміжного рівня для їх обслуговування.
Розведення всіх трубопроводів – нижнє.
Конденсатори, випарники, ресивери, віддільники рідини та інше устаткування розміщують на відкритих майданчиках. При цьому приймаються заходи по корозійному захисту і забезпеченню високої герметичності апаратури і трубопроводів.
Особливістю хімічних виробництв є безперервне і безперебійне споживання холоду протягом всього року без істотних коливань теплового навантаження в часі. У цих умовах на холодильних станціях передбачається резервування устаткування.
Холодильні станції пов'язані із споживачами холоду трубопроводами холодильного аґента або холодоносія. Розведення трубопроводів – естакадне.
Далі розглянемо деякі типові випадки застосування холоду в нафтовій, хімічній і газовій промисловості.
6.3. Установки депарафінізації масел
Широко застосовуються в нафтовій промисловості. Спрощена принципова схема такої установки приведена на мал.41.
Мал. 41. Принципова схема установки
депарафінізації масел: 1 –
водяний охолоджувач; 2 –
регенеративні кристалізатори; 3
– кристалізатори, що охолоджуються
холодоаґентом; 4 –
вакуум-фільтр
Спочатку в масло (сировину) додають розчинник, охолоджують суміш водою до (40..45)С, потім додають охолоджений розчинник і суміш направляють в кристалізатори (розчинник – бензол, толуол в аміачних холодильних установках або рідкий пропан – у пропанових).
Кристалізатори – спеціальні охолоджувані апарати, в яких утворюються кристали парафіну на стінках, а потім віддаляються скребковими механізмами (тобто конструктивно вони нагадують льодогенератори сніжного льоду).
Мал. 42. Схема секції скребкового
кристалізатора: 1 –
скребки; 2 –
масло; 3 –
парафін; 4
– холодоаґент.
Площа секції – 7м2; число секцій у кристалізаторі – 10...12; число обертів скребка – (10...12) об./хв.; m = tмасла - t0 = (10…15)С.
Перші на ходу продукту кристалізатори охолоджуються зворотним потоком масла тобто в них відбувається регенерація теплоти. Подальші кристалізатори охолоджуються холодильним аґентом.
Парафін, що виділився, відокремлюють у вакуум –фільтрах або центрифугах.
Твердий залишок (гач) піддають подальшій переробці для виділення з нього масла.
У залежності від необхідної температури замерзання охолоджування проводять:
для отримання звичайних масел – аміачною двохтемпературною установкою (t0 = (-43...-35)С і –10С у промпосудині)), зібраній по компаундній схемі з ґвинтовими компресорними агрегатами низького тиску – 21АН600-7-7 (7 шт.) і високого тиску – А1400-7-3 (3 шт.).
Конденсатори – повітряні (tк = 45С); сумарна холодовидатність біля 3000кВт;
для отримання авіаційного, автомобільного, трансформаторного та ін. масел глибоку депарафінізацію здійснюють при t = (-60..-65)С.
У таких установках застосовують каскадні двохтемпературні машини при t01 = (-70..-76)С і t02 = (-40..-45)С.
Верхній ступінь каскаду – пропановий з відцентровими компресорами, нижній ступінь – етановий з поршневими компресорами.
Випарник – конденсатор кожухотрубний, у трубах кипить пропан, а в міжтрубному просторі конденсується етан.
Глибоку депарафінізацію високоякісних масел проводять у каскадних установках при найнижчій t0 = -101С. Тут в нижньому ступені каскаду застосований етиленовий турбокомпресор, а у верхньому ступені – пропановий турбокомпресор. Конденсатори – повітряні. Холодовидатність при t0 = -101С рівна 600кВт,а при t0 = -72С – 750кВт.
