Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лек 4. Розчини.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
62.92 Кб
Скачать

2. Розчинність і способи вираження кількісного складу розчинів

Розчинність різних речовин у тому самому розчиннику або будь-якої речовини в різних розчинниках може коливатись у досить широких межах. Згідно з рекомендаціями ІЮПАК кількісний склад розчину можна виразити концентрацією або долею. Концентрація – це співвідношення неоднотипних величин. Вона має певну розмірність моль/л, г/л та ін. Відношення однотипних величин називається часткою. Частка – безразмірна величина. Розглянемо декілька типів концентрацій і часток.

Позначимо індексом 1 розчинник, індексом 2 – розчинену речовину.

Частки

Масова частка розчиненої речовини − (2) – це відношення маси m(2) до cумарної маси розчину m = m(1) + m(2). Масову частку звичайно виражають у частках одиниці, у відсотках (%, тобто на 100 г розчину), у промілє (одна тисячна частка, 1/10 відсотка; ‰), у мільйонних частках (110−6 від базової величини, позначається ppm, млн−1 ). 

(2) = m(2)/ m, (2) = m(2)/ m100%.

У промiле та ppm виражають склад розчинiв, що мiстять дуже мало розчиненої речовини, зокрема ферментiв гормонiв, вiтамiнiв, мiкроелементiв у тканинах органiзму або у лiкарських засобах. Наприклад, у 100 см3 (приблизно 100 г) сироватки кровi мiститься 80-140 мкг Феруму, тобто коицентрацiя його становить 80-140 ppm.

Мольна часткаχ(2) – це відношення кількості розчиненої речовини − ν(2) до сумарної кількості речовини всіх компонентів розчину ν

χ(2) = ν(2)/ ν.

Обʼємна чacткa − φ(2) − це вiдношення обʼєму розчиненої· речовини − V(2) до суми обʼємiв ycix компонентiв розчину:

φ(2) = V(2)/ V.

Масові та мольні частки теж виражаються в %, промілє, ppm.

Оʼємна частка характеризує склад газових сумiшей. Наприклад, якщо 1 моль повiтря обʼємом 22,4 дм3 мiститъ 4,693 дм3 кисню, то обʼємна частка його становить:

φ(О2) = 4,693: 22,4 = 0,2095, або 20,95 %, 209,5 ‰, 209500 ppm.

Концентрації

Молярна концентрація (молярність, СМ) – це відношення кількості розчиненої речовини ν(2) до об’єму розчину V, розмірність – моль/л:

CM = ν(2)/ V.

Розчини з молярнiстю 1 і 0,1 моль/л називаються одномолярними, децимолярними, тощо. Скорочено записують так: 1M розчин NaOH, 0,1 M розчин HCl.

Молярна концентрація еквівалентів (нормальність, Сн) – це відношення кількості еквівалентів νекв(2) розчиненої речовини до обʼєму розчину V, розмірність моль екв/ л:

Cн = νекв(2)/V.

Наприклад, розчини, якi мiстять в 1 л 1 та 0,1 молів еквiвалента розчиненої речовини, називаються однонормальними (1 н.) децинормальними (0,1 н.) вiдповiдно.

Згiдно з законом еквiвалентiв речовини реагують без залишку, якщо

CнIVI = Cн2V2.

Це вiдношення використується в об’ємному аналiзi, тобто при визначеннi концентрацiї речовини вимiрюванням об’ємів реагуючих речовин.

Моляльна концентрація (моляльність, Сm) – це кількість розчиненої речовини ν(2) в одному 1 кг розчинника, розмірність моль/кг розчинника.

Сm = ν(2) : = · молькг розчинника,

де m(2) i M(2) – маса і молярна маса розчиненої речовини г, г/моль; – маса розчинника, кг, 1000 – коефіцієнт перерахунку г у кг.

Титр розчиненої речовини − Т(2) − маса речовини в 1  см3 розчину

Т(2) = .

Одиниці вимірювання титру − г/см3 .

Приклади рішення задач на приготування розчинів

Приклад 1. Скільки мілілітрів 96%-го розчину H2SO4 ( = 1,84 г/мл) необхідно для приготування 1л 0,25 н. розчину.

Розвʼязання:

1. m2SO4) у заданому розчині  ?

МЕ(H2SO4 ) = М/2 = 49 г/моль; m(H2SO4) = 0,25·49 = 12,25 г.

2. mр-ну  ? (масу вихідного розчину, необхідну для виготовлення 1 л 0,25 н. розчину)