- •Лекція № 4 розчини
- •2. Розчинність і способи вираження кількісного складу розчинів
- •100Г концентрованого розчину – 96 г h2so4;
- •249,7Г CuSo4· 5h2o містять 159,6 г CuSo4,
- •100 Г розчину містять 15г h2so4
- •Розбавлені розчини неелектролітів. Закони ідеальних розчинів
- •1. Тоноскопічний закон Рауля
- •Кріоскопічний та ебуліоскопічний закони Рауля
- •3. Осмотичний закон Вант-Гоффа
2. Розчинність і способи вираження кількісного складу розчинів
Розчинність різних речовин у тому самому розчиннику або будь-якої речовини в різних розчинниках може коливатись у досить широких межах. Згідно з рекомендаціями ІЮПАК кількісний склад розчину можна виразити концентрацією або долею. Концентрація – це співвідношення неоднотипних величин. Вона має певну розмірність моль/л, г/л та ін. Відношення однотипних величин називається часткою. Частка – безразмірна величина. Розглянемо декілька типів концентрацій і часток.
Позначимо індексом 1 розчинник, індексом 2 – розчинену речовину.
Частки
Масова частка розчиненої речовини − (2) – це відношення маси m(2) до cумарної маси розчину m = m(1) + m(2). Масову частку звичайно виражають у частках одиниці, у відсотках (%, тобто на 100 г розчину), у промілє (одна тисячна частка, 1/10 відсотка; ‰), у мільйонних частках (110−6 від базової величини, позначається ppm, млн−1 ).
(2) = m(2)/ m, (2) = m(2)/ m100%.
У промiле та ppm виражають склад розчинiв, що мiстять дуже мало розчиненої речовини, зокрема ферментiв гормонiв, вiтамiнiв, мiкроелементiв у тканинах органiзму або у лiкарських засобах. Наприклад, у 100 см3 (приблизно 100 г) сироватки кровi мiститься 80-140 мкг Феруму, тобто коицентрацiя його становить 80-140 ppm.
Мольна частка − χ(2) – це відношення кількості розчиненої речовини − ν(2) до сумарної кількості речовини всіх компонентів розчину ν
χ(2) = ν(2)/ ν.
Обʼємна чacткa − φ(2) − це вiдношення обʼєму розчиненої· речовини − V(2) до суми обʼємiв ycix компонентiв розчину:
φ(2) = V(2)/ V.
Масові та мольні частки теж виражаються в %, промілє, ppm.
Оʼємна частка характеризує склад газових сумiшей. Наприклад, якщо 1 моль повiтря обʼємом 22,4 дм3 мiститъ 4,693 дм3 кисню, то обʼємна частка його становить:
φ(О2) = 4,693: 22,4 = 0,2095, або 20,95 %, 209,5 ‰, 209500 ppm.
Концентрації
Молярна концентрація (молярність, СМ) – це відношення кількості розчиненої речовини ν(2) до об’єму розчину V, розмірність – моль/л:
CM = ν(2)/ V.
Розчини з молярнiстю 1 і 0,1 моль/л називаються одномолярними, децимолярними, тощо. Скорочено записують так: 1M розчин NaOH, 0,1 M розчин HCl.
Молярна концентрація еквівалентів (нормальність, Сн) – це відношення кількості еквівалентів νекв(2) розчиненої речовини до обʼєму розчину V, розмірність моль екв/ л:
Cн = νекв(2)/V.
Наприклад, розчини, якi мiстять в 1 л 1 та 0,1 молів еквiвалента розчиненої речовини, називаються однонормальними (1 н.) децинормальними (0,1 н.) вiдповiдно.
Згiдно з законом еквiвалентiв речовини реагують без залишку, якщо
CнIVI = Cн2V2.
Це вiдношення використується в об’ємному аналiзi, тобто при визначеннi концентрацiї речовини вимiрюванням об’ємів реагуючих речовин.
Моляльна концентрація (моляльність, Сm) – це кількість розчиненої речовини ν(2) в одному 1 кг розчинника, розмірність моль/кг розчинника.
Сm
= ν(2)
:
=
·
молькг
розчинника,
де m(2) i M(2) – маса і молярна маса розчиненої речовини г, г/моль; – маса розчинника, кг, 1000 – коефіцієнт перерахунку г у кг.
Титр розчиненої речовини − Т(2) − маса речовини в 1 см3 розчину
Т(2)
=
.
Одиниці вимірювання титру − г/см3 .
Приклади рішення задач на приготування розчинів
Приклад 1. Скільки мілілітрів 96%-го розчину H2SO4 ( = 1,84 г/мл) необхідно для приготування 1л 0,25 н. розчину.
Розвʼязання:
1. m(Н2SO4) у заданому розчині ?
МЕ(H2SO4 ) = М/2 = 49 г/моль; m(H2SO4) = 0,25·49 = 12,25 г.
2. mр-ну ? (масу вихідного розчину, необхідну для виготовлення 1 л 0,25 н. розчину)
