Робота в аудиторії

Завдання 1. Поясніть, які види переносних значень слів спостерігаються у поданих словосполученнях.

Мереживо березових віток, краплина люті, спалах любові, невмите небо, зерна правди, навшпиньки підійшов вечір, читати Шевченка, Київ зустрічає гостей, Україна пробуджується, ліс мовчить, сердиться Дніпро, гострити слово, моєї ноги, у вас не буде, торжествує Україна.

Завдання 2. Доведіть, що наведені слова належать до однозначних.

Ясен, клен, аспірин, Дрогобич, Карпати, префікс, суфікс, буква, алфавіт, пенал, олівець, п'ять, дятел, муха, судак, щиглик, бузок, жоржина

Завдання 3. Уведіть до речень пароніми.

Адрес – адреса, адресат – адресант, натуралістичний – натуральний – натурний, організаторський – організаційний, освідчення – освічення, переможний – переможений.

Завдання 4. Поясніть відмінність у значенні співзвучних слів (паронімів).

Абонемент — абонент, колонка — колона — колона­да — колонія, лісник — лісничий, дефективний — дефектний, зубець — зубило — зубчик — зубок, хворий — хворобливий, адреса — адрес, рукатий — ручний, класний — класовий- класичний.

Завдання 5. Утворіть словосполучення, дібравши із слів, поданих у дужах, відповідне за змістом до поданих паронімів. З'ясуйте значення паронімів.

Опанувати, запанувати (матеріал, в душі); любий, улюблений (край, робота); писемний, письменний (пам'ятка, людина); адрес, адреса (проживання, вітальний); к дружний, дружній (група, порада); привид, привід (до непорозуміння, з'являвся).

Завдання 6. Поясніть значення слів-омонімів у поданих словосполученнях.

На превеликий жаль – жаль грошей, відкритий кар’єр – з місця в кар’єр, потрібна річ – у тім то й річ, мистецький стиль – старий стиль, безкрайній степ – танцювати степ, терпіти сушу – зійти на сушу.

Завдання 7. Придумайте речення, у яких подані слова були б омонімами. З’ясуйте типи омонімів.

Лава, стан, туш, клуб, пара, передати, вид, доходити, лист, один, засів, забіг.

Завдання 8. Допишіть синонімічний ряд.

Абетка, … Іде, …Говорить, …Думає, …

Завдання 9. До поданих слів доберіть слова, близькі за значенням.

Ввічливий – …

Мудрий – …

Хитрий – …

Завдання 10. Доберіть до поданих слів синоніми.

Шокувати, щедрий, повторювати, інформувати, ошукувати, оселя, омана, небокрай, зневажливий, дійсний, болючий, опромінювати, неспроможний, неук, некрополь, натурниця.

Завдання 11. Підберіть українські синоніми до поданих слів, виявіть відтінки в значенні.

Бістро, гамбургер, гриль, жест, альянс, федерація, дискотека, фанатичний, увертюра, каталог, аромат.

Завдання 12. Доберіть антоніми до підкреслених слів та утворіть антонімічні словосполучення.

1. Сухе місце, сухе повітря, сухий хліб, суха шкіра, суха людина, сухий голос, сухі стосунки, суха доповідь. 2. Рідкий борщ, рідке паливо, рідкий гість, рідке світло. 3. Квола людина, квола хода, кволий настрій. 4. Жирна страва, жирне волосся, жирна худоба, жирний шрифт. 5. Гарне обличчя, гарна вистава, гарний товариш, гарна каша, гарні хвилі, гарне навчання.

Завдання 13. На основі поданих слів усно поясніть склад української лексики за походженням.

Діалектика, математика, полюс, метр, інфекція, ангіна, директор, юнкер, штаб, орден, швабра, паштет, майстер, шахта, вексель, бухгалтер, політика, парламент, кур'єр, балет, пальто, магазин, абажур, мічман, футбол, хокей, трамвай, кекс, пунш, матрос, шлюпка, каюта, сопрано, віолончель, опера, бандура, кайдани, тютюн, базар, алтин, брама

Завдання 14. У наведених реченнях відшукайте застарілі слова, з’ясуйте їх значення за допомогою тлумачного словника. До якої групи застарілої лексики вони належать?

Ткацтво було відоме слов’янам від давніх часів. Це був жіночий промисел. Жінки пряли прядиво з льону чи конопель, причому вживали куделю й веретено. У слов’янських могилах часто стрічаємо пряслиця, вироблені з камінчиків, що їх насаджували на веретена. Потім ткач або ткаля вироблювали полотно на кроснах. Спочатку були відомі у нас тільки грубі полотна, що їх звали товстинами; таких полотен уживали також на вітрила до кораблів. Пізніше навчилися вироблювати тонше полотно, тончицю, а також різнорідні оздобні тканини: полавочники, скатерті, убруси. З вовни плели різні частини одежі, як клобуки – шапки, або копитця – рід панчох.

(Історія української культури)