6.4. Інфраструктура ринку

Процес суспільного відтворення є надзвичайно складним і багатогранним. Забезпечують його функціонування багато установ і галузей, які мають допоміжний характер, але відіграють дуже важливу роль. Їх відносять до інфраструктури. Інфраструктура (лат. — те, що знаходиться поза структу­рою) — галузі, підприємства, установи, що забезпечують умови життєдіяльності суспільства, визначають умови безперебій­ного багаторівневого, ефективного функціонування суспільно-господарських взаємозв'язків. Це система державних, приватних і громадських інститутів (організацій і установ) і технічних засобів, що обслуговують інтереси суб'єктів ринкових відносин щодо організації обміну, створюють умови для швидкого й ефективного руху товарів на стадії обміну. забезпечують їхню ефективну взаємодію.

Суспільна інфраструктура є визначальним фактором сус­пільного прогресу, економічного зростання, підвищення якості життя людей. Вона визначена виробничою, інституціональною, інформаційною, нормотворчою, соціальною та мен­тальною складовими.

Виробнича інфраструктура включає галузі, які безпосеред­ньо обслуговують матеріальне виробництво, а саме: дороги, усі види транспорту, лінії електропередач, водопостачання, підсобні господарства тощо.

Інституціональна регулює взаємодію товарних (торгівельна мережа, товарні біржі, ін.) та грошових потоків (їх обслуговують фінансово-кредитні інститути та фонди).

Інформаційна інфраструктура пов'язана з розвитком зв'язку, інформаційних мереж, мас-медіа, рекламних агенцій, системи Інтернет, які забезпечують взаємодію усіх інституцій.

Нормотворча. Законодавство регулює функціонування окремих суб'єктів, інститутів ринкової інфраструктури та забезпечує певні «правила гри» в умовах ринкової економіки.

Соціальна інфраструктура пов'язана з виробничим про­цесом опосередковано. До неї входять житлово-комунальне господарство, система охорони здоров'я, освіти, підприємств харчування, побутового обслуговування тощо.

Ментальна складова інфраструктури виявляється рівнем ринкового мислення населення, умінням приймати рішення, діяти в умовах ринку.

Ринкова інфраструктура в цілому — це сукупність держав­них, комерційних підприємств, організацій та установ, які забез­печують успішне функціонування всіх видів ринків, рух товарів і послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили.

Ринкова інфраструктура складається з трьох окремих рин­ків: ринку товарів і послуг, ринку факторів виробництва та фінансового ринку. Названі ринки достатньо відособлені один від одного. Зміни в одному з них мало або зовсім не впливають на функціонування інших (рис. 6.10).

Розрізняють організаційно-технічну, фінансово-кредитну та науково-дослід­ницьку інфраструктури ринку.

До організсщійно-технічної інфраструктури ринку належать товарні біржі й аукціони, торгові доми і торгові палати, холдин­гові й брокерські компанії, інформаційні центри та ярмарки, інжинірингові фірми, сервісні центри, пункти прокату й лізингу, державні інспекції, різного роду асоціації підприємців і спожи­вачів, транспортні комунікації і засоби оперативного зв'язку.

Одні з цих установ покликані сприяти встановленню ділових контактів між підприємцями, надавати їм інформаційні, консульта­тивні, розрахункові та інші послуги (ярмарки, біржі, виставки, цен­три), інші — беруть на себе функції загальної координації ринкових зв'язків, представляють інтереси своїх членів на регіональному, державному та міжнародному рівнях (асоціації, торгові й госпо­дарські палати), треті — являють собою спеціальні державні орга­ни регулювання ринкових відносин (податкові інспекції, служби щодо контролю за цінами і стандартами, страховий нагляд тощо).

Ринок товарів та послуг

Ринок факторів виробництва

Фінансовий ринок

Ринок оптової торгівлі Універсальні та спеціалізовані товарні біржі, аукціони, ярмарки

Ринок праці Ринок робочої сили Служба зайнятості Біржа праці Фонд соціального захисту Пенсійний фонд Фонд соціального страхування

Ринок грошей

Ринок кредитів та інвестицій

Фондовий ринок цінних паперів) Первинний; Вторинний: біржовий та позабіржовий

Ринок роздрібної торгівлі Супермаркети, торгові центри, магазини, ларьки, палатки, лавки

Ринок землі

Ринок засобів виробництва Ринок нового устаткування, технологій; Ринок старого устаткування

Промислова палата

Валютний ринок Валютні біржі

Ринок послуг Підприємства побуто-тового обслуговування Компанії торгово-посередницькі, стра-хові, рекламні, консул-тингові, аудиторські

Ринок інформації та наукових розробок

Органи державного контролю та регулювання ринкових відносин

Антимонопольний комітет України

Державна інспекція за цінами та стандартами

Державні органи нагляду за виконанням законодавства про зайнятість та регулювання трудових відносин

Комісія з цінних паперів та фондового ринку

Державні інспекції: податкова, страхового нагляду

Комітет із захисту прав споживачів

Фінансово-кредитну інфраструктуру ринку утворюють банки, фондові й валютні біржі, страхові та інвестиційні компанії, фон­ди профспілок та інших громадських організацій. Це — всі ті, хто здатен займатися і займається мобілізацією тимчасово вільних грошових ресурсів, перетворює їх у кредити, а потім і в капітало­вкладення. На практиці застосовується безліч варіантів прибут­кового використання цих коштів, коли, наприклад, фонди гро­мадських організацій передаються в позику комерційним бан­кам, інвестуються в акції тощо. В ринковій економіці кожна національна грошова одиниця має працювати, перебувати в обігу, приносити прибуток. Фінансово-кредитна інфраструкту­ра саме й забезпечує вирішення цієї проблеми.

Науково-дослідницька інфраструктура ринку включає в себе на­укові інститути з вивчення ринкових проблем, інформаційно-консультативні фірми, аудиторські організації, спеціальні на­вчальні заклади, які вивчають динаміку ринкової ситуації, займаються розробкою стратегії і тактики поведінки підприємств на ринку, прогнозів для уряду і підприємців, моделюванням наслідків тих чи інших рішень, наданням консультацій, улагодженням конфліктів між партнерами, підготовкою економістів, менеджерів та фахівців з маркетингу.

Ринок товарів і послуг

Інфраструктура товарного ринку представлена підпри­ємствами оптової і роздрібної торгівлі.

Посередником (агентом) товарно-грошових відносин є торгівля – діяльність людей зі здійснення товарного обміну та актів купівлі-продажу. Залежно від організації розрізняють декілька методів торгівлі.(Рис.6.12.)

Суб’єктами реалізації торгових операцій є цілий ряд складових ринкової інфраструктури – магазини, аукціони, ярмарки, рекламні агенції, аудиторські, юридичні, страхові та консалтингові компанії, банківські установи, біржі тощо.

Магазин (приміщення для зберігання і продажу товару) – установа по здійсненню роздрібної торгівлі. Магазини поділяються на універсальні та спеціалізовані; крупні - супермаркети, торгові центри та дрібні – ларьки, палатки, лавки тощо.