6.3. Конкуренція та її сутність

Конкуренція (від лат. concurrentia – змагання, суперництво) - елемент ринкового механізму, форма взаємодії ринкових суб'єктів, економічне суперництво відособлених товаровиробни­ків за частку ринку і прибутку, одержання замовлення; механізм регулювання пропорцій суспільного відтворення.

Сутність конкуренції виявляється у її функціях (рис. 6.8.)

Регулююча функція конкуренції реалізується завдяки дії закону вартості, який відображає підтримку рівноваги (балансу) між потребами людей та можливостями їх задоволення у будь-якому суспільстві. Закон вартості та закон рівноваги — один і той же закон, згідно якому, товари на ринку обмінюються відпо­відно до якості та кількості витраченої праці на їх виробництво. А ціна – це грошовий вираз вартості.

Алокаційна функція конкуренції (лат. -розміщення) полягає у формуванні досконалого ринку на всій території кра­їни, тобто, конкуренція сприяє рівномірному та ефективному розміщенню виробничих сил та ресурсів.

Інноваційна функція конкуренції виявляється у фінан­суванні та стимулюванні науково-технічного прогресу, завдяки якому реалізується поява нових товарів, послуг, технологічних, організаційних, маркетингових інновацій, впроваджуються ноу-хау. Конкурентний пошук новацій сприяє науковим дослі­дженням та їх фінансуванню самими суб'єктами ринку. Отже, конкуренція — рушій технічного прогресу.

Адаптаційна функція конкуренції реалізується у швидкому пристосуванні суб'єктів ринку до швидко змінюваних ринкових умов (законодавство, податкова система, інфляція, традиції тощо).

Розподільча функція конкуренції відзначається тим, що реалізується в середовищі споживачів у їх боротьбі за одержання максимальної суми сукупних матеріальних благ, послуг, які ви­роблені господарством країни. Це боротьба за розподіл.

Контролююча функція конкуренції виявляється в недо­пущенні монополістичного господарювання окремих крупних підприємств на ринку. Конкуренція обмежує моделі та форми недосконалої конкуренції. При цьому конкуренція спирається на потужні інституційні механізми.

Конкуренція — складне багатогранне явище, рушій ринко­вих процесів, визначальний фактор досягнення успіху на ринку будь-якого суб'єкта. Конкуренцію класифікують за декількома критеріями (рис. 6.9).

Функції конкуренції

Регулююча

Алокаційна

Інноваційна

Контролююча

Адаптаційна

Розподільча

Рис.6.8. Функції конкуренції

Зрозуміло, що конкуренція пронизує і все економічне життя країни. Конкуренція, як економічне суперництво за найкращу реалізацію своїх інтересів, ведеться в різних формах і різними методами (Рис.6.9.).

Класифікація видів конкуренції

Критерії класифікації

Види конкуренції

-між виробниками і споживачами;

-між виробниками однорідної (різнорідної) продукції;

-між власниками капіталу і робочої сили;

-між власниками капіталу;

-між власниками робочої сили;

- між власниками капіталу та державою;

-між монополізованими та немонополізованими секторами;

- між монополіями;

За суб’єктами

За об’єктами

- за ресурси;

- за ринки збуту;

- за право першочергового володіння інформацією тощо;

За впливом на сфери економіки

- внутрішньогалузева; - міжгалузева; - міжнародна

За характером ринкових умов та завдань

- креативна; - пристосування; - забезпечення

За методами реалізації

- цінова; - нецінова

За кількістю учасників на ринку та характером конкуренції

- досконала; - недосконала: а)(монополія; б)олігополія; в)монополістична конкуренція)

За відповідністю чинному законодавству

- добросовісна; - недобросовісна

Рис. 6.9. Види економічної конкуренції

Внутрішньогалузева конкуренція реалізується між анало­гічними товарами завдяки боротьбі між підприємцями за більш вигідні умови виробництва та реалізації, за гроші споживача одних і тих же товарів. Саме цей вид конкуренції є вихідним мо­ментом у механізмі ринкової системи.

Міжгалузева (між товарами різних галузей). Міжгалузева конкуренція виконує функцію регулювання пропорцій у розподілі капіталів між галузями таким чином, що рівновеликі капітали незалежно від швидкості обороту та технічної будови приносять рівний середній прибуток. Це нагадує систему сполучених по­судин. Масове переливання капіталів та праці з одних галузей в інші (більш прибуткові) викликає зміну співвідношення між попитом та пропозицією. Міжгалузева конкуренція перетворює суспільну власність у ціну виробництва: ціна товару ґрунтується не на основі «витрат виробництва плюс прибуток» (вартості), а на основі «витрат виробництва плюс середній прибуток» (ціна виробництва).

Міжнародна конкуренція —це суперництво національних і транснаціональних економічних суб'єктів за найвигідніші умови виробництва і реалізації товарів та послуг на світовому ринку. Міжнародна конкуренція поєднує внутрішньогалузеву та між­галузеву форми конкуренції. Вона сприяє переливанню капіталів і товарів між різними державами, забезпечує збалансований розвиток світового ринку і світового господарства.

2. За характером ринкових умов і завдань, що визначають поведінку підприємства на ринку конкуренція буває креативна, пристосування та конкуренція забезпечення.

Креативна конкуренція—передбачає спрямування конку­рентами своїх сил та творчої енергії на створення нових компо­нентів ринку, які б забезпечували їм переваги над суперниками (нові товари, технології, нова організація виробництва, управ­ління, реклама, та ін.).

Конкуренція пристосування—ретельне стеження за нова­ціями та діями конкурентів, копіювання досягнень своїх супер­ників, але в більш короткі терміни, тобто, це попередження дій конкурентів у галузі модернізації виробництва. Головне — ідея, поштовх (інколи натяк — схема, формула—підказує конкуренту найкращий розв'язок проблеми). Такий вид конкуренції застосо­вується тоді, коли підприємець не впевнений у своїх інноваційних можливостях.

Конкуренція забезпечення виявляється в прагненні під­приємця зберегти високі позиції на ринку в довгостроковій пер­спективі. Цей тип конкурентної поведінки має місце, як правило, тоді, коли підприємець не має можливості суттєво змінювати виробничу й комерційну програми і має слабку інноваційну базу (наприклад, за рахунок високої якості продукції, зміни асорти­менту, додаткового обслуговування, тощо).

3. За методами реалізації конкуренцію можна підрозділити на цінову і нецінову.

Цінова конкуренція передбачає продаж товарів чи послуг за більш низькими цінами, ніж конкуренти. Боротьба між конку­рентами йде за зменшення витрат виробництва за рахунок більш досконалих технологій, підвищення продуктивності праці, нової організації виробництва, управління, реклами, тощо. У такій конкуренції у виграші завжди залишається покупець. Підприємство може збільшити виробництво та величину продаж, а значить і величину прибутку, коли знизить ціну Р₁ на Р₂. При цьому попит на продукцію зросте з Q₁ до Q₂.

Нецінова конкуренція ґрунтується на пропозиції товару вищої якості, більшої надійності, термінів служби, з більшою продуктивністю. При цьому виробники не рухаються по кривій попиту, а змішують її саму праворуч або ліворуч. У да­ному випадку, шляхом диференціації продукції за ціною Р₁ попит на неї збільшиться з Q₁ до Q₂ Якщо ж з різних причин попит зберігається на рівні Q₁ , то можуть продавати за ціною Р₂.

4. За кількістю учасників та характером конкуренції розрізняють декілька основних ринкових моделей або структур з характерними типами поведінки мікроекономічних суб'єктів. У найбільш загальному вигляді виділяють дві групи ринків: досконалої та недосконалої конкуренції.

Основоположник основ теорії досконалої конкуренції — А. Маршалл. Наприкінці XIX—початку XX ст. цей термін нерідко використовувався як синонім вільної конкуренції. Термін «не­досконала конкуренція» був введений англійським економістом Джоан Робінсон.

Ринок досконалої (чистої) конкуренції — це конкуренція, яка характеризується наявністю великої кількості незалежно діючих виробників, які виробляють стандартизовану, тотожну продукцію і при цьому ніхто з них не може контролювати ринкову ціну (регулюється виключно автоматичними ринковими механізмами попиту, пропону­вання, ціни, без втручання будь-яких інституцій — державних чи недержавних). Кожен виробник виробляє тільки невелику частину продукції і тому не має можливості впливати на ціну. Сфера виробництва через досить просту технологію і відносно невеликі розміри початкового є відкритою для вільного входження в неї нових товаровиробників. Таким же вільним є й вихід із цієї сфери. Сьогодні ця модель ринку, в чистому вигляді, практично не зустрічається. Проте в деяких галузях, наприклад, у сільськогосподарському виробництві, епізодично має місце і чиста конкуренція. ( Наприклад виробництво зерна, цукру тощо).

Отже, характерними його рисами є: велике число продавців і покупців; однорідна продукція; незалежність дій продавців і покупців; об'єктивність ціноутворення, відсутність будь-якого впливу учасників обміну на ринкову ціну; поінформо­ваність покупців і продавців; вільний вступ та вихід у галузь.

Недосконала конкуренція виступає у формах монополістичної та олігополістичної конкуренції. Це ринки, на яких або покупці, або продавці у своїх рішеннях враховують власну здатність впливати на ринкову ціну.

Монополістична конкуренція - це тип конкуренції, за якої відносно велика кількість виробників виробляє схожу, але неоднакову продукцію, яка відрізняється певними якостями.

За цієї моделі відносно невеликі за масштабами виробництва товарови-робники намагаються надати своєму товару якісь особливі, нестандартні якості (як реально існуючими, так і нереальними. Конкуренція виробників зосереджує- ться не тільки на ціні, а й на цих особливих якостях товару.

Прикладом може бути, виробництво шампуню, але не звичайного засобу для миття голови, а такого, який має і унікальну якість стримувати випадіння волосся. Отже, відносно велика кількість невеликих виробників виготовляє схожу, проте неоднакову продукцію. За цих умов конкуренція здійснюється за допомогою як цінових, так і нецінових методів. При цьому виробник, унаслідок виробництва товару з певними особливими якостями, має можливість контролювати ціни. Але останнє є досить обмеженим, бо еластичність попиту достатньо велика, і покупець може переключитись на споживання аналогічного товару в іншого виробника, але дещо з іншими властивостями.