- •Зм. 6. Суть, структура і суб’єкти ринкової економіки
- •6.1. Ринок: його суть та функції. Класифікація ринків
- •Основні умови та причини виникнення ринку
- •Ринок - це
- •Функції ринку
- •Переваги ринку
- •Недоліки ринку
- •Основні види ринків
- •6.2. Механізм дії ринку: попит, пропозиція, ринкова рівновага
- •6.3. Конкуренція та її сутність
- •Класифікація видів конкуренції
- •Основні ринкові структури
- •Досконала (чиста) конкуренція монополістична конкуренція
- •Характеристика основних ринковиї структур
- •6.4. Інфраструктура ринку
- •Методи організації торгівлі
- •Інфраструктура ринку
- •Елементи ринкової інфраструктури Організаційно- технічна інфраструктура Інформаційно- дослідницька інфраструктура
- •Законодавча інфраструктура Фінансово-кредитна інфраструктура
- •Елементи ринкової інфраструктури, що обслуговують різні ринки
6.3. Конкуренція та її сутність
Конкуренція (від лат. concurrentia – змагання, суперництво) - елемент ринкового механізму, форма взаємодії ринкових суб'єктів, економічне суперництво відособлених товаровиробників за частку ринку і прибутку, одержання замовлення; механізм регулювання пропорцій суспільного відтворення.
Сутність конкуренції виявляється у її функціях (рис. 6.8.)
Регулююча функція конкуренції реалізується завдяки дії закону вартості, який відображає підтримку рівноваги (балансу) між потребами людей та можливостями їх задоволення у будь-якому суспільстві. Закон вартості та закон рівноваги — один і той же закон, згідно якому, товари на ринку обмінюються відповідно до якості та кількості витраченої праці на їх виробництво. А ціна – це грошовий вираз вартості.
Алокаційна функція конкуренції (лат. -розміщення) полягає у формуванні досконалого ринку на всій території країни, тобто, конкуренція сприяє рівномірному та ефективному розміщенню виробничих сил та ресурсів.
Інноваційна функція конкуренції виявляється у фінансуванні та стимулюванні науково-технічного прогресу, завдяки якому реалізується поява нових товарів, послуг, технологічних, організаційних, маркетингових інновацій, впроваджуються ноу-хау. Конкурентний пошук новацій сприяє науковим дослідженням та їх фінансуванню самими суб'єктами ринку. Отже, конкуренція — рушій технічного прогресу.
Адаптаційна функція конкуренції реалізується у швидкому пристосуванні суб'єктів ринку до швидко змінюваних ринкових умов (законодавство, податкова система, інфляція, традиції тощо).
Розподільча функція конкуренції відзначається тим, що реалізується в середовищі споживачів у їх боротьбі за одержання максимальної суми сукупних матеріальних благ, послуг, які вироблені господарством країни. Це боротьба за розподіл.
Контролююча функція конкуренції виявляється в недопущенні монополістичного господарювання окремих крупних підприємств на ринку. Конкуренція обмежує моделі та форми недосконалої конкуренції. При цьому конкуренція спирається на потужні інституційні механізми.
Конкуренція — складне багатогранне явище, рушій ринкових процесів, визначальний фактор досягнення успіху на ринку будь-якого суб'єкта. Конкуренцію класифікують за декількома критеріями (рис. 6.9).
Функції конкуренції
Регулююча
Алокаційна
Інноваційна
Контролююча
Адаптаційна
Розподільча
Рис.6.8. Функції конкуренції
Зрозуміло, що конкуренція пронизує і все економічне життя країни. Конкуренція, як економічне суперництво за найкращу реалізацію своїх інтересів, ведеться в різних формах і різними методами (Рис.6.9.).
Класифікація видів конкуренції
Критерії класифікації
Види конкуренції
-між виробниками і споживачами;
-між виробниками однорідної (різнорідної) продукції;
-між власниками капіталу і робочої сили;
-між власниками капіталу;
-між власниками робочої сили;
- між власниками капіталу та державою;
-між монополізованими та немонополізованими секторами;
- між монополіями;
За суб’єктами
За об’єктами
- за ресурси;
- за ринки збуту;
- за право першочергового володіння інформацією тощо;
За впливом на сфери економіки
- внутрішньогалузева; - міжгалузева; - міжнародна
За характером ринкових умов та завдань
- креативна; - пристосування; - забезпечення
За методами реалізації
- цінова; - нецінова
За кількістю учасників на ринку та характером конкуренції
- досконала; - недосконала: а)(монополія; б)олігополія; в)монополістична конкуренція)
За відповідністю чинному законодавству
- добросовісна; - недобросовісна
Рис. 6.9. Види економічної конкуренції
Внутрішньогалузева конкуренція реалізується між аналогічними товарами завдяки боротьбі між підприємцями за більш вигідні умови виробництва та реалізації, за гроші споживача одних і тих же товарів. Саме цей вид конкуренції є вихідним моментом у механізмі ринкової системи.
Міжгалузева (між товарами різних галузей). Міжгалузева конкуренція виконує функцію регулювання пропорцій у розподілі капіталів між галузями таким чином, що рівновеликі капітали незалежно від швидкості обороту та технічної будови приносять рівний середній прибуток. Це нагадує систему сполучених посудин. Масове переливання капіталів та праці з одних галузей в інші (більш прибуткові) викликає зміну співвідношення між попитом та пропозицією. Міжгалузева конкуренція перетворює суспільну власність у ціну виробництва: ціна товару ґрунтується не на основі «витрат виробництва плюс прибуток» (вартості), а на основі «витрат виробництва плюс середній прибуток» (ціна виробництва).
Міжнародна конкуренція —це суперництво національних і транснаціональних економічних суб'єктів за найвигідніші умови виробництва і реалізації товарів та послуг на світовому ринку. Міжнародна конкуренція поєднує внутрішньогалузеву та міжгалузеву форми конкуренції. Вона сприяє переливанню капіталів і товарів між різними державами, забезпечує збалансований розвиток світового ринку і світового господарства.
2. За характером ринкових умов і завдань, що визначають поведінку підприємства на ринку конкуренція буває креативна, пристосування та конкуренція забезпечення.
Креативна конкуренція—передбачає спрямування конкурентами своїх сил та творчої енергії на створення нових компонентів ринку, які б забезпечували їм переваги над суперниками (нові товари, технології, нова організація виробництва, управління, реклама, та ін.).
Конкуренція пристосування—ретельне стеження за новаціями та діями конкурентів, копіювання досягнень своїх суперників, але в більш короткі терміни, тобто, це попередження дій конкурентів у галузі модернізації виробництва. Головне — ідея, поштовх (інколи натяк — схема, формула—підказує конкуренту найкращий розв'язок проблеми). Такий вид конкуренції застосовується тоді, коли підприємець не впевнений у своїх інноваційних можливостях.
Конкуренція забезпечення виявляється в прагненні підприємця зберегти високі позиції на ринку в довгостроковій перспективі. Цей тип конкурентної поведінки має місце, як правило, тоді, коли підприємець не має можливості суттєво змінювати виробничу й комерційну програми і має слабку інноваційну базу (наприклад, за рахунок високої якості продукції, зміни асортименту, додаткового обслуговування, тощо).
3. За методами реалізації конкуренцію можна підрозділити на цінову і нецінову.
Цінова конкуренція передбачає продаж товарів чи послуг за більш низькими цінами, ніж конкуренти. Боротьба між конкурентами йде за зменшення витрат виробництва за рахунок більш досконалих технологій, підвищення продуктивності праці, нової організації виробництва, управління, реклами, тощо. У такій конкуренції у виграші завжди залишається покупець. Підприємство може збільшити виробництво та величину продаж, а значить і величину прибутку, коли знизить ціну Р1 на Р2. При цьому попит на продукцію зросте з Q1 до Q2.
Нецінова конкуренція ґрунтується на пропозиції товару вищої якості, більшої надійності, термінів служби, з більшою продуктивністю. При цьому виробники не рухаються по кривій попиту, а змішують її саму праворуч або ліворуч. У даному випадку, шляхом диференціації продукції за ціною Р1 попит на неї збільшиться з Q1 до Q2 Якщо ж з різних причин попит зберігається на рівні Q1 , то можуть продавати за ціною Р2.
4. За кількістю учасників та характером конкуренції розрізняють декілька основних ринкових моделей або структур з характерними типами поведінки мікроекономічних суб'єктів. У найбільш загальному вигляді виділяють дві групи ринків: досконалої та недосконалої конкуренції.
Основоположник основ теорії досконалої конкуренції — А. Маршалл. Наприкінці XIX—початку XX ст. цей термін нерідко використовувався як синонім вільної конкуренції. Термін «недосконала конкуренція» був введений англійським економістом Джоан Робінсон.
Ринок досконалої (чистої) конкуренції — це конкуренція, яка характеризується наявністю великої кількості незалежно діючих виробників, які виробляють стандартизовану, тотожну продукцію і при цьому ніхто з них не може контролювати ринкову ціну (регулюється виключно автоматичними ринковими механізмами попиту, пропонування, ціни, без втручання будь-яких інституцій — державних чи недержавних). Кожен виробник виробляє тільки невелику частину продукції і тому не має можливості впливати на ціну. Сфера виробництва через досить просту технологію і відносно невеликі розміри початкового є відкритою для вільного входження в неї нових товаровиробників. Таким же вільним є й вихід із цієї сфери. Сьогодні ця модель ринку, в чистому вигляді, практично не зустрічається. Проте в деяких галузях, наприклад, у сільськогосподарському виробництві, епізодично має місце і чиста конкуренція. ( Наприклад виробництво зерна, цукру тощо).
Отже, характерними його рисами є: велике число продавців і покупців; однорідна продукція; незалежність дій продавців і покупців; об'єктивність ціноутворення, відсутність будь-якого впливу учасників обміну на ринкову ціну; поінформованість покупців і продавців; вільний вступ та вихід у галузь.
Недосконала конкуренція виступає у формах монополістичної та олігополістичної конкуренції. Це ринки, на яких або покупці, або продавці у своїх рішеннях враховують власну здатність впливати на ринкову ціну.
Монополістична конкуренція - це тип конкуренції, за якої відносно велика кількість виробників виробляє схожу, але неоднакову продукцію, яка відрізняється певними якостями.
За цієї моделі відносно невеликі за масштабами виробництва товарови-робники намагаються надати своєму товару якісь особливі, нестандартні якості (як реально існуючими, так і нереальними. Конкуренція виробників зосереджує- ться не тільки на ціні, а й на цих особливих якостях товару.
Прикладом може бути, виробництво шампуню, але не звичайного засобу для миття голови, а такого, який має і унікальну якість стримувати випадіння волосся. Отже, відносно велика кількість невеликих виробників виготовляє схожу, проте неоднакову продукцію. За цих умов конкуренція здійснюється за допомогою як цінових, так і нецінових методів. При цьому виробник, унаслідок виробництва товару з певними особливими якостями, має можливість контролювати ціни. Але останнє є досить обмеженим, бо еластичність попиту достатньо велика, і покупець може переключитись на споживання аналогічного товару в іншого виробника, але дещо з іншими властивостями.
