На здібності креативної особистість впливають такі компоненти:

«Індивідуальність», що включає в себе комплекс унікальних особливостей особистості (біологічних, фізіологічних, психологічних), що притаманні конкретній людині, які впливають на розвиток і прояв креативних здібностей і які варто враховувати(темперамент, характер, задатки, інтереси, особиста історія розвитку (включаючи середовище), інтуїція, як результат взаємодії підсвідомості і свідомості).

Ціннісно-мотиваційний компонент є ключовим для акту реалізації

креативних здібностей. Він ніби створює умови, «щоб машина завелась і мала можливість доїхати до пункту F, в якому, чи на шляху до якого, найімовірніше можна буде вирішити основну задачу». Мотиваційна складова компоненту креативних здібностей включає в себе актуальні потреби особистості, що визначаються під впливом зовнішніх обставин та ціннісної складової. Саме актуальні потреби є найбільш енергоресурсними і здатні забезпечити активність та ефективність креативного процесу.

Когнітивний компонент забезпечує процес реалізації креативних здібностей, а саме мисленнєві процеси (характерні для креативного мислення) і вербалізацію результатів. Цей компонент можна порівняти з комплексним механізмом автомобіля, який забезпечує наявність і реалізацію різних можливостей: основної – руху, допоміжних (світло, обігрів салону, музика. Цей компонент «виконує основну роботу» в процесі реалізації креативних здібностей, але стає недієздатним в разі відсутності «палива» чи незадовільної роботи «двигуна».

Емоційно-вольовий компонент має значний вплив на перебіг процесу

реалізації та розвитку креативних здібностей. Оскільки людина – не робот, вона може переживати різні емоційні стани, що впливають на реалізацію ціннісно-мотиваційного компонента (переоцінка цінностей, зміна актуальностей (пріоритетів і потреб) та когнітивного компонента

(заторможення мисленнєвих процесів, хаотичність думок). Вольова складова може впливати на прояви емоційної складової і «гасити» їх, в разі необхідності, чи направляти в продуктивне русло, що може призводити до підвищення ефективності процесу реалізації когнітивного компоненту, а також ціннісно-мотиваційного.

Діяльнісний компонент має певну специфіку: з одного боку він є постійно діючим і наявним в кожному компоненті (когнітивна, вольова, фізична діяльність), а з іншого - забезпечує переходи між етапами процесу, між різними компонентами в ході процесу реалізації креативних здібностей, між різними процесами та є ключовим фактором для втілення креативних ідей у життя.

Реалізацію діяльнісного компоненту забезпечують всі інші: ціннісно-

мотиваційний, емоційно-вольовий, когнітивний та особистісний компонент «Індивідуальність». Так, діяльність може відбуватись і всередині інших компонентів: когнітивна та вольова діяльність – свідома робота над вирішенням завдання, контроль чи врегулювання емоцій, спонукання себе до дії, робота над самомотивацією.

Тереза м. Амабайл розглядає кілька найдієвіших способів стимулювання креативності:

• правильний розподіл робочих завдань;

• надання працівникам свободи вибору засобів для досягнення цілей;

• обґрунтований розподіл часу і коштів для розв’язання задачі;

• створення робочої групи, члени якої готові до взаємодії й вирізняються глибиною неординарного мислення і поглядів;

• заохочення працівників;

• організаційна підтримка.

1. Вайнцвайг П. Десять заповедей творче ской личности / П. Вайнцвайг. – М.: Прогресс, 1990. – 192 с.

2. Гнатко Н. М. Проблема креативности и явление подражания / Н. Гнатко. М.: ИП РАН, 1994. – 164 с.

3. Ильин Е.П. Психология творчества, креативности, одаренности / Е. П. Ильин. – СПб. : Питер, 2011. – 444 с.

4.Пономарьов Я. А. Психологія творчості // Тенденції розвитку психологі чної науки / Я. А. Пономарьов. М.: Наука, 1988. С. 21-25.

5. Психологічне дослідження творчого потенціалу особистості [монографія / наук. кер. Моляко В. О.]. – К.: Педагогічна думка, 2008. – 208 с.