Тереза м. Амабайл стверджує, що креативність будь-якої особи складається із взаємодії трьох компонентів:

• компетентності (знання і уміння, які має працівник у сфері своєї діяльності);

• уміння творчо мислити (визначає еластичність і винахідливість у пошуках вирішення проблеми);

• мотивування (внутрішня зацікавленість щодо неординарного розв’язання задачі).

Ролі які виконує журналіст за Річардом л. Дафтом:

1.Винахідника пропонує на розгляд нову ідею, технічно обґрунтовує її, проте у нього немає ні можливості, ні інтересу розвивати її.

2.Захисник вірить в ідею, аналізує усі позитивні та негативні сторони, знаходить фінансову чи організаційну підтримку, необхідну для втілення ідеї.

3. Організатор – це керівник вищої ланки управління, який приймає рішення про реалізацію пропозиції і усуває бар’єри, які виникають на його шляху. Критик проводить реальну перевірку ідеї, шукає недоліки, встановлює реальні критерії, які повинна задовольняти інновація.

До найтиповіших мотивів, здатних спонукати журналіста до креативності, необхідно віднести:

• прагнення змінити статус і зробити кар’єру;

• бажання розв’язати складне управлінське рішення, від якого залежатиме успіх усієї організації;

• бажання принести користь організації;

• інтерес до управлінських справ;

• сподівання на те, що організація стане незалежнішою і самостійнішою;

• бажання посилити вплив на персонал;

• можливість виявити себе і свої здібності.

Креативні ідеї розробляються у такій послідовності:

Етап 1. Виникнення нестандартної ситуації, яка потребує креативного рішення: виникнення проблеми, діагноз проблеми, формування вимог до інформації.

Етап 2. Вивчення проблеми: проведення дослідження, збір інформації, встановлення чітких критеріїв, які повинна задовольняти креативна ідея.

Етап 3. Розробка і вибір креативної ідеї: відмова від стереотипного способу мислення, генерування ідей, акумулювання ідей і їх критичний аналіз, логічне обґрунтування ідеї, визначення реальності ідеї серед інших можливостей.

Етап 4. Планування нововведення: обговорення креативної ідеї, затвердження ідеї, оформлення і видача розпорядження про її впровадження, визначення ролі кожного виконавця у загальній системі впровадження

Етап 5. Впровадження креативної ідеї: впровадження креативної ідеї, контроль за впровадженням креативної ідеї та оцінка її ефективності, регулярний аналіз досягнутих успіхів

Фази креативного процесу

1 Рецесія (спад) - втрата інтересу до роботи, низький рівень мотивації породжують зниження рівня креативності серед працівників. Ця фаза

характеризується здатністю до продуктивного породження несподіваних

ідей, не переймаючись можливостями їх доцільності, співвідношення з

реальним попитом оточення .

2 Депресія (дно) - відсутність організаційної підтримки, страх критики виказаних нестандартних думок, переживання невдач породжує незадоволення умовами праці і призводить до небажання працівників мислити креативно і пропонувати неординарні рішення. Ця фаза характеризується стандартністю і шаблонністю щодо генерування ідей

3 Пожвавлення - виникнення спрямованого інтересу і готовності до створення та дослідницької реалізації принципово нових і незвичайних ідей. Ця фаза характеризується загостреною реакцією на виникаючі суперечності самооцінки і об’єктивних результатів діяльності та є важливим стимулом для породження креативних ідей .

4 Пік - легкість і швидкість генерування оригінальних, неповторних, продуманих та деталізованих нестандартних ідей, підпорядкованість творчості духовній мотивації, стійкий інтерес до певної роботи .

Чоловіча та жіноча креативність

На думку Г. Айзенка, Л. Кеміна, В. Геодакяна дослідників творчості креативність чоловіків значно відрізняється від прояву кретивності у жінок. Чоловіки використовують пошукову активність, висувають нові ідеї, вирішують принципово нові завдання краще ніж жінки. У свою черг жінки краще вирішують типові шаблонні завдання.