Методика хронометражу фізкультурного заняття

Загальна і моторна щільність занять визначається за допомогою хронометрування, яке проводиться за наступною схемою:

Види діяльності

Показники секундоміра

В графі «Види діяльності» записують всі види діяльності, які входять у заняття:

- виконання фізичних вправ дітьми;

- показ вправ;

- пояснення;

- вказівки;

- команди;

- розпорядження;

- роздача фізінвентаря;

- збір фізінвентаря;

- розміщення дітей і т.д.

Види діяльності записують в тій послідовності, в якій вони даються на занятті. Спостереження ведеться за однією дитиною.

В графі «Показники секундоміра» записують показники часу. Секундомір пускають на початку заняття і зупиняють тільки в кінці. Відмічається початок кожного виду діяльності. Кінець однієї діяльності являється початком іншої. По закінченні заняття дані хронометражу обробляються. Підраховується час, який затрачений на виконання фізичних вправ, пояснення і показ, допоміжні дії (роздача і збір інвентаря, розміщення дітей), відпочинок і коли діти стоять (час, який затрачений на тривале очікування черги, тривалі пояснення і т.д.).

Для визначення фізичного навантаження можна використовувати показники пульсу і частоти дихання. Так, у новонароджених пульс становить 120-140 уд/хв., в 6 місяців – 130-135 уд/хв., в 1 рік – 120-125 уд/хв., у 3 роки – 105-110 уд/хв., в 7 років – 85-90 уд/хв. Кількість дихань за 1 хв. у різні вікові періоди така: новонародженого – 40-60; 1-2 роки – 30-35; 3-4 роки – 25-30; 5-6 років – 25.

г) аналіз фізкультурного заняття.

Питання для аналізу заняття з фізичної культури

1. Своєрідність проведення (відповідність початку фіззаняття режиму для даної вікової групи).

2. Створення гігієнічних умов для проведення фіззаняття:

• провітрювання приміщення

• вологе прибирання

• одяг і взуття дітей

• одяг і взуття вихователя

3. Час підготовки до фіззаняття. Уміння організувати на фіззаняття дітей.

4. Доцільність структури фіззаняття.

5. Перехід від однієї частини до іншої.

6. Організація підготовчої частини (тривалість, різноманітність завдань та їх чіткість).

7. Раціональність використання приміщення.

8. Роздача та збір обладнання (час витрачений на ці процедури).

9. Проведення вправ (кількість, відповідність віку та індивідуальним особливостям здоров’я дітей, різноманітність, спрямованість на розвиток різних груп м’язів, правильність чергування в комплексі, раціональність вихідних положень, дозування та темп).

10. Якість показу та пояснень вихователя:

• пояснення (ясне, коротке, точне);

• показ (правильний, послідовний);

• доцільність виконання вправ разом з дітьми;

• уміння використовувати розпорядження, команди.

11. Чіткість, правильність вказівок щодо початку вправ, в ході виконання вправ дітьми, щодо закінчення вправ.

12. Попередження та виправлення помилок у дітей.

13. Увага до якості виконання вправ дітьми.

14. Вміння регулювати дихання дітей.

15. Тривалість фіззаняття.

16. Застосування ігрових прийомів, імітаційних рухів.

17. Вміння погоджувати словесні вказівки з музичним супроводом. Вміння застосовувати допоміжні засоби забезпечення ритмічності руху при відсутності музичного супроводу.

18. Мова вихователя, використання художнього слова.

19. Створення позитивного емоційного настрою у дітей на цілий день.

20. Використання нетрадиційних підходів у організації фіззаняття.

2. Підсумок заняття: аналіз роботи студентів викладачем.

3. Домашнє завдання: вивчити тему за конспектом, виконати самостійну роботу № 11 з теми за планом.