Другий принцип раціонального харчування – забезпечення потреби організму в основних нутрієнтах

Відомо, що енергетична цінність раціону людини зале­жить від вмісту у ньому білків, жирів, вуглеводів. Вуглеводи виконують роль постачальників енергії, тоді як жири, і особливо білки, забезпечують організм не тільки енергією, але й являються необхідним пластичним матеріалом для постійного оновлення клітинних і субклітин­них структур.

Доведено, що скелетні м'язи і клітини нервової системи як джерело енергії використовують переважно глюкозу, що входить до складу вуглеводів, тоді як для роботи серцевого м'яза необхідні в значній кількості жирні кислоти, що є складовою частиною жирів. Використання білків як енерге­тичного матеріалу досить невигідне для організму: по-перше, білки є найбільш дефіцитним та цінним нутрієнтом, по-друге, при окисненні білків, що супроводжується виділенням енергії, утворюються речовини, яким притаманна суттєва токсична дія.

На сьогодні встановлено, що оптимальним у раціоні практично здорової людини є співвідношення білків, жирів і вуглеводів, близьке до 1:1,2:4. Це співвідношення є найбільш сприятливим для максимального задоволення як пластичних, так і енергетичних потреб організму людини. При цьому кількість білків має становити 11-13%, жирів – 30-35 % від загаль­ної енергетичної цінності їжі.

Приблизна добова потреба дорослої людини, яка займа­ється легкою фізичною працею, в енергетичній цінності їжі становить 2750-2800 ккал. Цю кількість енергії забезпечують: білків – 80-90 г, жирів – 100-105 г, вуглеводів – 360-400 г.

У дод. 1 наведено дані фізіологічної потреби в основних харчових нутрієнтах і енергії для дорослої людини 18-29 років.

Третій принцип раціонального харчування – режим вживання їжі

В основу режиму харчування покладено чотири основні принципи:

1) Регулярність харчування, тобто приймання їжі в один і той же час доби.

Кожне приймання їжі супроводжується певною реакцією організму. Виділяються слина, шлунковий сік, жовч, сік підшлункової залози тощо. Слід зазначити, що усе це відбувається у необхідний час для оптимального травлення. У процесі травлення велику роль відіграють умовно-рефлек­торні реакції, такі, як виділення слини і шлункового соку у відповідь на запах та вигляд їжі тощо. У ланцюгу умовно­рефлекторних реакцій важливе значення має фактор часу, тобто набута звичка людини вживати їжу у певний час доби. Набуття постійного стереотипу в режимі харчування має велике значення для умовно-рефлекторної підготовки орга­нізму до приймання та травлення їжі.

2) дробність харчування упродовж доби.

Одно- або дворазове харчування є нераціональним і потенційно шкідливим для здоров'я людини. Встановлено, що при дворазовому харчуванні ішемічна хвороба серця та гострі панкреатити спостерігаються значно частіше, ніж при три- та чотириразовому харчуванні. Це пояснюється надмірним вжи­ванням їжі за одне приймання при дворазовому харчуванні.

Практично здоровій людині рекомендується три- або чотириразове харчування, а саме: сніданок, обід, вечеря та склянка кефіру перед сном.

3) максимальне дотримання раціонального співвідношення нутрієнтів при кожному прийманні їжі.

Це означає, що набір продуктів при кожному прийманні їжі (сніданок, обід та вечеря) повинен бути продуманим з точки зору постачання до організму людини білків, жирів, вуглеводів, а також вітамінів та мінеральних речовин у найбільш сприятливому співвід­ношенні.

4) найбільш фізіологічний розподіл кількості їжі між її прий­маннями упродовж дня.

Численні спостереження підтверджу­ють те, що найбільш корисним для людини є такий режим, при якому на сніданок та обід вона отримує більше двох третин загальної кількості калорій добового раціону, а на вечерю – менше однієї третини.

Години доби для сніданку, обіду та вечері можуть змінюватися у досить широких межах залежно від умов праці або навчання. При цьому досить важливим є те, щоб час між сніданком та обідом, а також між обідом та вечерею, становив 5-6 год. На основі отриманих результатів досліджень встанов­лено, що час між початком сну та вечерею має становити близько 3-4 год.

Таким чином, науковою основою системи раціонального харчування э визнана у всьому світі концепція, відповідно до якої хвороби людини у своїй основі мають чотири негативних фактори:

• порушення роботи функціональних систем (імунної, гормонної, нервової, кровоносної та ін..);

• порушення складу функціонування нормо флори:

• загальне забруднення організму (в тому числі хвороботворною мікрофлорою);

• порушення клітинного метаболізму.

Харчові продукти раціонального харчування дозволяють здійснити нормалізацію всіх вказаних «параметрів здоров’я». Всі наші внутрішні органи побудовані із великої кількості суворо диференційованих клітин, які мають індивідуальні параметри функціонування і життєзабезпечення. Тому для забезпечення нормального розвитку різних груп клітин необхідні різні речовини, стійка недостача яких призводить до порушень клітинного метаболізму, що пов’язано з захворюванням органу, який ці клітини формують. Відновлення штатного харчування клітин часто призводить до самостійної регенерації хворого органу і відновленню його функції.

   Відомо, що для нормального клітинного харчування необхідна велика кількість нутрієнтів (харчових компонентів), які змінюються протягом доби і сезону,а також з переміною місця проживання, віком, стресовими потрясіннями. Нова система раціонального харчування враховує всі вищезгадані фактори. Досягнення поставленої мети відбувається в результаті введення у повсякденний раціон харчування спеціальних продуктів, або харчових добавок, які забезпечують надходження в організм суворо визначеного набору речовин: вітамінів, незамінних амінокислот, незамінних полі ненасичених жирних кислот омега-3 і омега-6, ряду мікроелементів, деяких вуглеводів, харчових волокон та інших життєво важливих речовин. Одночасно мінімізується надходження в організм небажаних речовин, таких як холестерин, тваринні жири, гормони, синтетичні з’єднання, а також гарантована відсутність пестицидів, радіонуклідів, важких металів і токсинів.

Введення спеціальних продуктів у повсякденний раціон харчування є життєво важливою необхідністю. В теперішній час виникла принципово нова ситуація, яка пов’язана з постійним соціальним і екологічним стресом, що діють на організм, і людині потрібна допомога, в першу чергу у вигляді збалансованого надходження комплексу поживних речовин, відсутність яких провокує захворювання тих органів або функціональних систем, які є найбільш слабкими внаслідок спадковості або інших причин, пов’язаних з екологією, умовами життя або праці.