5. Громадянство україни

Громадянство – це правовий зв’язок між фізичною особою та певною державою, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов’язках.

Володіння громадянством має для особи низку правових наслідків: на неї поширюється юрисдикція держави; їй надаються в повному обсязі права і свободи та покладаються обов’язки; їй гарантується захист прав та інтересів у державі та за її межами.

Апатрид – особа, яка не належить до громадянства жодної країни.

Біпатрид – особа, яка одночасно має громадянства двох країн.

В монархії прийнято казати – людина живе «під королем», «під імператором», «під царем», тому це піддані відповідного монарха, у республіці ж прийнята форма – «громадянин держави». Отже, підданство – поняття, притаманне для монархії, громадянсто – для республіки.

Конституція України визначає основні положення, пов язані з громадянством, більш докладно ці питання регулюються Законом України «Про громадянство України» (2001).

Ст.2 цього закону визначає принципи громадянства в Україні.

1) єдиного громадянства. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.

2) запобігання виникненню випадків безгромадянства;

3) неможливості позбавлення громадянина України громадянства України;

4) визнання права громадянина України на зміну громадянства;

5) неможливості автоматичного набуття громадянства України іноземцем чи апатридом внаслідок укладення шлюбу з громадянином України та автоматичного припинення громадянства України одним з подружжя внаслідок припинення;

6) рівності перед законом громадян України незалежно від підстав набуття ними громадянства;

7) збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України.

Умови прийняття в громадянство України

Аж ніяк не кожен іноземець або апатриди може бути прийнятий у громадяни України. Стаття 9 Закону України «Про громадянство»   встановлює такі умови для прийняття до громадянства України:

1) визнання і дотримання Конституції України та законів України;

2) подання декларації про відсутність іноземного громадянства (для осіб без громадянства), декларації про відмову від іноземного громадянства (для біженців та осіб, яким надано притулок в Україні) або зобов’язання припинити іноземне громадянство (для інших іноземців).

3) безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п’яти років.

Ця умова не поширюється на тих, хто перебувають в шлюбі з громадянином України понад два роки.

Для осіб, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, термін безперервного проживання на законних підставах на території України встановлюється на три роки.

4) володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування.

5) наявність законних джерел існування. Ця умова не поширюється на осіб, яким надано статус біженця в Україні або притулок в Україні.

Умови 3), 4), 5), 6) не поширюються на осіб, які мають визначні заслуги перед Україною, і осіб, прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України.