МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет ветеринарної медицини
Кафедра терапії, фармакології
та клінічної діагностики
імені професора Байдевлятова А.Б.
КУРСОВА РОБОТА
на тему:
«Бронхіт у собаки.»
Підготувала:
Студентка
ВЕТ 1502-2 м-2
Отенко Л.І.
Перевірила: професор
Улько Л.Г.
Суми – 2015 р.
План.
Вступ.
Поширення хвороби.
Етіологія.
Патогенез.
Симптоми.
Перебіг хвороби.
Методи діагностики.
Диференційна діагностика.
Прогноз.
Лікування.
Профілактика.
Висновок.
Список використаної літератури.
Додатки.
Вступ.
Серед найпоширеніших захворювань дихальної системи найбільше зустрічають такі як: ларингіт, трахеїт, бронхіт, пневмонія, плеврит.
Бронхіт (bronchitis)- це запалення слизової оболонки бронхів, причому запальний процес в одних випадках охоплює бронхи всіх калібрів (дифузний бронхіт), в інших - тільки великі бронхи (макробронхіт), в третіх - тільки дрібні бронхи (мікробронхіт).
Бронхіти бувають первинні та вторинні. За перебігом хвороби розрізняють - гострі і хронічні.
Хвороба виникає у будь-яку пору року, але частіше в зимово-весняний і осінньо-зимовий період. Захворювання виникає при дії несприятливих факторів навколишнього середовища: несприятливі умови утримання, експлуатації, і годівлі тварини.
Причини: вплив аерогенних подразнюючих речовин (дим, пари, хімікалій), вірусів (параінфлюенца, інфлюенца, чума або герпес, аденовірусні захворюваннях), вторинних бактеріальних збудників (клебсієли, кишкова паличка, протей та ін.), Паразитів (анкілостоми, токсакари, стронгіліди і кокцидії). При хронічних бронхітах в якості додаткових причин виступають захворювання серця, колапс трахеї, вплив алергенів.
Первинний бронхіт може виникнути в результаті застуди при довгих прогулянках при сильному вітрі і морозі, вигулі в сиру і холодну погоду, переохолодження тварини під час купання в холодному водоймі, лежання на холодній і сирій землі, тривале перебування під дощем і т. д. Розвитку первинних бронхітів також сприяє вдихання пилу, газів , диму, холодного і гарячого повітря, нестача в кормі собаки вітамінів А і С. Собака може застудитися і в домашніх умовах при протязі в приміщенні.
Вторинний бронхіт може виявитися наслідком як інфекційних захворювань (аденовірусу, чуми), так і не заразних: трахеїту, ларингіту, плевриту, пневмонії, гіповітамінозу та інших.
У частини перехворівших тварин досить довго, а інколи і все життя, залишається схильність до простудних хвороб.
1.Поширення хвороби.
На бронхіт хворіють тварини всіх видів і всіх вікових груп, але частіше хвороба зустрічається у молодих, ослаблених і старих тварин.[1].
2.Етіологія.
За перебігом розрізняють гострі і хронічні бронхіти, по ураженню бронхів – макро бронхіти, коли запальний процес локалізується у великих бронхах, мікро бронхіти, коли в процес втягуються дрібні бронхи, і дифузний, коли запалення поширюється вздовж усього бронхіального дерева. Первинний бронхіт є наслідком застуди при вигулі в холодну і сиру погоду, довгі прогулянки при сильному морозі і вітрі, переохолодження тварини при купанні в холодних водоймах, тривале перебування під дощем, лежання на холодній і сирій землі і т. д. Сприяють розвитку первинних бронхітів - вдихання газів, пилу, диму, гарячого та холодного повітря, нестача в раціоні вітамінів А і С. У домашніх умовах собака може застудитися при протязі в приміщенні.
Вторинні бронхіти є наслідком інфекційних захворювань - чуми, аденовірозу, а також деяких незаразних - ларингіту, трахеїту, пневмонії, плевриту, гіповітамінозу та ін.
Причини хронічних бронхітів ті ж, що і гострих, якщо вони діяли менш інтенсивно і триваліше, а також неефективне лікування гострої форми захворювання.
На початку бронхіту з’являються гіперемія і набухання слизової оболонки бронхів, гіперсекреція слизу і діапедез лейкоцитів, потім наступають десквамація епітелію і утворення ерозій; при важкому перебігу бронхіту запалення може поширитися на підслизовий і м’язовий шари стінки бронхів і пере бронхіальну інтерстиціальну тканину.
Гострий бронхіт. Проявляється спонтанним і швидким кашлем, який загострюється при натягуванні повідка і вдиханні холодного повітря. Температура тіла підвищується тільки при гострої вірусної інфекції. Відзначають рефлекс. Гострий бронхіт протікає збудженням трахеї від 3 днів до 3 тижнів. Рентгенологічне дослідження не дає специфічних симптомів. Диференціювати слід бактеріальні та паразитарні гострі бронхіти від вірусних інфекцій. Відмінними рисами є тривалість хвороби і без температурний перебіг.
Алергічний бронхіт. Про нього свідчать раптове погіршення загального стану собаки і поліпшення при зміні місця або клімату, швидка реакція на глюкортикоїди і рецидив хвороби після їх скасування. У бронхіальному секреті виявляють скупчення еозинофілів. Також характерні гостра емфізема легенів з експіраторной задишкою і збільшення обсягу грудної клітини.
Хронічним бронхітом вважають бронхіт будь-якої етіології з перманентним кашлем більше 2 міс. Його відрізняють стійкість при лікувань і такі ускладнення, як емфізема, ателектаз, бронхоектазія і фіброз. Повільно наростає задишка, виділення бронхіальної слизу підвищено. Аускультують жорстке дихання, сухі розсіяні хрипи; рентгенологічно виявляють потовщення стінок часточкових бронхів (симптом “рейок”) і затіненість легеневого малюнка. Захворювання треба диференціювати від серцевої астми, коли до явищ бронхіту домішуються симптоми серцевої патології. [2].
3.Патогенез.
Різноманітні етіологічні фактори викликають безпосередні або через кров подразнення рецепторів слизової оболонки бронхів. Це призводить до розвитку запального процесу, гіперемії, ексудації, альтерації і проліферації. Виникають кашель і носове витікання.
Може бути підвищена температура тіла, особливо при мікро бронхіті. Внаслідок запального набряку слизової оболонки бронхів і звуження їх просвіту виникають сухі хрипи. Накопичення в бронхах рідкого ексудату викликає вологі хрипи, а накопичення густого ексудату – сухі хрипи.
Хронічний бронхіт часто ускладнюється бронхоектазією, бронхостенозом, альвеолярною емфіземою легенів. При ураженні всієї товщини бронхіальної стінки розвивається перибронхіт.
При гострому бронхіті внаслідок гіперемії слизова оболонка бронхів набрякає, на ній можуть виникати геморагії та ерозії, а при фібринозному на цій оболонці знаходять фібринозні плівки, інколи у вигляді своєрідного злипання бронхів.[3].