- •2. Ключові положення
- •3. Практичне завдання
- •Аналіз поняття «якість»
- •1. Відповідно до стандарту iso 9000 версії 2007 року під якістю продукції розуміється:
- •2. Складова частина менеджменту якості, зорієнтована на створення впевненості в тому, що вимоги щодо якості будуть виконані, - це:
- •3. Система менеджменту якості – це:
- •4. Яка різниця між поняттям «управління якістю» та «менеджмент якості»?
- •6. Планування якості – це:
- •2. Ключові положення
- •3. Практичне завдання
- •2. Ключові положення
- •3. Практичне завдання
- •Порівняльна характеристика підходів до управління якістю
- •Внесок «гуру якості» у формування сучасної концепції менеджменту якості
- •3.4. Ситуаційна задача.
- •4 . Завдання для перевірки знань
- •2. Ключові положення
- •3. Практичне завдання
- •Порівняльна характеристика радянських систем управління якістю
- •4. Завдання для перевірки знань
- •1. Застосування системного підходу до управління якістю на вітчизняних підприємствах розпочалося з впровадження:
- •2. На базі якої системи управління якістю було розроблено Комплексну автоматизовану систему управління якістю продукції (касукп)?
- •3. Особливістю системи «бип» є:
- •3. Практичне завдання
- •1. Перевірте правильність нижченаведених тверджень:
- •2. Вкажіть неточності в нижченаведеній послідовності розробки системи менеджменту якості:
- •3. Для чого особам і організаціям, відповідальним за забезпечення якості, потрібно мати достатні повноваження? Внесіть необхідні, на ваш погляд, уточнення в запропонований перелік:
- •4 . Завдання для перевірки знань
- •Тема 6 : системи управління якістю
- •3. Практичне завдання
- •Порівняльна характеристика систем управління якістю
- •4. Завдання для перевірки знань
- •Тема 7 : організаційно-економічний механізм
- •3. Практичне завдання
- •4 . Завдання для перевірки знань
- •1. Об’єктом управління якістю є:
- •2. Механізм управління якістю – це:
- •3. Зовнішні чинники, які здійснюють вплив на підприємство:
- •Тема 8: системи управління якістю в стандартах iso
- •3. Практичне завдання
- •4 . Завдання для перевірки знань
- •3.1 Аналіз ситуації
- •3.2 Визначення стратегічних цілей організації
- •3. Практичне завдання
- •4 . Завдання для перевірки знань
- •1. Методи аналізу витрат на якість
- •2. Принципи та напрями реалізації фва
- •3. Форми та етапи фва
- •4. Класифікація функцій продукції
- •5. Етапи проведення функціонально вартісного аналізу (фва)
- •Методичні вказівки до розвязку ситуації
- •Визначення рангу функцій з використанням експертного метолу.
- •Фактична вагомість показника визначається за формулою 1:
- •Визначити коефіцієнт витрат на функцію з формулою 2:
- •4). Визначити економічну ефективність фва.
- •Методичні вказівки для розвязку задачі
- •Р екомендована література Основна
- •Допоміжна
- •Інформаційні ресурси
Методичні вказівки до розвязку ситуації
Визначення рангу функцій з використанням експертного метолу.
Наприклад, для оцінки функцій виробу залучається група експертів у кількості 6 осіб. Кожен експерт виставляє оцінку показника в балах (Ri – бал і-го показника). Найкраще значення показника приймається за 1 бал (табл. 2).
Бали виставляються студентом самостійно, відповідно до умови, тому результати розрахунків відрізнятимуться у кожного студента.
Фактична вагомість показника визначається за формулою 1:
(1)
Таблиця10.5
Визначення вагомості показників якості експертним методом
№ функції |
Експерти |
Сума балів за
показником
|
Проміжні розрахунки |
||||||
1-й |
2-й |
3-й |
4-й |
5-й |
6-й |
|
|
||
1 |
2 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
2+1+2+3+1+2 = 11 |
1/11=0,09 |
0,09/0,24=0,37 |
2 |
3 |
2 |
1 |
2 |
3 |
1 |
3+2+1+2+3+1=12 |
1/12=0,08 |
0,08/0,24=0,33 |
3 |
1 |
3 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1+3+3+1+2+3=13 |
1/13=0,07 |
0,07/0,24=0,29 |
Сума |
- |
0,24 |
≈1 |
||||||
Відповідно до умови кількість експертів – 5 осіб.
Визначити коефіцієнт витрат на функцію з формулою 2:
(2)
Кві – коефіцієнт витрат на функцію;
γві – питома вага витрат на функцію в загальних витратах, %
Wi – вагомість, %
Кві визначається за кожною функцією продукції (вихідні дані в табл. 1).
4). Визначити економічну ефективність фва.
Теорія ФВА пропонує обчислювати економічну його ефективність, яка показує, яку частку складає зниження витрат в їх мінімально можливій величині.
(3)
де KФВА – економічна ефективність ФВА (коефіцієнт зниження поточних витрат);
Ср – сукупні витрати, що реально склалися;
С
(4)
Сф.н. = Ср – (Ср*γві ліквідованої)
Мінімально можливі витрати, відповідні спроектованому виробу (Сф.н.) визначаються як сукупні витрати, що реально склалися, зменшені на вартість функції виробу, яку необхідно ліквідувати.
Функція виробу, яку необхідно ліквідувати визначається студентом самостійною. Результати заповнюються у вигляді табл. 3.
Таблиця 10.6
Розподіл функцій виробу для ФВА
Деталі |
Функції |
Всього по деталі |
Попередній висновок |
||
1 |
2 |
3 |
|||
Зовнішній матеріал |
|
|
|
|
|
Внутрішній матеріал (для захисту від ударів ) |
|
|
|
|
|
Застібка (молнія, липучка, без застібки) |
|
|
|
|
|
Додаткові прикраси |
|
|
|
|
|
Всього по функціям |
|
|
|
|
|
Попередній висновок |
|
|
|
|
|
Примітка: функція 1- захист для мобільного телефону; функція 2 – упаковка для флешок, ключів; функція 3 – сувенір, іграшка |
|||||
НАПРИКЛАД,
На аналітичному етапі ФВА детально вивчаються функції виробу (їх склад, ступінь корисності), його вартість і можливості її зменшення шляхом відсікання другорядних і даремних. Це можуть бути не тільки технічні, але і органолептичні, естетичні і інші функції виробу або його комплектуючих деталей. Для цього доцільно використовувати принцип Ейзенхауера – принцип АВС (рис. 1).
А Функції головні, основні, корисні |
В Функції другорядні, допоміжні, корисні |
С Функції другорядні, допоміжні, непотрібні |
|
Рис. 1. Принцип Ейзенхауера у ФВА
Можна використовувати табличну форму розподілу функцій, що полегшує такий аналіз, розглянемо на прикладі кулькової ручки (табл. 10.7)
Таблиця 10.7
Деталі |
Функції |
Всього по деталі |
Попередній висновок |
||
1 |
2 |
3 |
|||
Стержень |
А |
В |
С |
1С |
- |
Корпус |
В |
А |
В |
- |
- |
Колпачок |
В |
С |
С |
2С |
|
Прикраса для колпачка (додатковий предмет) |
С |
С |
С |
3С |
Ліквідувати |
Всього по функціям |
1С |
2С |
3С |
- |
- |
Попередній висновок |
|
Удоскона-лювати |
Ліквіду-вати |
- |
- |
Примітка: функція 1- писати; функція 2 – ручка-указка; 3 – закладка в книзі |
|||||
У підсумкові графи заносяться дані про кількість другорядних, допоміжних, непотрібних (даремних) функцій по деталях, що дозволяє зробити попередній висновок про їх необхідність.
Таким чином, результатом застосування принципу Ейзенхауера стали наступні висновки:
– функцію ручки як указки необхідно удосконалювати;
– функцію ручки як закладки ліквідувати;
– деталь – прикрасу у вигляді додаткового предмету ліквідовувати.
5) На п'ятому рекомендаційному етапі розвязку ситуаціїї відбираються найприйнятніші для даного виробництва варіанти розробки і удосконалення виробу. З цією метою можна рекомендувати побудову наступної таблиці (табл. 10.8).
Таблиця 10.8.
Таблиця рішень за визначенням пріоритетності товарів для виробництва
Варіанти управлінських рішень |
||
Прийнятні |
Допустимі |
Неприйнятні |
1 Значимість функції: висока Витрати: низькі Рентабельність продукції: висока |
2 Значимість функції: висока Витрати: середні Рентабельність продукції: середня |
3 Значимість функції: висока Витрати: високі Рентабельність продукції: середня |
4 Значимість функції: середня Витрати: низькі Рентабельність продукції: висока |
5 Значимість функції: середня Витрати: середні Рентабельність продукції: висока |
6 Значимість функції: висока Витрати: високі Рентабельність продукції: висока |
7 Значимість функції: низька Витрати: низькі Рентабельність продукції: середня |
8 Значимість функції: низька Витрати: середні Рентабельність продукції: низька |
9 Значимість функції: низька Витрати: високі Рентабельність продукції: низька |
З урахуванням значущості функцій продукції, її комплектуючих і рівня витрат за допомогою ціноутворення, враховуючі знання попиту на продукцію, визначається рівень її рентабельності. Все це в сукупності є основою для ухвалення рішення про вибір конкретного виробу до виробництва або напрямів і масштабу його удосконалення.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ТЕМА: ПОБУДОВА ДІАГРАМИ ІСІКАВИ ТА ДІАГРАМИ ПАРЕТО
Завдання 1.
При реалізації спеціального проекту виникли такі проблемні ситуації:
Споживач (замовник) не задоволений якістю продукту проекту.
Перевищення витрат на роботи за проектом.
Несвоєчасне завершення проектних робіт.
Причини проблемних ситуацій:
Слабкий контроль за змінами у конструкторській частині проекту.
Відсутність участі функціональних підрозділів на стадії планування.
Незадовільне функціонування інформаційної системи проекту.
Нереальні плани і графіки виконання робіт.
Значна кількість робіт виконуються одночасно.
Погане знання вимог споживачів (замовників).
Незадовільна робота менеджерів.
Відсутність чіткої специфікації продукту.
На стадії планування не були передбачені всі необхідні витрати на проектні роботи.
Планування і контроль проекту не взаємопов’язані.
Відсутня особиста відповідальність за якість та здійснення проекту в цілому.
Слабкий контроль за змінами в ході реалізації проекту.
Визначити для кожної з наведених нижче ситуацій причини, які призвели до неї, і побудувати причинно-наслідкові діаграми.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до розв’язку завдання .1
Для планування якості використовують такі методи та засоби: аналіз прибутків і витрат; порівняння із зразком; графіки потоків; експерименти.
Графік потоків — це будь-яка діаграма, що відображає зв’язок між різними елементами системи. В управлінні якістю найчастіше використовують такі графіки:
причинно-наслідкові діаграми, або діаграми Ісікави, які показують, як різні причини та субпричини пов’язані з виникненням реальних і потенційних проблем або наслідків (рис. 1);
графіки потоків у вигляді блок-схем, які відображають взаємодії між різними елементами систем і процесів.
Рис.11.1 Причинно-наслідкова діаграма
Завдання 2 Розмістіть дані в табл. 1 за кожним типом дефекту продукту в порядку значущості, заповніть таблицю і побудуйте діаграму Парето.
Таблиця .11.1
Таблиця даних для побудови діаграми Парето
Тип дефекту |
Кількість дефектів |
|||
загальна сума |
за кожним типом, % |
наростаючим підсумком (заповнюється самостійно) |
наростаючим підсумком, % (заповнюється самостійно) |
|
Тріщини |
20 |
10 |
20 |
10 |
Розриви |
25 |
12,5 |
45 |
22,5 |
Деформація |
100 |
50 |
145 |
72,5 |
Викривлення |
40 |
20 |
185 |
92,5 |
Корозія |
10 |
5 |
195 |
97,5 |
Інші |
5 |
2,5 |
200 |
100 |
Усього |
200 |
100 |
— |
— |
Діаграма Парето — це діаграма, яка ілюструє появу різних причин невідповідності, впорядкованих за частотою (рангом) виникнення певної причини (рис. .2). Упорядкування за рангом використовують для здійснення коригуючих дій: команда проекту повинна на основі відомого правила 80 : 20 вживати заходи, спрямовані насамперед на усунення проблем, які спричиняють найбільшу кількість дефектів.
Рис. .11.2. Діаграма Парето
ІНДИВІДУАЛЬНІ ВАРІАНТИ
В-1
В-5 |
Тип дефекту |
Кількість дефектів |
В-3
В-7 |
Тип дефекту |
Кількість дефектів |
||
загальна сума |
за кожним типом, % |
загальна сума |
за кожним типом, % |
||||
Тріщини |
23 |
12 |
Тріщини |
33 |
10 |
||
Розриви |
22 |
10,5 |
Розриви |
22 |
14,5 |
||
Деформація |
110 |
55 |
Деформація |
110 |
57 |
||
Викривлення |
30 |
25 |
Викривлення |
30 |
21 |
||
Корозія |
12 |
3 |
Корозія |
10 |
3 |
||
Інші |
3 |
4,5 |
Інші |
25 |
4,5 |
||
Усього |
200 |
100 |
Усього |
240 |
100 |
||
В-2
В-6
В-9 |
Тип дефекту |
Кількість дефектів |
В-4
В-8
В-10 |
Тип дефекту |
Кількість дефектів |
||
загальна сума |
за кожним типом, % |
загальна сума |
за кожним типом, % |
||||
Тріщини |
23 |
14 |
Тріщини |
20 |
12 |
||
Розриви |
22 |
18,5 |
Розриви |
25 |
10,5 |
||
Деформація |
160 |
55 |
Деформація |
130 |
55 |
||
Викривлення |
30 |
23 |
Викривлення |
30 |
20 |
||
Корозія |
10 |
5 |
Корозія |
8 |
8 |
||
Інші |
5 |
4,5 |
Інші |
7 |
4,5 |
||
Усього |
250 |
100 |
Усього |
220 |
100 |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ситуація Визначити якість продукції – ігрових приставок.
Ігрові приставки оцінюються за такою групою показників:
1. Технічні характеристики:
1.1 розмір екрану;
1.2 час роботи акамулятора;
1.3 тип носія гри;
2. Габарити:
2.1 ширина;
2.2 довжина;
2.3 вага
3. Особливості приставки:
3.1 вікові обмеження;
3.2 аксесуари (наушники, МР 3).
