3. Загальні вимоги до оформлення курсової роботи

Курсова робота виконується на папері форматом А4 ( 210 х 297 мм).

При рукописному варіанті обсяг курсової роботи повинен складати оріє­нтовано 40 - 45 сторінок. Текст роботи повинен бути написаний акуратно, роз­бірливим почерком чорнилом (пастою) одного кольору (чорного або синього). Робота може бути надрукована на комп'ютері. В цьому разі обсяг роботи повинен бути не більше 30-35 сторінок. Текст набирається шрифтами гарнітури Тimes New Roman , розмір - 14, міжрядковий інтервал- 1,5.

В таблицях слід використовувати одинарний міжрядковий інтервал, а шрифт №12.

Скорочення слів у тексті не допускається крім загальноприйнятих скоро­чень відповідно до Держстандарту України.

Червона строчка абзаців формується шляхом вказування параметру: від­ступ 1,25. Текст розміщується з одного боку аркушу, за розміром полів: ліве -30 мм; праве - 10 мм; верхнє, нижнє - 20 мм.

Текст рамкою не відокремлюється.

Найменування структурних частин (ЗМІСТ, ВСТУП, Назва розділу, Ви­сновки; Список використаних джерел; Додатки) пишуться (дру­куються) великими жирними літерами по центру. У кінці назв крапки не став­ляться.

Заголовки підрозділів пишуть (друкують) з великої літери і з «червоного» рядка. Відстань між заголовками структурної частини та текстом підрозділу має дорівнювати 2 міжрядковим інтервалам. Перенесення слів в заголовках не допускається.

Відстань між текстом та наступним заголовком підрозділу становить З міжрядкові інтервали.

Нумерація сторінок здійснюється у верхньому правому куті сторінки.

Кра­пку після номера не ставлять. Першою сторінкою вважається титульний аркуш, але номер на ньому не проставляється також, як і на аркуші зі змістом, номер сторінок починається проставляти на другій сторінці вступу.

Кожен розділ починається з нової сторінки і нумерується арабськими ци­фрами. Параграфи в межах розділів нумеруються теж арабськими цифрами.

Вступ, Висновки, Список використаних джерел, Додатки цифрами не нумеруються.

Таблиці повинні розміщуватися після посилання на них в тексті. Якщо в курсовій роботі таблиць більш ніж 2, то в посиланні на таблицю слово «таб­лиця» пишуть у скороченому вигляді (наприклад, табл. 1.2). Усі таблиці курсової роботи нумеруються послідовно в межах розділу, наприклад, таблиця 2.2. - друга таблиця другого розділу. Номер таблиці розміщують в правовому вер­хньому куті, вище назви таблиці. Кожна таблиця повинна мати назву, яка роз­міщується по центру сторінки, під номером таблиці. При перенесенні таблиці на другу сторінку, в правому верхньому куті цієї сторінки відповідно зазнаєть­ся, яка таблиця перенесена (наприклад, Продовження табл. 2.2).

Таблиці розміщуються в тексті таким чином, щоб їх можна було читати без повороту або з поворотом стрілки годинника.

Кожна таблиця повинна бути описана та проаналізована. Все це наво­диться слідом за таблицею, починаючи словами: «Як видно із даних табл. 2.2...» і далі аналізуються дані таблиці. На основі даних таблиці виконавець повинен зробити аргументовані висновки щодо характеру діяльності об'єкта, який досліджується.

Усі ілюстрації (фотографії, діаграми, графіки, схеми, креслення та інше) іменуються рисунками.

Рисунки повинні розміщуватися після посилання на них в тексті робо­ти. По можливості рисунки потрібно розміщувати таким чином, щоб їх можна було розглядати без повороту роботи. Якщо таке розміщення неможливе, ри­сунки розташовують, так, щоб для їх розгляду потрібно було повернути робо­ту по годинниковій стрільці. Кожний рисунок повинен мати коротку назву, яка розміщується під рисунком, після його номера, наприклад Рис. 3.1. „Послідовність проведення аудиту виробничих запасів" , тобто перший рисунок третього розділу. Слід відмітити, що не припускається одночасне проведення в роботі таблиць і ри­сунків на основі одного і того ж цифрового матеріалу.

Формули звичайно розташовують окремими рядками, посередині рядка чи у середині текстових рядків. Нумерувати слід (арабськими цифрами справа від формули в межах розділу) найбільш вагомі формули, на які маються поси­лання в тексті в послідовному порядку. Після формули ставиться кома і розмі­щується пояснення символів, що входять у формулу, яка починається зі слова «де:».

Якщо таблиця або рисунок мають об'єм більше 2-х сторінок, допуска­ється внесення їх до додатків, із аналізом фактичних даних за текстом.

Посилання. Для підтвердження власних доказів або для критичного роз­бору того чи іншого наукового твору слід приводити цифровий матеріал, цита­ти тощо.

Використання цитати як текстового, так і цифрового характеру повинне супроводжуватися посиланням на літературне джерело.

Існує декілька засобів зв'язку основного тексту твору з описанням дже­рела посилання. По-перше, використовується порядковий номер джерела, за­значений в списку використаної літератури. В основному тексті цей номер бе­реться в квадратні дужки. Якщо потрібно зазначити і номер сторінки, останній також береться у квадратні дужки, наприклад [ 25, с.63 ] - сторінка 63 літерату­рного джерела, яке в списку використовуваної літератури визначається за но­мером 25.

За місцем розміщення відносно основного тексту роботи, посилання можуть бути:

Внутрішньотекстові; тобто відносно основного тексту роботи;

Підрядкові, тобто винесені із тексту вниз сторінки;

Затекстові, тобто винесені за текст всього твору чи його частини.

Підрядкові посилання на джерело використовують в тексті тоді, коли посилання потрібні за ходом читання роботи.

Якщо в роботі необхідно висловити відношення виконавця до окремих слів чи думок авторів цитованого тексту, то після них проставляється знак оклику чи знак питання, які беруть у круглі дужки.

Якщо виконавець курсової роботи хоче виділити (розрядкою, курси­вом, підкресленням та іншим) в приведеній цитаті окремі слова, він повинен це спеціально обмовити, тобто після виділеного слова чи слів потрібен пояснюва­льний текст. Після пояснювального тексту ставиться крапка, потім вказується ініціали автора курсової роботи, а увесь текст береться в круглі дужки. Запозичення цитат без посилання на літературне джерело не допускається, з метою уникнення звинувачень у плагіаті.

Список використаних літературних джерел складає одну з істотних частин курсової роботи і відображає самостійну роботу студента. Кожне літературне джерело повинне бути використано в роботі у вигляді ци­тат із відповідними порядковими посиланнями. Якщо те чи інше літературне джерело не було використано в курсовій роботі, то його не слід включати до списку використаних джерел. Не рекомендується включати в цей список енци­клопедії, довідники та науково-популярні книжки, газети, конспекти лекцій тощо. Якщо ж виникне необхідність у використанні таких джерел в курсовій роботі, то вони повинні бути приведені тільки в підрядкових посиланнях текс­ту.

Список використаних літературних джерел оформлюється в алфавітно­му порядку, враховуючи те, що прізвища авторів та назви літературних джерел, (якщо автор чи автори не зазначені, а лише зазначено під чиєю редакцією на­писано твір), розташовується згідно з алфавітом. Літературні джерела, написані з використанням латинського алфавіту слід розташовувати після переліку усіх

джерел, написаних на мові курсової роботи і теж у відповідному алфавітному порядку.

Додатки є продовженням курсової роботи. Додатки розміщуються пі­сля списку використаних літературних джерел. Всі додатки повинні бути про­нумеровані наскрізною нумерацією у порядку посилання на них в тексті робо­ти. Посилання на додатки у тексті обов'язкові. Додатки нумеруються у правому верхньому куті, і позначаються великими буквами українського алфавіту, крім букв Г,Є,3,І,Ї,Й,О,Ч,Ь, наприклад Додаток А. Перед додатками повинен бути аркуш зі словом «Додатки», розташованим на середині аркуша.