- •Міністерство освіти і науки україни
- •Міністерство освіти і науки україни
- •Методичні вказівки
- •Та спеціальності 7.092601
- •Укладач: маєвська Ірина Вікторівна
- •Дисципліни “Механіка грунтів, основи і фундаменти”
- •Тема 2. Природні і інженерно-геологічні процеси
- •Тема 3. Основні закономірності механіки грунтів
- •Тема 4. Розподіл напруг у грунтах
- •Тема 5. Деформації грунтів і прогноз осадок
- •Тема 6. Теорія граничного напруженого стану грунтів і
- •Тема 7. Визначення розмірів підошви фундаментів
- •Тема 8. Палі і пальові фундаменти.
- •Іі. Вказівки з виконання контрольної роботи.
- •Запитання до контрольної роботи
- •Ііі. Вказівки з розрахунку осадки фундаменту методом пошарового підсумовування
- •Вихiднi данi для розрахунку осадки фундаменту методом пошарового пiдсумовування
- •V. Вказівки з визначення несучої
- •1.Вибір глибини закладення ростверку.
- •2.Вибір довжини паль.
- •3.Визначення несучої спроможності палі.
- •1.Вибір глибини закладення ростверку.
- •2.Вибір довжини і марки паль.
- •Несуча спроможність палі по грунту
- •Оскільки ексцентриситет прикладеного навантаження
- •Кількості паль вводимо коефіцієнт 1,2
- •Навчальне видання
1.Вибір глибини закладення ростверку.
Оскільки будівля має підвал, то основним фактором, що визначає глибину закладення ростверка, будуть конструктивні міркування.
Підвал має невелику глибину, тому приймаємо рішення з високим підколонником (при більшій глибині підвалу доцільне рішення з колоннами в підвальній частині).
Обріз фундаменту за вимогами уніфікації має відмітку
–0,15м. (див.рис.)
Защімлення стовпчастого ростверку у грунті підвалу має бути не менше 0,75м. Оскільки навантаження на фундамент суттєве, то приймаємо це защімлення d1=1,15м, при чому забезпечується загальна висота ростверку 2,85 – 0,15 = 2,7м, яка задовольняє вимогам уніфікації (кратність 150мм).
Глибина закладення ростверку від поверхні планування d = 2,85 – 0,7 = 2,15м, що більше за глибину сезонного промерзання.
Загальна висота ростверку достатня для утворення стаканного стику (розміщення низу колони на відмітці -1,000). Глибина стакану при цьому 1,0 – 0,15 + 0,05 = 0,9м, а товщина дна стакану 2,7 – 0,9 = 1,8м 0,4м.
2.Вибір довжини і марки паль.
З геологічного розрізу видно, що усі грунти, розташовані нижче підошви ростверку можуть служити основою для паль, але глинисті грунти з показником текучості IL = 0,4 не є найкращою основою, тому перевагу віддаємо піску середньої крупності. При цьому враховуємо також і те, що навантаження на фундамент достатньо суттєве.
Заглиблення забивних висячих паль у піски середньої щільності має бути не менше 1,0м. З забезпечення цієї вимоги, а також заведення паль у ростверк на величину не менше 5см, приймаємо палі С8-30. Положення паль у грунті показане на рис.
3.Визначення несучої спроможності паль.
Несучу спроможність забивної висячої палі в грунті визначаємо за формулою (позначення згідно 5,7)
n
Fd = c (CR RA + u i hi ci ) (4)
i=1
За табл. 5 при забиванні паль дизель-молотом CR=1; c=1; c=1.
Розрахунковий опір грунту під нижнім кінцем палі за табл. 5 R=4000кПа, площа поперечного перерізу палі А=0,3х0,3= 0,09м2, периметр поперечного перерізу палі u=4 х 0,3=1,2м.
Для визначення несучої спроможності по боковій поверхні палі розбиваємо її по довжині нижче підошви ростверку на ділянки довжиною не більше 2м. При цьому межі між геологічними шарами служать і межами елементарних шарів (для зручності роботи з таблицями норм).
Визначаємо відстані від середини кожного елементарного шару до поверхні планування (Ні) (див. рис.).
Подальший розрахунок виконуємо в табличній формі:
№ п/п |
Ні, м |
і, кПа |
hі, м |
і hі |
Вид грунту |
1 |
2,925 |
25 |
1,55 |
38,8 |
IL=0,4 |
2 |
4,7 |
23 |
2,0 |
46 |
IL=0,5 |
3 |
6,7 |
25 |
2,0 |
50 |
-“- |
4 |
8,2 |
26 |
1,0 |
26 |
-“- |
5 |
9,4 |
64 |
1,4 |
89,6 |
Сер.крупн |
= 250,4
