- •1 . Поняття права інтелектуальна власність
- •2.Теорія права інтелектуальної власності
- •3. Загальна характеристика основних інститутів права інтелектуальної власності
- •4. Місце права інтелектуальної власності в системі права України
- •5 . Поняття та види джерел правового регулювання відносин інтелектуальної власності
- •6 . Цивільний кодекс України як регультор відносин інтелектуальної власності
- •7.Cпеціальні закони щодо регулювання відносин інтелектуальної власності
- •8. Нормативно правові акти як регулятори відносин інтелектуальної власності
- •9. Роль судової практики у регулюванні відносин інтелект. Власності
- •10. Міжнародні договори у сфері інтелектуальної власності.
- •12. Субєкти авторського права та суміжних прав
- •13.Субєкти права інтелектуальної власності на винахід,корисну модель, промисловий зразок.
- •14. Субєкти права но торговельну марку.
- •15. Загальна характеристика об’єктів права інтелектуальної власності.
- •16. Види об’єктів права інтелектуальної власності.
- •Об'єкти авторського права і суміжних прав
- •Нетрадиційні об'єкти інтелектуальної власності
- •17. Об’єкти авторського права та суміжних прав.
- •18. Обєкти права промислової власності.
- •19.Поняття та види прав інтелектуальної власності.
- •20. Особисті немайнові права інтелектуальної власності
- •21. Майнові права інтелектуальної власності
- •22.Строки чинності прав ів
- •23.Особливості правового регулювання відносин щодо здійснення та захисту авторських прав.
- •24.Виникнення авторського права.
- •25. Види суб’єктів авторського права
- •26. Класифікація об’єктів авторського права
- •27. Здійснення аторський прав
- •28. Здійснення особистих немайнових прав автора
- •29. Майнові права автора
- •30. Вільне використання твору
- •31. Передання авторських прав.
- •32. Особливості захисту прав автора.
- •33. Поняття, види та підстави виникнення суміжних прав.
- •34. Види суб’єктів суміжних прав.
- •35. Класифікація об’єктів суміжних прав.
- •36. Здійснення суміжних прав: особистих немайнових прав; майнових прав.
- •37. Поняття винаходу, корисної модулі.
- •38.Умови надання правової охорони на винахід та корисну модель.
- •39. Патент(деклараційний патент) як документ, що засвідчує права на винахід, корисну модель.
- •40. Умови патентоздатності винаходу, корисної моделі
- •41.Право на одержання патенту. Порядок одержання патенту.
- •42.Права та обов’язки, що випливають з патент на винахід та корисну модель.
- •43. Поняття промислового зразка. Відмінність від винаходу та корисної моделі.
- •44. Умови надання правової охорони на промисловий зразок
- •45. Патент (деклараційний патент), як документ, який засвідчує право на промисловий зразок
- •46. Умови патентоздатності промислового зразка
- •47. Право на одержання патенту на промисловий зразок. Порядок одержання патенту
- •48. Права та обов’язки, що випливають з патенту на промисловий зразок
- •49. Поняття та види торговельних марок.
- •50. Умови надання правової охорони на торгівельні марки. Обсяг правової охорони
- •51. Порядок одержання свідоцтва на торгівельні марки.
- •52. Права, що випливають із свідоцтва на торгівельні марки
- •53. Поняття та види комерційних найменувань.
- •54. Суб’єкти права на комерційне найменування.
- •55. Правова охорона комерційного найменування
- •56. Майнові права інтелектуальної власності на комерційне найменування
- •57. Поняття зазначення походження товару. Умови надання правової охорони.
- •58. Право на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару
- •59. Право на використання зареєстрованого зазначення походження товару
- •60. Право інтелектуальної власності на наукове відкриття
- •61. Право інтелектуальної власності на комерційну таємницю
- •62. Право інтелектуальної власності на сорти рослин, породи тварин
- •63. Право інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми
- •64. Право інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію
- •65. Способи передавання майнових прав інтелектуальної власності (договори, правонаступництво)
- •66. Класифікація договорів щодо передавання майнових прав інтелектуальної власності
- •67. Ліцензія на використання обєкта права інтелектуальної власності.
- •68. Ліцензійний договір.
- •69. Договір про створення за замовленням і використання обєкта права інтелектуальної власності.
- •70. Договір про передення виключних майнових прав інтелектуальної власності.
22.Строки чинності прав ів
1. Особисті немайнові права інтелектуальної власності є чинними безстроково, якщо інше не встановлено законом. 2. Майнові права інтелектуальної власності є чинними протягом строків, встановлених цим Кодексом, іншим законом чи договором. 3. Майнові права інтелектуальної власності можуть бути припинені достроково у випадках, встановлених цим Кодексом, іншим законом чи договором.Строк чинності прав на об'єкти інтелектуальної власності є різним для різних об'єктів. Особисті немайнові права є необмеженими у часі. В той же час майнові права чинні протягом спеціально встановленого часу, після закінчення строку чинності таких прав будь-яка третя особа має право використовувати чи відтворювати об'єкт права інтелектуальної власності. Відповідно до норм Цивільного кодексу України встановлені наступні строки чинності майнових прав інтелектуальної власності: 1. строк чинності майнових прав інтелектуальної власності спливає через сімдесят років, що відраховується з 1 січня року, наступного за роком смерті автора чи останнього співавтора; 2. строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на виконання спливає через п'ятдесят років, що відраховується з 1 січня року, наступного за роком здійснення першого запису виконання, а за відсутності такого запису - з 1 січня року, наступного за роком здійснення виконання; 3. строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на фонограму, відеограму спливає через п'ятдесят років, що відраховуються з 1 січня року, наступного за роком її опублікування, а за відсутності такого опублікування протягом п'ятдесяти років від дати її вироблення - з 1 січня року, наступного за роком вироблення фонограми, відеограми; 4. строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на передачу (програму) організації мовлення спливає через п'ятдесят років, що відраховуються з 1 січня року, наступного за роком її
|
першого здійснення. Майнові права на винахід, корисну модель та промисловий зразок, компонування інтегральних мікросхем, на сорти рослин і породи тварин мають певну специфіку, про що йдеться у відповідних розділах Цивільного кодексу України. Цивільним кодексом України, законами України про інтелектуальну власність можуть бути передбачені випадки дострокового припинення майнових прав інтелектуальної власності, крім того власник охоронного документа на об'єкт інтелектуальної власності може сам відмовитись від своїх прав на такий об'єкт.
23.Особливості правового регулювання відносин щодо здійснення та захисту авторських прав.
Захист авторського права — одна з важливих категорій теорії цивільного та цивільно-процесуального права. Під захистом авторських прав слід розуміти передбачені законом заходи із їхнього визнання, припинення їхнього порушення, застосування до правопорушників заходів юридичної відповідальності. Захист особистих немайнових і майнових прав суб'єктів авторського права здійснюється в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством.
Порушення немайнових прав автора називається плагіатом.
Порушення майнових прав автора називається контрафакцією або піратством.
Порушення авторських та суміжних прав, а саме незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, комп'ютерних програм і баз даних, а так само незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, їхнє незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі передбачає кримінальну відповідальність. Авторське право є інститутом цивільного права і ключовою галуззю права інтелектуальної власності; воно призначене захищати зовнішню форму вираження об'єкта (твір, малюнок, збірник, фотографія та інше), тобто їхнє «матеріальне втілення». Авторське право не може використовуватись для захисту абстрактних ідей, концепцій, фактів, стилів та технік, що можуть бути використані у творі. Авторське право історично виникло внаслідок потреби захистити права авторів літературних творів та творів мистецтва; нині Авторське право поширюється фактично на будь-які результати творчої діяльності, включаючи комп'ютерні програми, бази даних, фільми,фотографії і скульптури, архітектурні проекти, рекламні проспекти, карти і технічні креслення. Авторські права — це набір суб'єктивних виключних прав, які дозволяють авторам літературних, мистецьких та наукових творів отримати соціальні блага від результатів своєї творчої діяльності.
Практично всі інтелектуальні твори можуть бути захищені як інтелектуальна власність. Інтелектуальна власність ділить всесвіт інтелектуальної творчості на три галузі:
авторські права;
торгові марки;
патенти.
Авторське право захищає вираз, товарний знак, імена, патенти та ідеї. Воно захищає творчі вираження, які були зведені до матеріальної форми, такі як книги, частина музичних записів, комп'ютерних програм, сценарії, картини, фотографії, або кіно.
Товарний знак захищає торгові марки, буквальне маркування елементів у торгівлі. Ідея торгової марки є захист споживачів, надаючи їм деяку упевненість, що елементи, фірми певної марки є справжніми і точно можна сказати де вони виготовились. Патент захищає інновації. Основним положенням АП є монопольне право автора на обнародування твору — дію, завдяки якій твір уперше стає доступним для публіки. За життя автора ніхто, крім самого автора, не вправі вирішувати, чи буде випущено у світ його твір, а якщо буде, то коли і яким чином. поділ на майнові та немайнові. Ці два види прав відрізняються один від одного тим, що майнові права автор може передати третій особі, а немайнові права автора є його невід'ємними правами — і тому не можуть бути передані будь-кому іншому. Строк тривалості немайнових прав не обмежується, строк тривалості майнових прав встановлюється міжнародними договорами та національним законодавством. Відповідно, до українського законодавства АП діє протягом усього життя автора й 70 років після його смерті. Якщо твір оприлюднено анонімно або під псевдонімом, який не прямо асоціюється з конкретною людиною й не є загально відомим, то АП діє лише протягом 70 років після оприлюднення твору. Якщо твір був створений у співавторстві, АП діє протягом життя його авторів і 70 років після смерті останнього з них.Після завершення строку дії АП твори переходять до суспільного надбання. Це означає, що будь-хто може їх вільно використовувати без виплати авторської винагороди нащадкам автора.
