9. Структура методики розслідування корупційних злочинів

Структура криміналістичної методики розслідування окремих видів і груп злочинів - це упорядкований послідов­ний розгляд основних елементів, що характеризує зміст поло­жень і рекомендацій щодо розслідування конкретного виду або групи злочинів. Більшість окремих методик розслідування охоплює такі ос­новні розділи (складові елементи):

1. Криміналістична характеристика певного виду злочинів і обставини, що підлягають установленню у справі.

2. Типові слідчі ситуації на стадії виявлення ознак злочину та етапах його розслідування.

3. Криміналістичні питання порушення кримінальної справи (тобто дії на стадії порушення кримінальної справи, тактичні особливості цього етапу).

4. Слідчі версії, організація і планування (програми) розслі­дування.

5. Первинні слідчі дії та оиеративно-розшукові заходи.

6. Особливості проведення окремих слідчих дій та їх ком­плексів (тактичних операцій).

7. Питання використання спеціальних знань, призначення і проведення судових експертиз.

8. Забезпечення координації дій правоохоронних органів у розслідуванні та взаємодії з контрольними та іншими держав­ними органами, об'єднаннями громадян тощо.

9. Тактика подальших слідчих дій, особливості прийняття важливих слідчих рішень.

10. Основні тактичні питання пред'явлення обвинувачення і допиту обвинувачених із урахуванням наявних на етапі слідчої й тактичної ситуацій.

11. Рекомендації щодо перевірки показань обвинувачених і закінчення слідства у справі.

12. Особливості профілактичної діяльності слідчих під час розслідування злочинів.

17. Поняття, структура криміналістичної характеристики злочинів, пов’язаних з неправомірною вигодою.

(НЕ ЗНАЮ ЧИ ЦЕ ЗОВСІМ ТЕ)

Загальні елементи із підручника Когутича: Зміст (структура) криміналістичних характеристик видів чи груп злочинів залежить від:

1) сутності характеризованого злочинного діяння;

2) виду і рівня напрадювання окремої методики розслідування таких злочинів;

3) завдань і способів наукового дослідження питання тощо.

Здебільшого криміналістична характеристика охоплює

такий набір узагальнених даних про:

1) способи вчинення злочинів. Однак доволі часто цей еле¬мент диференціюють відповідно до етапів злочинної діяльності на: а) способи готування до злочину (пошук відповідних зна¬рядь злочину, заходи щодо створення лишку сировини, готової продукції, резерву коштів тощо); б) способи вчинення злочину (ненасильницькі дії, заходи з заволодіння майном, його вилу-чення, збуту, реалізації); в) способи приховування злочину (мас-кування злочинних дій);

2) обстановку вчинення злочину: місце як частина матері-ального середовища, що охоплює, крім приміщення та ділянки місцевості, сукупність різних предметів. До обстановки нале¬жать також чинники регулятивного характеру, що визначають порядок діяльності людей у побуті і трудовій діяльності;

3) предмет злочинного посягання: кошти, цінні папери, матері-альні цінності у вигляді сировини, палива, матеріалів, напівфабри-катів, готових виробів з урахуванням їхньої споживчої вартості, які можуть бути віднесені до різних джерел посягання (підзвітні цінності, невраховані цінності, створені під час їх виробництва за рахунок лишку, який надійшов зі сторони (сторонні цінності), від співучасників, майно, приховане від оподаткування);

4) наслідки у вигляді будь-яких матеріальних навколишніх змін (слідова картина), обумовлених злочином, виражені у фізичній матеріальній шкоді або ж відображені в матеріальній обстановці злочину (характерні сліди пошкоджень, викликані злочинними діями, їх локалізація і взаємозв'язок), і моральній шкоді, заподіяній злочином;

5) мотиви і цілі злочинного діяння;

6) властивості особи злочинця, які характеризуються фізич-ними, соціально-демографічними даними; категорії службових матеріально-відповідальних та інших осіб, які можуть бути причетними до злочину; чинники, що мали вплив на формуван¬ня та здійснення злочинної мети, створення злочинної групи, розподіл ролей між співучасниками;

7) властивості особи потерпілого (демографічні дані, відо¬мості про спосіб життя, риси характеру, звички, зв'язки і сто¬сунки, ознаки віктимпості тощо).

Структура криміналістичної характеристики для окремих нидів і груп злочинів не є однаковою: в одних характеристиках деякі елементи переважають, тобто мають більш важливіше криміналістичне значення, в інших - його втрачають. Усе зале-жить від ролі, яку цей елемент відіграє в розкритті й розсліду¬ванні виду злочинів. Так, відомості про способи можливого вчинення умисних злочинів виступають найбільш важливими у криміналістичній характеристиці, а у злочинах, вчинених з необережності, відіграють другорядну, похідну роль.