7. Принципи методики розслідування корупційних злочинів.

Принципи криміналістичної методики - базовані на законі вимоги, яким повинна відповідати побудова будь-яких окремих методик. Ці принципи поділяються на:

А. Загальні (визначальні основи розділу «Криміналістична методика»), до яких відносять:

1) законність методик;

2. цілісність методик;

3. наукову обґрунтованість і достовірність;

4) вимогу побудови окремих методик на основі змісту і диспозицій відповідних норм кримінального закону інших законодавчих актів, що встановлюють юридичну відповідальність (цивільно-правову, адміністративну), а також регламентують діяльність правоохоронних органів і суду.

Б. Окремі принципи (визначальні категорії (критерії), які обумовлюють папрацювання криміналістичних методик), а саме:

1. конкретність криміналістичних методичних рекомендацій;

2. етаппість окремих методик;

3. ситуаційність та багатоваріантність;

4. ефективність;

5. структурна єдність;

6. принцип вивчення механізму та способів учинення злочи­нів, їх приховання; вивчення оточення особи злочинця;

7. принцип узагальнення й використання передового досві­ду розслідування, слідчо-експертної та судової практики, кри­міналістичної теорії, даних суміжних юридичних наук та інших галузей знань.

В. Спеціальні принципи (базові категорії, що слугують роз­робленню конкретних методик розслідування окремих видів чи груп злочинів):

1. принцип індивідуальності розслідування й судового роз­гляду;

2. взаємозв'язок слідчого з оперативним апаратом органів дізнання;

3. максимально активне використання спеціальних (фахо­вих) знань, технічних засобів і допомоги громадськості;

4. принцип плановості розслідування та судового розгляду кримінальних справ;

5) принцип оперативності, швидкості розслідування;

6) засада щодо оптимального набору слідчих і судових дій.

8. Джерела методики розслідування корупційних злочинів

Джерела криміналістичної методики:

Право:

A) багато статей Конституції України, особливо з розділів про основні права громадян, їхні обов'язки, про правосуддя і прокуратуру, виступають підґрунтям для напрацювання як за- гальних положень методики, так і окремих криміналістичних методик; Б) норми кримінального закону, що встановлюють ознаки окремих складів злочинів,- для напрацювання криміналістич­них характеристик злочинів; B) норми кримінально-процесуального права, що встановлюють предмет і межі розслідування та судового розгляду кримінальних справ,- для визначення кола обставин, які потрібно встановити у ході провадження у цих справах, їхні достатність і достовірність тощо.

Наука:

A) три перші розділи криміналістики; Б) правові та юридичні науки: кримінальне право, кримі­нальний процес, юридична психологія, кримінологія тощо; B) неправові науки: наука управління, логіка, теорія оперативно-розшукової діяльності, судова медицина і психіатрія, фізика, хімія, генетика, інші природничі й технічні науки.

Практика боротьби зі злочинністю, судово-слідча практика