1) Монополістична конкуренція та олігополія;

2) досконала конкуренція та монополія;

3) монополія та олігополія;

4) досконала конкуренція та монополістична конкуренція.

14. До специфічних методів мікроекономічних досліджень на­лежать:

1) спостереження та статистичний аналіз;

2) граничний аналіз та економічне моделювання;

3) економічне моделювання та експеримент;

4) відбір фактів та наукове абстрагування.

15. Економічне моделювання передбачає:

1) застосування припущень, які спрощують ситуацію;

2) враховування всієї наявної інформації;

3) обов'язкове використання математичних методів;

4) дублювання реального світу.

16. Центральними суб'єктами мікроекономічного аналізу є:

1) підприємства та банки;

2) наймані робітники та підприємці;

3) споживач і фірма;

4) ринки товарів і ресурсів.

Тема 2. Корисність економічного блага. Економічний вибір Тестові завдання

1. Теорія поведінки споживача передбачає, що споживач намага­ється максимізувати:

1) граничну корисність;

2) різницю між загальною та граничною корисністю;

3) загальну корисність;

4) кожну з перерахованих величин.

2. Продукт має корисність, якщо він:

1) є доступним за ціною для споживача;

2) потребує зростаючої кількості ресурсів для виробництва;

3) відображає закон попиту;

4) здатний задовольнити яку-небудь потребу споживача.

3. Гранична корисність визначається як:

1) приріст загальної корисності при зростанні обсягу споживання блага на одиницю;

2) відношення загальної корисності до обсягу споживання;

3) сума загального попиту на благо;

4) корисність, від якої споживач відмовляється заради одержання додаткової одиниці іншого товару.

4. Ціна товару одиниці X складає 1,5 грн, а товару Y - 1 грн. Якщо споживач оцінює граничну корисність товару Y у 30 ютилей, то при якій граничній корисності товару X він максимізує корисність набору з цих двох товарів?

1) ЗО ютилей;

2) 45 ютилей;

3) 20 ютилей;

4) 15 ютилей.

5. Загальна корисність росте, коли гранична корисність:

1) зменшується;

2) збільшується;

3) збільшується у повільному темпі;

4) збільшується чи зменшується, але є величиною позитивною.

Положення та нахил кривої байдужості для окремого спожива­ча пояснюється:

1) його вподобаннями та розмірами доходу;

2) тільки цінами товарів, що купуються;

3) тільки його вподобаннями;

4) вподобаннями, розмірами доходу та цінами товарів, що купуються.

7. Збільшення доходу споживачів графічно відповідає:

1) паралельному зміщенню бюджетної лінії праворуч;

2) паралельному зміщенню бюджетної лінії ліворуч;

3) зменшенню нахилу бюджетної лінії;

4) збільшенню нахилу бюджетної лінії.

8. Споживач вибирає споживчий набір, представлений точкою, що лежить всередині площини, обмеженої бюджетною лінією. Отже, він:

1) максимізує корисність;

2) бажає купити більше товарів, ніж дозволяє його бюджет;

3) знаходиться у стані споживчої рівноваги;

4) не повністю використовує свій бюджет.

9. Рівновага споживача на карті кривих байдужості - це:

1) точка перетину бюджетної лінії та кривої байдужості;

2) спільна для бюджетної лінії та кривої байдужості точка, в якій нахил бюджетної лінії та нахил кривої байдужості співпадають;

3) точка на самій високій з кривих байдужості;

4) точка, розташована на границі множини, обмежена бюджетною лінією та осями координат.