8. Інформаційна мережа (ім).

ІМ – інформаційний центр та мережа передачі д аних. Мережа з комутацією каналів – телефонна мережа.

Наступний етап – комутація повідомлень,тобто з”єднання відбувається в момент передачі інформації.

Метод пакетної комутації – повідомлення розбивається на окремі блоки фіксованої довжини. Кожний блок має службовий підблолк, який включає адрес доставки. Пакети передаються по принципу нагромадження та відправки при наявності шляхів проходження.

Основна перевага – між відправником та отримувачем немає фізичного з”єднання, а пакети від різніх користувачів по рідним шляхом передаються адресату. На примальній стороні з пакетів збирається повідомлення. Комутаційний процесор (вузол) записує вхідні інформаційні пакети в пам”ять даних, де вони зберігаються до отримання підтвердження. Вузол перевіряє ці пакети на наявність помилок, і по адресу призначення передає їх при наявності лінії. Пересування пакетів по мережі відбувається “стрибками” від одного вузла до іншого. Якщо “сусід” приймає пакет (тобто не має помилок і є місце в пам”яті),то він направляє назат “квитанцію” про успішну передачу пакету. Якщо “квитанції” немає на протязі таймауту, то передача пакету повторюється.

Категорії обслуговування пакетної комутації:

1. Датаграмне – пакети від джерела інформації поступають в мережу і направляються далі в порядку, не залежному від їх надходження в мережу. Тому на приймальному пункті треба провести впорядкування пакетів для відтворювання повідомлення.

2. Віртуальне – з допомогою спеціальної сигналізації спочатку для пакету вибирається маршрут в мережі.

Задача мережі – забезпечити поступлення пакетів даних до місця призначення в правельній послідовності. Фізичне з”єднання між відправником та отримувачем може в даний момент бути відсутнє, але пакет передається по так званому віртуальному шляху і наближається до отримувача. Може бути декілька віртуальних шляхів. Тут головну роль відіграє спеціальна процедура сигналізації.

Діалог комп”ютерів неможливий без процедурних правил. З точки зору формальних процедур взаємодії комп”ютерна мережа – множина дистрибутивних процесів, які організовані в деяку ієрархічну структуру. Протоколи, тобто формальні правила, дозволяють узгодити взаємодію в мережі ком п”ютерів, терміналів, комутаційних вузлів та апаратурі передачі даних. Весь процес взаємодії в мережі представляє собою ієрархію рівнів. В світі розроблена ієрархія з семи рівнів, в яку вкладається всі можливі процедурні правила та дії. Підсистема однорго рангу на кінцях мережі створює відповідні рівні. Взаємодія в окремих підсистемах визначається своїми протоколами, а сусідні рівні (по вертикалі) взаємодіють один з одним через міжрівневий інтерфейс.

По міжнародній стандартизації розглядаються наступні рівні:

1. Фізичний-здійснюється керування фізичним каналом, тобто визначає електричні та механічні характеристики підключення до апаратури передачі сигналів канала зв”язку (велечени напруг, довжина імпульсів). Якщо виконані умови першого рівня, то можна переходити до виконання правил наступного.

2. Канальний-організовує канал, слідкує за його з”єднанням та роз”єднанням. Він забезпечує передачу даних через апаратуру в канал.

3. Мережевий-виконує ф-ції маршрутизації інформації, адресації та керує потоколами інформації.

4. Транспортний-відповідає за передачу даних від джерела до адресата. Вказаних чотири рівні визначають транспортний сервіс.

5. Сеансовий-забезпечіє проведення сеансів зв”язку, їх пітримування та закінчення.

6. Представницький- відповідає за взаємодію процесів, представляє дані у відповідності з програмою користувача.

7. Прикладний-відповідає за виконання програм користувача, змістом яких є інформаційно-довідникові або обчислювальні роботи.

HDLC-High Level Data Link Control Procedure-міжнародний протокол керування інформаційним каналом. Х.25-стандарт для протоколів трьох нижніх рівнів.