Комерційний кредит.

Комерційний кредит - це товарна форма кредиту, що надається продавцями покупцям у вигляді відстрочування платежу за продані товари, надані послуги.

Основна мета комерційного кредиту - прискорення процесу реалізації товарів і отримання закладеного в них прибутку.

Процент за комерційний кредит, як правило, є нижчим, аніж за банківський кредит.

Інструментом комерційного кредиту традиційно є вексель, що визначає фінансові зобов’язання позичальника стосовно кредитора.

Погашення комерційного кредиту може здійснюватися через оплату боржником векселя, передаванням векселя іншій особі, переоформленням комерційного кредиту на банківський.

(Суть вексельної форми розрахунків полягає в тому, що розрахунки між постачальником (отримувачем коштів) і покупцем (платником) здійснюються з відстроченням платежу (до 90 днів), яка оформляється векселем. Вексель - це цінний папір, що засвідчує безумовне грошове зобов'язання боржника (векселедавця) сплатити у певний термін зазначену суму грошей власникові векселя (векселетримачеві)).

Об`єктом комерційного кредиту є капітал у його товарній формі.

Суб`єктами виступають агенти товарної угоди: продавець як кредитор, а покупець як позичальник.

Комерційний кредит принципово відрізняється від банківського:

• в ролі кредитора виступають не спеціалізовані кредитно-фінансові організації, а юридичні особи, пов'язані з виробництвом або реалізацією товарів та послуг;

• він надається тільки в товарній формі;

• позичковий капітал інтегровано з промисловим або торговим, що знайшло практичне втілення у створенні фінансових компаній, холдингів та інших аналогічних структур, які об'єднують підприємства різної спеціалізації і напрямків діяльності.

Комерційний кредит має свої переваги і недоліки.

До переваг належать:

- оперативність надання коштів у товарній формі;

- технічна нескладність оформлення угоди;

- надання підприємству ширших можливостей маневрування оборотними коштами;

- сприяння розвитку кредитного ринку.

Недоліками комерційного кредиту є:

- обмежені можливості в часі та розмірах;

- наявність помітного ризику для кредитора;

- можливість небажаного впливу банків, що дисконтують векселі.

Лізингове кредитування підприємств.

В економічному розмінні лізинг – це кредит, який надається в товарній формі лізингодавцем лізингоодержувачу.

Лізинг - це довготермінова оренда машин, обладнання, споруд виробничого призначення.

Здійснюючи лізингові операції, орендодавець купує машини, обладнання, транспортні засоби, виробничі споруди, ЕОМ, інші основні засоби і передає їх за угодою орендареві для використання з виробничою метою, і зберігаючи при цьому право власності на них до кінця угоди.

Можна виділити наступні групи об’єктів (предметів) лізингу:

а) рухоме майно:

► обладнання промислового призначення (верстати, устаткування, технологічні лінії, енергетичне обладнання, складське обладнання і майно);

► транспортне обладнання: повітряні, наземні та водні транспортні засоби, обладнання для їх експлуатації (судна, літаки, вертольоти, автомобілі, в тому числі спеціальні, залізничні вагони, контейнери та т. ін.);

► будівельна техніка;

► засоби телевізійного та дистанційного зв’язку;

► оргтехніка, конторське обладнання;

► ліцензії, ноу-хау, комп’ютерні програми і т. ін.;

б) нерухоме майно:

► будівельні споруди і споруди виробничого, торгівельного або комунально-побутового призначення;

►споруди (нафтові та газові свердловини, гідротехнічні та транспортні споруди).

Лізингодавцями можуть бути:

► лізингові компанії,

► комерційні банки,

► філії, підрозділи підприємств-виробників обладнання,

► державні та місцеві органи.

Лізингоодержувачі – це: юридичні та фізичні особи, що здійснюють підприємницьку діяльність.

Для продавця майна лізинг є зручним засобом вирішення не тільки виробничо-технічних, а й фінансових проблем.

Підприємство, що прагне отримати основні фонди на умовах кредиту-оренди, має пройти лізинговий процес, який складається з таких етапи:

► підготовка та обґрунтування лізингового проекту;

► юридичне оформлення лізингової угоди;

► виплата лізингових платежів;

► повернення об'єкта лізингу або викуп його за залишковою вартістю.

Виплата лізингових платежів здійснюється згідно з графіком, погодженим з обома сторонами. Після закінчення дії лізингової угоди лізингоодержувач має право повернути обладнання лізингодавцеві, поновити або укласти нову лізингову угоду, придбати обладнання за залишковою вартістю.