2. Характеристика продукції і напівфабрикатів із крові.

Проблема підвищення плодючості сільськогосподарських тварин однаковою мірою актуальна у скотарстві, свинарстві, вівчарстві й конярстві. Найпростішим методом збільшення виходу молодняку є стимуляція багатоплідності самиць гормональними препаратами, виробленими з крові й сечі жеребних кобил.

Кров жеребних кобил (КЖК) виявляє комбіновану, специфічну й неспецифічну дію при введенні в організм тварин. За специфічної дії гонадотропні гормони крові стимулюють функціонування статевих залоз (додатковий розвиток фолікулів за повноцінного статевого циклу, вирівнювання стадій статевого циклу за деяких форм безпліддя), прискорюють утворення сперматозоїдів, нормалізують здатність до парування. Кров жеребних кобил використовують як препарат тканинної терапії за методикою В.П. Філатова, як стимулятор росту й середньодобових приростів. Використовують цей препарат у вигляді дефібринованої і консервованої крові, плазми чи еритроцитарної маси.

Кров у кобил беруть у період від 45 до 90-го дня їх жеребності. Впродовж 30 днів кров від кобил-донорів беруть чотири рази по 4 – 5 л. Втрати такої кількості крові за належних умов годівлі, догляду й утримання нешкідливі для здоров’я кобил. Перед відбором крові тварин ретельно досліджують на сап, бруцельоз,

парувальну хворобу, інфекційну анемію,після чого проводять дегельмінтизацію.

Сироватка крові жеребних кобил (СЖК) – це рідка частина крові, з якої видалено фібрин і формені елементи. Вона на 90 – 92% складається із води і на 8 – 10 % із сухої речовини. Основним діючим компонентом сироватки є гонадотропні гормони - фолікулостимулюючий (ФСГ, фактор А) і лютенізуючий (ЛГ, фактор Б).

Обидва виробляються гіпофізом одночасно, проте активність і співвідношення їх у крові різних тварин неоднакові. СЖК використовують для стимуляції статевої функції сільськогосподарських тварин і хутрових звірів, боротьби з деякими формами безпліддя, лікування функціональної недостатності статевих залоз та імпотенції плідників, синхронізації охоти у свино - та вівцематок з метою парування їхню більш стислі строки та ін.

Болгарська фірма «Фархім» - виробник СЖК рекомендує такі її дози на одну голову: кобилам 4000-5000 ОД, коровам 1800-2500, телицям 800-1500, вівцематкам 800-1200, свиноматкам 800-1000,самицям собак малих порід 20-50, великих 100-200, кролицям 30-40, норкам 50-159, кішкам 20-50, куркам 200 і індичкам 400 ОД.

Гравогормон – це сухий очищений препарат російсько-болгарського виробництва, який виготовляють із крові (цитратної, дефібринованої) або із сироватки крові жеребних кобил. В 1 мг гравогормону міститься близько 200 МО (0,012 мкг) гонадотропного гормону, який має фолікулостимулюючу й лютенізуючу дію. Він стимулює функцію статевих залоз, підвищує плодючість, відновлює і нормалізує порушену статеву функцію. На відміну від СЖК не викликає анафілактичної реакції при повторному введенні. Гравогормон вводять внутрішньом’язово або підшкірно в таких дозах:коровам 4000 – 5000 ОД, бугаям 1500 – 2000, нетелям 3000 – 4000, свиноматкам 800 – 1200, кнурам 500 – 600, вівцематкам 1200 – 1600, баранам 1500 – 2000, норкам 100 – 300, собакам 50 – 100, котам 25 – 50 ОД.

Серогонадотропін – аналог гравогормону. Виготовляють його із крові жеребних кобил як ліофізований порошок. Препарат стимулює овуляцію, лізує жовте тіло.

Призначається при розладах функції яєчників, щоб викликати тічку і овуляцію, для лікування персистентних жовтих тіл вагітності та стимуляції сперматогенезу у плідників.

Сеча жеребних кобил. У 1941 р. в Канаді вперше із сечі жеребних кобил було отримано екстракт, який містив 9 естрогенів. Це відкриття зробило переворот у лікуванні естрогендефіцитних хвороб у жінок. Естрогени є групою жіночих гормонів, які утворюються в яєчниках і плаценті, а в незначній кількості – ще й у корі наднирникових залоз. Порушення балансу естрогенів в організмі призводить до значних відхилень його нормального фізіологічного стану, особливо нервової та серцево-судинної систем, зниження міцності кістяка тощо. Негативні прояви естрогендефіциту компенсується застосуванням препаратів, виготовлених із сечі жеребних кобил. Крім того, вони позитивно впливають на показники ліпідного спектра крові, обмін в ендотелії судин, що сприяє кращій прохідності, швидко зникають вазомоторні та психоемоційні розлади, сповільнюється зниження мінеральної щільності кісткової тканини, що зменшує частоту переломів шийки стегна на 50%, хребців – на 50-90%, не викликає збільшення живої маси (В.П. Сметник, 2003).

Лікувальні і профілактичні сироватки – це препарати крові, які виробляють після штучної імунізації різних тварин – коней, кіз, віслюків, кролів, морських пацюків. Проте за комплексом ознак кращими її продуцентами є коні. У них більше крові, ніж в інших тварин, тому й вихід сироватки з неї більший і вона має вищу імунну активність. Крім того, здатність виробляти антитіла в коней у десятки й сотні разів більша, ніж в інших тварин. Лише використання коней, здатних виробляти у своєму організмі надзвичайно велику – надфізіологічну кількість імуноглобулінів, зробило виробництво сироваток економічно доцільним.

Штучної імунізації досягають введенням в організм тварини ослаблених збудників хвороб або продуктів їх життєдіяльності. Після цього в організмі тварини утворюються антитіла, які надають сироватці лікувальних властивостей. Сироватка

ефективна лише проти тих мікроорганізмів чи отрути, якими імунізували тварин.

Лікувальною основою сироваток є гамаглобулінова фракція її білків, яка містить більшість антитіл.

Залежно від виду антитіл виготовляють сироватки: антитоксичні – проти ботулізму, гангрени, дифтерії тощо; антибактеріальні – проти сибірки; антивірусні – проти грипу, кору та ін.; протиотруйні – від укусів змій та павука каракурти; антигістамінова – для лікування запалень, алергічних реакцій, для застосування в імунології; антигангренозна – є єдиним лікувальним препаратом проти цієї хвороби; антилімфоцитарна – використовується при пересадках органів і тканин та лікування ряду захворювань. Три останні сироватки виготовляють лише з крові імунізованих коней.

Сироватка і плазма крові – яловичу і свинячу харчову сироватку і плазму крові використовують як сировину для одержання світлого харчового альбуміну і повноцінного замінника яєчного білка в ковбасно-кулінарному, кондитерському та хлібопекарському виробництві, у шкіряній і паперовій промисловості, для виготовлення лікувальної сироватки, а також при виробництві пластмас.

Кров натуральна харчова освітлена – освітлену кров використовують разом з молоком при виробництві ковбасних, кулінарних, кондитерських та інших виробів.

Білковий збагачувач – виготовляють із суміші пастеризованого знежиреного молока і харчової крові методом зсідання білків з додаванням хлориду кальцію при нагріванні. Використовують при виробництві харчових продуктів.

Альбумін харчовий – виготовляють світлий і чорний альбумін. Світлий одержують розпилювальним висушуванням харчової плазми або сироватки крові; чорний – стабілізованої або дефібринованої натуральної харчової крові або формених елементів. Харчовий альбумін використовують при виробництві лікувально-живильних білкових продуктів, ковбасно-кулінарних виробів, м’ясних і рослинних консервів, у кондитерській і хлібопекарській промисловості як замінник яєчного білка.

Фібрин – одержують дефібринуванням харчової крові великої рогатої худоби або свиней.

Гематоген дитячий – виробляють із крові великої рогатої худоби або свиней з додаванням цукру, меляси, згущеного молока. Використовують для хворих на анемію з метою поліпшення складу крові.

Гематоген рідкий – виробляють із крові великої рогатої худоби або свиней. Препарат використовують у медицині для поліпшення складу крові.

Симпатомиметин – препарат, що стимулює діяльність центральної нервової системи та підвищує працездатність скелетної і гладенької мускулатури. Одержують шляхом глибокого гідролізу фібрину у кислому середовищі з наступною нейтралізацією.

Пептон – використовують як складову частину живильних середовищ для вирощування мікроорганізмів та при лікуванні алергічних захворювань.

Фібринні плівки – використовують як пластичний матеріал при опіках, ранах і

виразках, що погано загоюються. Одержують із крові великої рогатої худоби і свиней, стабілізованої лимоннокислим натрієм.

Активоване вугілля – адсорбент спроможний поглинати гази і розчинні

речовини, ефективний засіб при шлунково-кишкових захворюваннях. Одержують його шляхом змішування кров’яної муки з подрібненим поташем.

Танальбін – ефективний засіб при захворюванні шлунково-кишкового тракту.

Одержують шляхом змішування концентрованого розчину таніну з розчином світлого альбуміну або з сироваткою.

Фібриносол – препарат, призначений виключно для білкового живлення організму, який використовують у хірургічній, реаніматологічній, гастроентерологічній та інших областях медицини. Сировиною для виготовлення є фібрин крові великої рогатої худоби і свиней.

Кровяне борошно – цінний корм, для виготовлення якого використовують натуральну, стабілізовану і дефібриновану кров, фібрин, формені елементи крові усіх видів тварин.

Кров консервована кормова – одержують із натуральної, стабілізованої та дефібринованої крові і формених елементів крові шляхом висушування або хімічної обробки, інколи у поєднанні із тепловою коагуляцією.

Альбумін чорний технічний– одержують висушуванням дефібринованої, стабілізованої крові та формених елементів від усіх видів тварин. Використовують у фанерному, шкіряному виробництві та у меблевій промисловості.

Альбумін світлий технічний – одержують шляхом розпилювального висушування сироватки і плазми крові. Використовують у шкіряній промисловості для ґрунтування шкір перед фарбуванням, у текстильній і паперовій – як закріплювач фарби, у хімічній – при виготовленні виробів із пластмас.

Кров консервована технічна – використовують у деревообробній промисловості як замінник чорного технічного альбуміну для склеювання фанери.

Виробляють шляхом дефібринування і консервування крові різними способами: крезолом, фенолом або заморожуванням.

Рекомендована література:

1. Баль-Прилипко Л.В. Актуальні проблеми м’ясопереробної галузі: Підручник / Л.В. Баль-Прилипко. – К., 2011. – 288 с.

2. Власенко В. В. Технологія продуктів забою тварин: Посібник / В. В. Власенко,

3. М.О. Захаренко, М.Д. Гаврилюк, О.С. Яремчик, І. Г. Конопко.: Вінниця, «Едельвейс і К », 2009 – 448 с.

4. Гопка Б.М. Практикум з конярства: Навч. посібник / Б.М. Гопка, В.Є Скоцик, П.М. Павленко, М.П. Хоменко, В.І. Колот. – К, 2011. – С. 246-254

5. Коваль О.А. Технологія забою та первинної переробки тварин / О.А. Коваль. –К.: Основа, 2002. – 144 с.

6. Коган И.Я. Практикум по технологии продуктов убоя животных / И.Я. Коган. –Новосибирск: Западно-Сибирское кн. изд-во, 1968. – 130 с.

7. Коряжнов В.П. Технология продуктов убоя животных / В.П. Коряжнов, М.Г. Таршис, Я.П. Шлипаков. – М.: Колос, 1967. – 208 с.

8. Пабат В.О. Технологія продуктів забою тварин / В.О. Пабат, А.Я. Маньковський. – К.:

9. “Оріон”, 2000. – 361 с.