- •Лекція 1.
- •Тема1:. Сучасний стан та перспективи промислової переробки вторинних ресурсів м'ясного виробництва. План
- •Роль галузевої науки в удосконаленні традиційних, розробці мало- і безвідходних технологічних процесів.
- •Сучасне стан і перспективи промислової переробки вторинних ресурсів
- •Лекція 2.
- •Тема1:. Загальна характеристика та біологічна цінність сировини для виробництва органопрепаратів. План
- •Характеристика ендокринних залоз та гормонів.
- •Промислова цінність ендокринно-ферментної та спеціальної сировини.
- •Лекція 3
- •Тема 3:. Комплексне використання крові на харчові та медичні цілі. План
- •Харчова цінність і функціональні властивості фракцій крові
- •Характеристика продукції і напівфабрикатів із крові.
- •2. Характеристика продукції і напівфабрикатів із крові.
- •Лекція 4
- •Тема 4:. Характеристика шляхів утилізації та виділення цінних компонентів з
Лекція 1.
Тема1:. Сучасний стан та перспективи промислової переробки вторинних ресурсів м'ясного виробництва. План
Роль галузевої науки в удосконаленні традиційних, розробці мало- і безвідходних технологічних процесів.
Сучасне стан і перспективи промислової переробки вторинних ресурсів
Роль галузевої науки в удосконаленні традиційних, розробці мало- і безвідходних технологічних процесів.
В даний час проблема комплексної глибокої переробки сировини, одержаної в результаті забою і переробки продуктивних сільскогосподарських тварин є дуже актуальною.
У сфері матеріального виробництва глибока переробка тваринницької сировини є одним з найважливіших напрямків, що забезпечують населення біологічно цінними продуктами харчування.
Крім того, забруднення білкомісткими відходами є суттєвою екологічною проблемою. Розкладання таких відходів створює в навколишньому лишнього середовища не тільки несприятливі мікробіологічні умови, а й супроводжується процесами розкладання з утворенням токсичних сполук.
У зв'язку з цим, основними завданнями підприємств, переробляючи тваринну сировину, є підвищення глибини переробки й забезпечення безвідходності виробництв. Створюються і використовуються нові перспективні технології та обладнання з метою комплексного використання всіх видів сировини. При цьому особливо велика увага приділяється розробці і застосування ефективних технологій по переробці і використанню побічних сировинних ресурсів.
М'ясна промисловість є провідною галуззю АПК, що переробляє сільськогосподарську сировину (забійний худобу).
Сучасний рівень розвитку м'ясної галузі та стан її сировинної бази вимагають принципово нового підходу до проблеми застосування не лише до основного, а й побічної сировини. Сутність цього підходу полягає в створенні і впровадженні мало- і безвідходних технологій, що дозволяють максимально і комплексно витягувати всі цінні компоненти сировини, перетворюючи їх у корисні продукти, а також виключати або зменшувати збиток, що наноситься навколишньому середовищу у наслідок викидів відходів виробництва в повітря, воду і грунт. У процесі забою, оброблення худоби (великої та дрібної рогатої, свиней), обробки продуктів забою і виробництва м'ясних виробів підприємства галузі отримують основне, побічна сировина і відходи.
До основної сировини в м'ясній промисловості відноситься м'ясо на кістках і субпродукти, які призначені для вживання в натуральному вигляді і для переробки з метою отримання м'ясних продуктів (ковбасних виробів, продуктів з м'яса, напівфабрикатів, кулінарних виробів, консервів).
Побічною сировиною вважається сировина, що отримується «попутно», тобто в процесі вироблення основної сировини. Таким чином, до побічного сировини відносяться всі види продукції, одержуваної в процесі забою і переробки худоби, за винятком м'яса на кістках і харчових субпродуктів.
До категорії побічної сировини відносяться: субпродукти, які не спрямовані в їжу, кров, кістка, шкури, кишки, жир-сирець, ендокринно-ферментна та спеціальну сировину, вміст шлунково-кишкового тракту і нехарчове сировину, які використовуються для виготовлення певних видів харчової продукції, фармацевтичних препаратів, кормових продуктів, шкіряної і хутрової продукції та ін.
В даний час в галузі найбільш перспективні такі направлення використання побічної сировини:
застосування харчових субпродуктів при виробництві ковбасних виробів і консервів;
збільшення вироблення харчової, лікувально-профілактичної, технічної і кормової продукції з крові;
переробка кістки на харчові жири і кормову муку;
збір ендокринно-ферментної і спеціальної сировини для виробництва вітчизняних медичних препаратів;
застосування кишкового сировини в медичній, харчовій і легкій промисловості;
використання шкур забійних тварин на вітчизняних підприємствах шкіряної, взуттєвої, хутряної та легкої промисловості;
переробка нехарчових відходів для отримання кормових продуктів і біопалива.
Оцінка сучасного стану глибокої переробки і комплексного використання продуктів забою худоби ускладнюється тим, що відсутні статистичні дані про обсяги збору і використання побічної сировини.
Науковцями на основі експертних оцінок і анкетного опитування підприємств галузі в різних регіонах проведені розрахунки використання продуктів забою худоби.
За даними державної статистики, в 2013 р. було вироблено 6948,5 тис. тонн худоби в живій масі, в тому числі ВРХ - 2909,5 тис. т, свиней - 3611,2 тис. т, ДРХ - 427,8 тис. т. На основі цих даних, з урахуванням нормативних виходів по кожному виду худоби розраховані об'єми освіти продуктів забою. У таблиці 1 наведено зведені дані і розподіленню обсягів за напрямами використання сировини (реалізація в натуральному вигляді, виробництво м'ясної продукції, технічні та кормові цілі, інші галузі, експорт, утилізація).
Критична ситуація спостерігається в області використання ендокринна ферментної і спеціальної сировини, 99,6% якого не збирається.
Кишкова сировина також збирається всього трохи більше 50%, 44,1% утилізується.
В даний час практично основна маса свинини випускається в шкурі (ці обсяги відзначені в графі «реалізація в натуральному вигляді»), через це ресурси свинячого шкіряної сировини значно скоротилися.
Найменування |
Об’єм утворення за нормативами |
Направлення використання |
|||||
реалізація у натуральному вигляяді |
виробництво м’ясної продукції |
технічніта кормові цілі |
Інші галузі |
експорт |
утилізація |
||
М’ясо (без кісток) |
3070,0 |
3070,0 |
- |
- |
- |
- |
|
Субпродукти |
697,1 |
164,41} |
282,7 |
167,5 |
55,8 |
9,3 |
17,4 |
Кишкова сировина |
176,3 |
— |
30,7 |
71,4 |
26,4 |
3,7 |
44,1 |
Жир-сирець |
206,7 |
23,51} |
68,5 |
20,7 |
82,7 |
0,1 |
11,2 |
Кров |
212,3 |
— |
21,2 |
59,5 |
67,9 |
- |
63,7 |
Кістка |
604,7 |
254,2 |
64,9 |
233,4 |
- |
- |
52,4 |
Шкіросировина |
463,2 |
93,1 |
78,4 |
22,2 |
224,4 |
45,1 |
- |
Єндокринноферментна та спеціальна сировина |
21,4 |
- |
- |
0,05 |
0,03 |
- |
21,32 |
Вміст шлунково –кишкового тракту |
878,1 |
- |
- |
23,3 |
854,8 |
- |
- |
Нехарчова сировина |
618,7 |
8,6 |
— |
167,4 |
254,3 |
- |
188,4 |
Всього (жива маса) |
6948,51) |
4160,2 |
2788,3 |
||||
Викликає зацікавлення оцінка показників експорту та імпорту побічних о-го сировини м'ясної промисловості та продукції, виробленої з нього (таблиця 2)
Таблиця 2 - Зовнішня торгівля в 2013 році (тонн)
Найменування товарної позиції |
Імпорт |
експорт |
Харчові субпродукти, у тому числі: |
204251,1 |
9328,8 |
- для виробництва фармацевтичної продукції |
30581,6 |
— |
Харчове борошно з м’яса і м’ясних субпродуктів |
3,4 |
42,0 |
Борошно тонкого и грубого помелу і гранули з м’яса або м’ясних субпродуктів; шкварки |
56740,6 |
— |
Жир ВРХ, ДРХ, свиней (сирий и топлёний) |
20281,8 |
40,6 |
Кров тварин, виготовлена для профілактичних, терапевтичних або діагностичних цілей |
873,1 |
13,8 |
Альбуміни, альбумінати і інші похідні |
1313,2 |
1,0 |
Желатин и його похідні |
5584,6 |
74,8 |
Клей тваринного походження |
1209,4 |
77,5 |
Кишки, міхури, шлунки тварин, свіжі, охолоджені, морожені, солені, в росоліе, сушені або копчені |
15829,0 |
3695,9 |
Жили або сухожилля, обрізь і відходи шкіри (коллагенмістяча сировина) |
49,6 |
9716,0 |
Оболонки штучні (для ковбасних виробів) |
1680,5 |
— |
Необраблені шкіра |
18059,1 |
941,2 |
Обраблена шкіра |
7840,2 |
34408,0 |
Вироби з кишок |
0,6 |
— |
Єкстракти залоз і їх похідні |
82,3 |
129,3 |
Як видно з таблиці, практично по всіх позиціях обсяги імпорту перевищують експорт. Виняток становлять лише деякі види продукції: коллагенмістку сировину (жили, сухожилля, обрізки шкур і шкір) - 9,7 тис. тонн при практичній відсутності імпорту; шкіра (дубленої, замша)- 34,4 тис. Т проти 7,8 тис. тонн імпорту; також невеликі обсяги екстрактів залоз і інших органів, харчової борошна з м'яса і субпродуктів.
У 2013 році імпорт ендокринно-ферментної сировини і препаратів для фармацевтичних та медичних цілей склав 82,3 тонн, тобто в 3,2 рази більше обсягів зібраного вітчизняної сировини, використаного в країні для цих же цілей, що свідчить про нереалізовані можливості по збору вітчизняних ресурсів і упущену вигоду як для м'ясної, так і фармацевтічної, медичної та інших галузей народного господарства, використовуючих імпортну сировину.
