Тема: облік праці та її оплати

Зміст:

1. Економічний зміст і завдання обліку праці та її оплати.

2. Склад фонду оплати праці.

3. Форми і системи оплати праці.

4. Порядок нарахування заробітної плати.

5. Первинний облік праці у галузі рослинництва, тваринництва, у промислових, допоміжних та обслуговуючих виробництвах.

6. Систематизація (зведення) відпрацьованого часу і нарахованої оплати праці.

7. Порядок нарахування оплати за час відпусток.

8. Порядок нарахування допомоги по тимчасовій втраті працездатності.

9. Види і порядок утримань із заробітної плати.

10. Облік розрахунків з оплати праці.

Нормативно-правова база:

1. Закон України від 16.07.1999 р. № 996-ХІV „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, ст. 3,8;

2. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій від 09.12.2011 р.;

3. Кодекс законів України про працю від 10.12.1971 № 322-VIII, ст 2;

4. Закон України “Про оплату праці” від 24.03.95 № 108/95-ВР;

5. Інструкція зі статистики заробітної плати від 13.01.2004 № 5;

6. Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI, р. 5;

7. Закон України “Про відпустки” від 15.11.1996 № 504/96-ВР, р. 2-6;

8. Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464-VI, ст 1,4,7,8;

9. Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 27.09.2010 р. № 21-5, р.3.

Основна література:

1. Огійчук М.Ф. Бухгалтерський облік на с-г підприємствах. Підручник. – К.: Аграрна освіта, 2001, с. 350-398.

2. Бутинець Ф. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник. – Житомир: ЖІТІ, 2000, с. 365-370.

3. Плаксієнко В.Я. Бухгалтерський облік у сільському господарстві. Підручник. – К.: „Центр навчальної літератури”, 2005.- с. 398-342.

4. Лишиленко О.В. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник. – К.: Видавництво „Центр навчальної літератури”, 2005.- с. 254-284

Додаткова література:

1. Коблянська О.І. Фінансовий облік: Навч. посібник. – К.: Знання, 2007, с. 274-300.

2. Стельмащук А.М., Смоленюк П.С. бухгалтерський облік. Навчальний посібник.- К.: центр учбової літератури. 2007, с. 147-161.

Ключові поняття:

Заробітна плата, основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, мінімальна заробітна плата, прожитковий мінімум, погодинна форма оплати праці, відрядна форма оплати праці, відпустка, допомога по тимчасовій втраті працездатності.

1. Економічний зміст і завдання обліку праці та її оплати.

У процесі виробництва споживається жива та уречевлена праця. Уречевлена пра­ця втілена в засоби виробництва (будівлі, машини, сировину, добрива, пальне, запасні частини тощо), які переносять свою вартість на вироблений продукт. Жива праця ство­рює нову вартість, частина якої споживається самими працівниками і одержується у формі оплати праці.

Питання оплати праці регулюється основними нормативними до­кументами: Кодексом законів України про працю, Законом України "Про оплату праці" від 24.03.95 № 108/95-ВР, зі змінами і доповненнями; Інструкцією зі статистики заробітної плати; Податковим кодексом України; Законом України "Про відпустки". Нарахування, ви­плата та облік оплати праці мають проводити згідно з чинним законодавством, норма­тивними та інструктивними матеріалами, які регулюють трудові відносини.

Ефективність функціонування та соціальний розвиток забезпечується передусім формуванням належних індивідуальних і колективних матеріальних стимулів, провідною формою реалізації яких є оплата праці різних категорій персоналу.

Основним джерелом доходів найманих працівників є і надалі залишатиметься заробітна плата. Нині саме заробітній платі належить переважаюче значення в мотиваційному механізмі. Заробітну плату як економічну категорію відносять до числа найскладніших. Саме з цієї причини, на жаль, нині в Україні відсутнє єдине розуміння суті заробітної плати.

У науковій економічній літературі можна зустріти понад два десятки визначень заробітної плати. Найпоширенішими є визначення заробітної плати, як частки суспільного продукту (національного доходу), що розподіляється за працею між окремими працівниками.

Визначенню поняття «зарплата» приділяють велику увагу як законодавці, так і вчені.

Різні економічні джерела по-своєму правильно трактують визначення терміну «заробітна плата», але найбільш точним та чітким є визначення згідно з Законом України «Про оплату праці» (ст. 1).

Отже, заробітна плата — це економічна категорія, що відображає відносини між власником підприємства і найманим працівником з приводу розміру доходу. Заробітна плата — це елемент ринку, що виступає як ціна, за якою найманий працівник продає свою робочу силу, тобто вона виражає ринкову вартість використання робочої сили. Для найманого працівника заробітна плата є трудовим доходом, який він отримує в результаті реалізації своїх здібностей до праці, а для підприємства заробітна плата — це елемент витрат на виробництво, що включається до собівартості продукції, послуг і водночас є головним чинником забезпечення матеріальної зацікавленості працівників у досягненні високих кінцевих результатів у праці.

Відповідно д ст.1 Заукону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

У сучасних умовах розмір заробітної плати залежить в основному від фінансових можливостей підприємства й принципу матеріального заохочення кожного працівника. Державою встановлені мінімальні гарантії на оплату праці. Відповідно до статті 95 КЗпП і ст. 3 Закону України «Про оплату праці» мінімальна заробітна плата є обов'язковою соціальною гарантією на всій території України для підприємств усіх форм власності й господарювання.

Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг роботи).

Мінімальна заробітна плата регулюється з урахуванням рівня економічного розвитку, продуктивності праці, середньої заробітної плати та величини прожиткового мінімуму.

Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за рекомендацією Кабінету Міністрів не рідше одного разу на рік, передивляється в залежності від змін розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

До мінімальної зарплати не включаються доплати за роботу:

—у понаднормовий час;

—у важких, шкідливих і особливо шкідливих умовах праці;

— на роботах з особливими природними географічними й геологічними умовами й умовами підвищеного ризику для здоров'я;

—премії до ювілейних дат, за раціоналізаторські пропозиції;

—матеріальна допомога.

В останні роки розмір мінімальної заробітної плати досягає розміру прожиткового мінімуму.

Прожитковий мінімум – це вартісна величина набору продуктів харчування, а також мінімального набору  непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, які необхідні для нормального функціонування організму людини для задоволення основних соціальних та культурних  потреб особистості.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Ці фактори звичайно впливають на розмір заробітної плати, але незавжди.

Завданнями обліку праці та її оплати є:

0. точне і своєчасне документальне оформлення даних про обсяг виконаних ро­біт, одержаної продукції і нарахованої оплати праці відповідно до кількості та якості затраченої праці;

1. правильне нарахування оплати праці кожному працівникові відповідно до дію­чих положень;

2. дотримання порядку розподілу оплати праці по об'єктах бухгалтерського обліку;

3. повний і своєчасний розрахунок з працівниками по оплаті праці;

4. своєчасне складання та подання бухгалтерської і статистичної звітності по оплаті праці.

Забезпечуючи виконання зазначених завдань, бухгалтерський облік оплати праці має великий вплив на трудову дисципліну. Правильний облік мобілізує працівників на виконання робіт і пошук резервів підвищення ефективності виробництва.

Облік праці та її оплати повинен бути організований таким чином, щоб сприяти підвищенню продуктивності праці, зміцненню трудової дисципліни, підвищенню якості виробництва продукції, виконання робіт і послуг.