4. Позаурочні форми навчання

Окрім уроку при класно-урочній системі навчання в школах використовують позаурочні форми організації навчання: факультативні заняття, практикуми, семінарські заняття, ескурсії, предметні гуртки, домашню навчальну роботу, консультації.

Завдання позаурочних форм навчання – розширення умов для розвитку інтелектуальних можливостей учнів, пізнавальних та соціальних мотивів учіння, задоволення їх пізнавальних інтересів і схильностей.

Домашня навчальна робота – це форма організації самостійного індивідуального вивчення учнями навчального матеріалу в позаурочний час. Метою домашніх завдань може бути закріплення знань, набутих на уроці, узагальнення і систематизація; самостійне засвоєння певних питань програми; застосування отриманих знань при розвязанні задач, виконані вправ; виконання творчих робіт; тощо. Реалізація зазначеної мети визначає значення ДР, яка сприяє розвитку самостійності, виховує відповідальність, розвиває навички навчальної праці, привчає до самоконтролю, виховує волю, дозволяє індивідуалізувати навчальну роботу учнів.

Факультативні заняття об’єднують учнів за інтересами і спрямовані на поглиблення знань з певних дисциплін або наукових проблем.

Їх мета:

• задоволення потреб учнів у більш глибокому вивченні окремих предметів;

• розвиток навчально-пізнавальних інтересів, пізнавальної активності школярів;

• сприяти розвитку творчих здібностей.

Екскурсія – це форма організації навчальної роботи, яка дозволяє учням сприймати і засвоювати навчальний матеріал шляхом безпосереднього ознайомлення з предметами, процесами, явищами , тобто в реальних умовах їх існування.

Відмінність екскурсії від уроку як форми організації навчання полягає в тому, що вона не може бути жорстко обмежена в часі, і головний її зміст – сприймання учнями предметів і явищ у природній обстановці. Залежно від місця в навчальному процесі екскурсії поділяють: за відношенням до навчальних програм – програмні та позапрограмні; за змістом – тематичні й комбіновані; за часом проведення щодо матеріалу, який вивчається, – вступні, поточні, підсумкові; щодо навчального предмета – ботанічні, зоологічні, хімічні, фізичні та ін.

Значення ескурсії в тому. Що вона дозволяє:

-реалізовувати принцип наочності навчання;

- здійснювати зв’язок з практикою, життям;

- сприяти профорієнтаційній роботі з учнями.

Практикуми передбачають залучення учнів до системи самостійного виконання практичних завдань на основі оволодіння теоретичними знаннями. Така форма навчальної роботи якнайкраще сприяє реалізації вимог принципу поєднання навчання з практикою, озброєнню учнів політехнічними знаннями, підготовці їхдо свідомого вибору професії.

Результатом участі у практикумах може бути виставка їх робіт, творчі звіти та інше.

Семінари (семінарські заняття) проводять у старших класах. Вони виступають як форма організації самостійної пізнавальної діяльності учнів з метою поглибленого вивчення окремих тем і проблем. Результати попередньої самостійної роботи учні оформляють у вигляді рефератів, тез виступів, конспектів наукової літератури, добірок малюнків, таблиць тощо. Головне на семінарських заняттях – надати можливість учням займатись самостійною пошуковою діяльністю у період підготовки і вільно висловлювати і відстоювати власні думки безпосередньо на семінарі, аргументувати їх науковими постулатами.

Предметні гуртки. Їх створюють з різних навчальних предметів (математичні, фізичні, хімічні, літературні та ін.). Щоб зацікавити учнів їх діяльністю, гурткам нерідко дають інтригуючі назви. Члени предметних гуртків беруть участь у масових виховних заходах, тематичних вечорах, конкурсах, олімпіадах, тижнях і місячниках знань, випускають стіннівки та радіогазети, альманахи. Це сприяє поглибленню знань і підвищує інтерес до навчальних предметів. Технічні гуртки допомагають учням оволодіти "певними видами практичної діяльності, набути професійних знань та навичок. Важливо, щоб діяльність технічних гуртків мала суспільне спрямування. Наприклад, члени радіогуртка, крім вивчення радіоапаратури, можуть готувати радіопередачі в школі.

Предметні, технічні й спортивні гуртки є позаурочними організаційними формами навчання. Їх завдання — поглиблення набутих на уроках знань, розвиток інтересів і здібностей дітей. Організовуючи роботу гуртків, педагог не повинен забувати про моральне, трудове, естетичне й фізичне виховання школярів; має дбати про високу організованість і дисципліну під час занять; залучати до роботи гуртків якомога більше дітей; забезпечувати активність і самостійність учнів під час занять.

Консультації. Потреба в консультуванні учнів виникає з різних причин. Нерідко вони стикаються з певними труднощами під час самостійного опрацювання навчального матеріалу або виконання завдання. Правильно організована консультація допомагає подолати їх. Консультуючи, вчитель не дає готових відповідей, а спрямовує пізнавальну діяльність учнів так, щоб вони самостійно зрозуміли питання, розв'язали складне завдання, збагнули суть виучуваного матеріалу. Під час консультації з конкретної теми доцільно ставити учням запитання також з уже засвоєного навчального матеріалу. Це дає змогу вчителеві виявити прогалини в знаннях учнів, порадити, як їх усунути.