Методи визначення програмованої врожайності

При програмуванні врожаю будь-якої сільськогосподарської культури визначають три рівні врожайності:

1) потенційний врожай (ПУ) – за приходом фотосинтетичної активної радіації,

2) дійсно можливий врожай (ДМУ) – за біокліматичними показниками і умовами вологозабезпеченості посівів;

3) врожай у виробництві (УВ) – рівень врожайності у виробництві.

Потенційний врожай – це максимальний врожай, який може бути забезпечено надходженням ФАР за оптимального протягом вегетації режиму агрометеорологічних чинників з урахуванням потенційної продуктивності культури, рівня родючості ґрунту, культури землеробства.

Дійсно можливий врожай (ДМУ) – це максимальний врожай який може бути одержано за реальних середньобагаторічних кліматичних умов.

Ефективність програмування врожаю тим вище, чим менше різниця між ДМУ і УВ. В ідеальному випадку УВ повинен бути рівним ДМУ.

1. Визначення потенційної врожайності за приходом фотосинтетичної активної радіації.

Понад 90–95 % сухої біомаси рослин складають органічні речовини, що утворюються у процесі фотосинтезу. Тому основний шлях збільшення врожайності – підвищення фотосинтетичної продуктивності рослин, а також коефіцієнтів використання ФАР.

Сумарний прихід ФАР за вегетаційний період, що обумовлює рівень потенційно можливої врожайності, визначається географічною широтою місцевості.

Завдання 1. Розрахувати прихід при 5 %-вому використанні за даними суми ФАР і географічної широти (табл. 2).

Таблиця 2

Зміна сумарного приходу фар залежно від географічної широти

(за M.K. Каюмовим, 1977)

Географічна широта, град	Прихід ФАР млрд. ккал/га	5 % можливого приходу млн. ккал/га
20–30	7–4,8
30–40	4,8–3,2
40–50	3,2–2,0
50–60	2,2–1,8
60–70	2,0–1,2

Конкретна величина загальної ФАР, яка використовується при розрахунку рівню врожаю, визначається за даними про пряму і розсіяну сонячну радіацію за формулою:

Q = 0,42 S' + 0,60 D',

де Q – прихід ФАР, ккал/ га;

S' – сума прямої сонячної радіації, ккал/га;

D' – прихід розсіяної сонячної радіації, ккал/га.

Дані про пряму і розсіяну сонячну радіацію наводяться в агрокліматичних довідниках, найточніші ФАР по конкретному району можуть бути розраховані за даними актинометричної станції або агрометеорологічного посту.

А.А. Нічипорович відзначає, що посіви зернових культур по використанню ФАР можна розділити на наступні групи:

звичайні – 0,5–1,5 %;

добрі – 1,6–3,0 %;

рекордні – 3,1–5,0 %;

теоретично можливі – 5,1–8,0 %.

Потенційну врожайність біологічної маси (ц/га абсолютно-сухої біомаси) визначають так:

ПУ = Q_ФАР · К_{ФАР ,}

100 · q

де Q_ФАР – прихід ФАР за період вегетації рослин, млрд. ккал/га;

К_ФАР – коефіцієнт використання ФАР, %;

Q – калорійність одиниці врожаю органічної речовини, ккал/кг (табл. 3).

Таблиця 3