МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра рослинництва

Методичні вказівки

для самостійної роботи студентів з дисципліни

«Програмування врожаїв»

для студентів скороченої форми навчання агрономічного факультету

Дніпропетровськ - 2014

Методичні вказівки для самостійної роботи студентів 2 курсу (скорочений термін навчання) агрономічного факультету (спеціальність 6.090101 - «Агрономія»). – Дніпропетровськ: Дніпропетр. держ. агр.-екон. ун-т, 2014. – 16 с.

Укладачі: доцент Румбах М.Ю.

Рецензент: професор Ващенко В.В.

Методичні вказівки розглянуті на засіданні кафедри рослинництва

(протокол № від « » 2014 р.), науково-методичній раді агрономічного факультету (протокол № від « » 2014 р.).

Голова методичної ради Н.В. Гончар

1. Визначення потенційної врожайності за приходом фотосинтетичної активної радіації

Понад 90–95 % сухої біомаси рослин складають органічні речовини, що утворюються у процесі фотосинтезу. Тому основний шлях збільшення врожайності – підвищення фотосинтетичної продуктивності рослин, а також коефіцієнтів використання ФАР.

Сумарний прихід ФАР за вегетаційний період, що обумовлює рівень потенційно можливої врожайності, визначається географічною широтою місцевості.

Дані про пряму і розсіяну сонячну радіацію наводяться в агрокліматичних довідниках, найточніші ФАР по конкретному району можуть бути розраховані за даними актинометричної станції або агрометеорологічного посту.

А.А. Нічипорович відзначає, що посіви зернових культур по використанню ФАР можна розділити на наступні групи:

звичайні – 0,5–1,5 %;

добрі – 1,6–3,0 %;

рекордні – 3,1–5,0 %;

теоретично можливі – 5,1–8 %.

Потенційну врожайність біологічної маси (ц/га абсолютно-сухої біомаси) визначають так:

ПУ = Q_ФАР · К_{ФАР ,}

100 · q

де Q_ФАР – прихід ФАР за період вегетації рослин, млрд. ккал/га;

К_ФАР – коефіцієнт використання ФАР, %;

q – калорійність одиниці врожаю органічної речовини, ккал/кг (табл. 1).

Для переходу від врожаю абсолютно сухої біомаси до величини врожаю зерна і побічної продукції при стандартній вологості використовують формулу:

У = 100 × ПУ × Кт,

(100 – W)

де У – врожай зерна і побічної продукції при стандартної вологості, ц/га;

W – стандартна вологість, % (табл. 3);

Кт – коефіцієнт господарської ефективності врожаю, що показує частку його корисної частини в загальній біомасі (табл. 2).

2. Визначення дійсно можливого врожаю по вологозабезпеченості посівів

У Степових районах України однією з важливих умов, які визначають величину максимально можливого врожаю, є забезпеченість рослин вологою. Звичайно, в усіх довідниках і методичних вказівках волога виражається в мм, а на практиці землеробства – у т або м³. Для визначення вологозабезпеченості рослин в т/га кількість опадів в мм необхідно помножити на 10, оскільки 1 мм опадів дорівнює 10 т/га. Якщо враховується середньорічна кількість опадів, то в них використовується тільки 70–80 %, а інші складають непродуктивні витрати на стік та випаровування з поверхні ґрунту.

Середня сума опадів по районах Дніпропетровської області представлена в таблиці.

Дійсно можливий врожай по вологозабезпеченості визначається ґрунтово-кліматичними умовами, що реально складаються при повному і своєчасному використанні всього технологічного комплексу вирощування за наступною формулою:

ДМУ = 100×W/Kw,

де ДМУ – дійсно можливий врожай абсолютно-сухої біомаси, ц/га;

W – запаси продуктивної вологи, що складаються із запасів вологи у шарі 0–100 см до моменту сівби і корисної частини опадів, що випали у період вегетації (на спокійному рельєфі близько 70 %), мм (розраховуються за даними табл. 5);

Kw – коефіцієнт водоспоживання, м³/т або мм/ц.

Цей коефіцієнт є специфічним для кожної культури (табл. 4) і залежить від кліматичних особливостей вегетаційного періоду, рівня родючості, доз добрив і інших чинників.