- •Лекція № 3 Комплексні сполуки
- •1.Загальні відомості про комплексні сполуки
- •2. Номенклатура комплексних сполук
- •3. Класифікація комплексних сполук
- •4. Будова комплексних сполук
- •5. Просторова будова геометрiя) комплексних сполук
- •6 . Ізомерiя комплексних сполук
- •7. Властивості комплексних сполук
- •8. Приклади біокомплексів та їх біологічне значення
4. Будова комплексних сполук
Будова комплексів пояснюється з позицій методів валентних звʼязків, молекулярних орбіталей, теорії кристалічного поля.
Розглянути будову комплексу [Cu(NH3)4]2– з позицій методу валентних звязків.
Комплексоутворювач Cu2+ має таку електронну конфігурацію валентного рівня: [Cu2+] = 3d94s04р0
Сu 2+ мають чотири вакантні орбіталі – одну 4s і три - 4р. Вони є акцепторами електронів.
3d 4s 4p
Ці електронні орбіталі гібридизуються (відбувається sp3-гібридизація), причому утворюється тетраедричний комплексний іон.
Молекула амоніаку має одну неподілену пару електронів і є донором електронів:
. .
Н : N : Н.
Н
При взаємодії Сu2+ з чотирма молекулами амоніаку виникають чотири донорно-акцепторні зв’язки і утворюється комплексна сполука, електронну конфігурацію якої згідно з теорією валентних зв’язків можна зобразити таким чином:
3d sp3
Тут електрони, які належали іону Сu2+, показані суцільними стрілками, а ті, які належали молекулам амоніаку, – пунктирними.
Гiбридизацiя − це процес утворення з атомних орбiталей рiзної · cuмeтpiї орбiталей однакової геометричної форми, рiвноцiнних за енергiєю. Вiдомо, що тип гiбридизацii АО визначається формою орбiталей, якi беругь участь у цьому процесi, та ix числом. Так, за учасnо s i р-орбiталей можливi три типи гiбридизацй; sp- , sp2-, sр3-гiбридизацiя, а за участю d-орбiталей – sp2d-, d2sp3-, sp3d2-гiбридизацiї та iн.
Для встановлення типу гiбридизацiУ АО i властивостей утворених сполук розrлянемо механізм утворення комплексних іонів на прикладі [Co(NH3)6]3+ та [CoF6]3−.
Е
лектронна
конфirурацiя основного стану атома
Кобальту 3d74s2,
а тривалентного йона Со3+
− 3d6.
У процесi комплексоутворення атоми
Нiтрогсну молекул NH3
(донори) вiддають свої вiльнi електроннi
пари акцептору − йону Co(III). Але для того
щоб цi шiсть пар електронiв змогли
розмiститись навколо йона Со3+,
на його орбiталях вiдбувається
перегрупування електронiв таким чином,
що два d-електрони
спарюються, звiльняючи двi d-орбiталi
на 3d-пiдрiвнi.
Вiльнi мiсця на 3d-,
4s-,
4р-пiдрiвнях
займають шiсть пар електронiв атомiв
Нiтрогену молекул NH3,
як показано на схемi:
Отже, за рахунок d2sp3-гiбридизацiї АО йона Со3+ утворилось шiсть рiвноцiнннх звʼязкiв центрального атома з лiгандами, спрямованих у просторi до вершин октаедра. Крiм того, всi електрони цього комплексного йона є спареними, тому вiн матиме дiамагнiтнi властивостi й належить до низькоспiнових комплексiв.
В аніоні [СоF6]3− комплексоутворювач Со3+ не мiстить на d-пiдрiвні електронних пар, а його вiльнi АО займають шiсть йонiв F−, якi мають вільнi пари електронів. Ці йони займають одну 4s-, три 4р- i дві 4d-орбiталi зовнiшнього енергетичного рiвня. Тому такий тип гiбридизації називають sр3d2-гiбридизацією, причому утворений комплексний йон має октаедричну будову. Вiн буде належати до високоспiнових комплексiв, що мають парамагнiтнi властивості.
У
творення
комплексного йона [СоF6]3−
зображено на схемi:
