1.2 Інформаційні системи

Поняття інформаційної системи тісно пов'язане з орієнтованою на неї інформаційною технологією.

Інформаційна система (ІС) – це взаємозалежна сукупність засобів і методів ІТ та персоналу, які використовуються для збирання, зберігання, передачі, опрацювання і надання інформації користувачу задля досягнення поставленої мети. В якості основних технічних засобів переробки інформації використовують ЕОМ і засоби зв’язку, що реалізують інформаційні процеси та видачу інформації, необхідної в процесі прийняття рішень стосовно подальших дій.

ІС є середовищем, складовими елементами якого є люди, комп’ютери, комп’ютерні мережі, програмні продукти, бази даних (БД), різного роду технічні і програмні засоби зв’язку тощо. Хоча сама ідея ІС і деякі принципи їх організації виникли задовго до появи комп’ютерів, проте комп’ютеризація в десятки і сотні разів підвищила ефективність ІС і розширила сфери їх застосування. Комп'ютери, оснащені спеціалізованими програмними засобами, служать технічною базою для ІС. Таким чином сучасна ІС людино-комп'ютерна.

Реалізація функцій ІС неможлива без знання орієнтованої на неї ІТ. ІТ може існувати і поза сферою ІС. Таким чином, ІТ є більш ємким поняттям. Конкретні задачі, які повинні вирішуватися інформаційною системою, залежать від сфери застосування. Наприклад, для оформлення перевізного документу товарному касиру необхідно заповнити безліч реквізитів, що стосуються відправника, експедитора, вантажовласника, перевізника, вантажу, умов та термінів перевезення, таксування тощо. Автоматизоване робоче місце товарного касира (АРМ ТВК) – це ІС, що автоматизує багато функцій під час складання перевізних документів, заощаджує час та підвищує їх якість оформлення, запобігає помилкам.

В залежності від конкретної сфери застосування ІС можуть дуже сильно розрізнятися за своїми функціями, архітектурою і реалізацією. Однак всі вони повинні

1. відповідати поставленим цілям;

2. забезпечувати високий рівень надійності зберігання даних і ефективності доступу до них;

3. бути контрольованими, а також легко зрозумілими в користуванні на інтуїтивному рівні.

1.3. Структура іс

Структуру ІС складає сукупність окремих її частин, виділених за певною ознакою. Загальну структуру ІС можна розглядати як сукупність двох частин: функціональної та забезпечувальної.

Функціональна частина складається з функціональних підсистем і визначає основні функції (задачі), що розв’язують за допомогою ІС. Наприклад для АСК – це комплекс підсистем і задач керування об’єктом, для САПР функціональна частина – це комплекс проектних процедур, виконуваних за допомогою ЕОМ тощо.

Серед основних підсистем забезпечувальної частини ІС, як правило, виділяють інформаційне, технічне, математичне, програмне, організаційне і правове забезпечення (див. рис. 1).

Рис. 1. Структурна схема автоматизованої інформаційної системи

Правове забезпечення – це сукупність правових норм, визначальних для створення юридичного статусу і функціонування ІС, регламентуючих порядок отримання, опрацювання і використання інформації, права, обов’язки і відповідальність персоналу.

Організаційне забезпечення – це сукупність методів та засобів, що регламентують взаємодію працівників з технічними засобами і між собою в процесі розробки та експлуатації ІС.

Організаційне забезпечення створюється за наслідками передпроектного обстеження і реалізує наступні функції:

1. аналіз існуючої системи керування організацією, де використовуватиметься ІС, і виявлення задач, що підлягають автоматизації;

2. підготовку задач для рішення на комп’ютері, включаючи технічне завдання на проектування ІС і техніко-економічне обґрунтовування;

3. розробку керівних рішень стосовно складу і структурі організації, методології рішення задач, спрямованих на підвищення ефективності системи керування.

Математичне та програмне забезпечення ІС — це сукупність математичних методів, моделей, алгоритмів і програм, спрямованих на реалізацію цілей і задач ІС, а також на нормальне функціонування технічних засобів.

До засобів математичного забезпечення відносяться:

1. засоби моделювання процесів і явищ;

2. типові задачі;

3. методи математичного програмування, математичної статистики, теорії масового обслуговування тощо.

До засобів програмного забезпечення (ПЗ) відносяться:

1. Загальносистемне ПЗ - це комплекс програм, орієнтований на користувачів і призначений для вирішення типових задач опрацювання інформації, розширення функціональних можливостей комп’ютерів, контролю і керування процесом опрацювання даних.

2. Спеціальне ПЗ є сукупністю програм, розроблених під час створення конкретної ІС. До його складу входять пакети прикладних програм, що реалізують розроблені моделі і відтворюють функціонування реального об’єкту.

Технічне забезпечення ІС складається з обчислювальних комплексів та окремих ЕОМ, що здійснюють опрацювання інформації; пристроїв введення і відображення інформації, що призначені для спілкування користувача з ІС; систем передачі даних, що зв’язують ЕОМ між собою та з пристроями введення-видображення інформації.

Інформаційне забезпечення ІС — це сукупність єдиної системи класифікації і кодування інформації, уніфікованої системи документації, схема інформаційних потоків, циркулюючих в організації, а також методологія побудови БД. Інформаційне забезпечення призначене для своєчасного формування і надання достовірної інформації для ухвалення керівних рішень.