4. Професійний відбір операторів

Повний цикл профвідбору і формування робочих груп операторів передбачає такі основні етапи:

1) Визначення чисельності групи (на основі аналізу трудозатрат, тобто обсягу роботи даної групи);

 2) Визначення організаційної структури групи (в залежності від характеру вирішуваних задач, від інформаційних зв’язків їх інтенсивності).

Відбір операторів в робочу групу (бригаду) здійснюється на основі підбору і використання відповідних психодіагностичних методик, а також за допомогою спеціальних процедур комплектування груп операторів, котрі передбачають наступні підетапи:

- зпочатку основна увага надається індивідуально-психологічним особливостям претендентів (через тестування, спостереження та співбесіду);

- потім за допомогою спеціально організованних процедур (чи в реальних обставинах ) виявляються спонтанні контакти всередині групи;

- особливого значення надається вивченню поведінки групи в естремальних умовах, нерідко спеціально створених (це дає змогу проявитись лідерам, тим хто "співробітничає ", а також ігнорованим і тим, хто явно не "вписується" в спільну групову роботу);

- на завершальних етапах відбору проводиться інтегративна оцінка групи (наскільки вона відбулася як працездатний колектив);

- далі продовжується формування групи в процесі групового навчання.

При підборі екіпажів і змін застосовується поняття "сумісність". Згідно різних уявлень, сумісність соціально-психологічна подібна до сумісності органів в тілі, груп крові, її інколи називають психофізіологічною. Більше тридцяти років здійснювались спроби розробити тести сумісності, але проблема підбору досі залишається не вирішеною: конфлікти та напружені стосунки й далі залишаються причинами нещастних випадків, аварій й катастроф. Тому, замість концепції сумісності, яку задовільно реалізувати на практиці неможливо, пропонується ідея формування в трудовій групі взаємного прийняття, розуміння, швидкої і легкої координації рухів. Це не якості окремого спеціаліста, а команди в цілому. Разом взяті, ці якості утворюють те, що називається "спрацьованісттю".

Керування робочою групою операторів передбачає вирішння таких основних завдань: 

 1) організація оптимального розподілу функціональних обов’язків між членами групи;

2) спеціальна підготовка і навчання керівників групи навичкам управління малою групою;

3) формування групових норм і цінностей, що сприяють успішній роботі;           4) проведення заходів, що перешкоджають утворенню замкнутих підгруп (при загальній кількості 4-5 чоловік).

Професійний відбір – це система заходів, що дає змогу відібрати для роботи за певною спеціальністю осіб, в яких найкраще виражені необхідні психофізіологічні якості ( Ю.К.Стрелков).

Здійснюється професійний відбір за такими принципами:

І. Принцип етапності.

Найбільш перспективним є проведення трьох-етапного добору фахівців.

1. Добір за медичними показниками.

Завдання полягає в тому, щоб виключити осіб, що за станом здоров'я не можуть виконувати ті чи інші види діяльності.

2. Визначення ступеня психофізіологічної готовності особистості для виконання професійних обов'язків чи для навчання.

Основними труднощами тут є встановлення об'єктивних критеріїв. Ці критерії не можуть бути строго фіксованими, вони змінюються під впливом ряду умов, і зокрема факторів зовнішнього середовища, припустимого часу тренування і навчання і т.д. Звідси випливає необхідність розподілу всього контингенту, що відбирається, на три групи: безумовно придатних, умовно-придатних і непридатних. До безумовно придатного відносяться особи, які будуть успішно виконувати свої професійні обов'язки. До групи умовно-придатних відносять: особи, які будуть справлятися зі своїми обов'язками, але у своїй роботі будуть допускати помилки, обумовлені деякими змінами параметрів діючих на них факторів; особи, які потребують збільшення термінів навчання і зміни режимів тренування. У групу непридатних будуть входити всі ті особи, робота яких як фахівців може знизити ефективність і надійність СЛМ.

3. Контрольний.

Задачі: своєчасне виявлення серед осіб, що навчаються чи вже працюють тих осіб, які не можуть виконувати свої функції внаслідок появи несприятливих змін їх стану; визначення точності і правильності перших етапів добору і виявлення їх слабких сторін.

ІІ. Принцип активного добору.

В даний час існує тенденція звузити контингент осіб на операторські посади, шляхом підвищення вимог. Під активним добором розуміється максимальне пристосування систем відображення й органів керування машиною до функціональних характеристик оператора; раціональна автоматизація ряду операцій; розробка ефективних систем навчання; оптимізація режимів тренування; впровадження засобів підвищення функціональних характеристик людини.

Показники якості методик, що використовуються для відбору на операторські посади:

Інформативність - здатність методики надавати найбільше повну інформацію про стан функції.

Адекватність - відповідність даних, отриманих за допомогою цієї методики, тим, які можна було б одержати при дослідженні функції в реальних умовах.

Прогностичність - обумовлює найбільш повне розкриття майбутніх властивостей, тієї чи іншої психофізіологічної якості при реальній роботі чи навчанні фахівця.

Вимоги до методик

1) Методика повинна фіксувати динаміку досліджуваної функції в процесі працездатності.

2) Кожен добір носить статистичний характер, тобто мова йде про більшу чи меншу ймовірність збігу прогнозу, зробленого при доборі, з фактичними показниками навчання і якістю роботи зі спеціальності.

3) Психологічне вивчення людини повинне проводитися комплексно.

4) Облік ролі різних факторів, які впливають на людину, їх впливу на поведінку і на виконання нею своїх професійних обов'язків.