2.3 Характеристика швейних ниток

У швейному виробництві для скріплення деталей виробів в основному застосовують швейні нитки. Промисловість випускає швейні нитки різного призначення: одля одягу, вишивальні, в'язальні, взуттєві, хірургічні та ін.

Швейні нитки для одягу розрізняють за волокнистим складом: натуральні - бавовняні, лляні й шовкові; з хімічних волокон і ниток - штучні, віскозні, полінозні і синтетичні поліамідні, поліефірні.

Технологічний процес виготовлення швейних ниток складається з ряду операцій: трощіння - з'єднання двох або трьох ниток вихідної пряжі (гребінної або кардної); скручування в напрямку Z (за годинниковою стрілкою) або S (проти годинникової стрілки); відварювання; фарбування (в чорний або інший колір) або відбілювання; обробки матової для додання слабкого блиску (покривають тонкою плівкою парафіну або воску) або глянцевої для додання сильного блиску (покривають крохмальним апретом). Остаточна крутка ниток повинна мати напрям, протилежний напрямку попередньої крутки . Це робить структуру нитки стабільною і монолітною.

Розрізняють нитки: багатокручені, одержані остаточним скручуванням вихідних ниток (пряжі) в 2 або 3 складання ; двохкруточні, одержані попереднім скручуванням вихідних ниток в 2 або 3 складання, а потім остаточним скручуванням цих ниток в 2, 3 або 4 складання.

Для проектуємого виробу підібрані поліефірні нитки № 40 в тон тканини штанів, які є дешевими (так як сировина синтетична), міцними, стійкими до стирання, тобто надійними (з тієї ж причини), що імпонує для виробу повсякденного призначення.

3 Унормовані вимоги до виробу

3.1 Вимоги нд до матеріалів для одягу

Обравши повсякденне призначення виробу, умови та сезон його використання, характеристики, якими він має володіти (висока гігроскопічність, повітропроникність, надійність, комфорт, невисока вартість, легкість догляду, приємний зовнішній вигляд і т.д.), модні тенденції, які є важливими, так як штани призначені для жінок молодшої вікової групи, стало зрозумілим, що тканина повинна бути з натуральної сировини з незначним домішком синтетичного волокна, аби надати штанам даного призначення меншої зминаємості, надійності, більшого розривного навантаження, стійкості до стирання, а також здешевити їх.

З метою забезпечення споживачів продукцією належної якості, виробникам необхідно дотримуватися обов’язкових та рекомендованих вимог нормативних документів. Саме тому, відповідно до поставлених вимог підібраний відповідний стандарт, який дозволяє проконтролювати шлях від виготовлення тканини до її транспортування та зберігання.

Дсту гост 21790:2008 «Тканини бавовняні і змішані одежні»

Область застосування

Даний стандарт розповсюджується на готові і сурові бавовняні і змішані одежні тканини, призначені для виготовлення виробів пальтово-костюмного асортименту.

Терміни і визначення

Тканина змішана – тканина, виготовлена з пряжи, яка містить бавовняне волокно з вкладенням не більше 50 % хімічних волокон чи ниток.

Технічні вимоги

Тканини виготовляють у відповідності з вимогами діючого стандарту, технічних описів і типових технологічних режимів.

Тканини виготовляють із змішаної пряжи по ГОСТ 6904 та іншому

нормативному документу.

Готові тканини по художньо-естетичним показникам повинні відповідати зразкам-еталонам, затвердженим у відповідності з вимогами ГОСТ 15.007. Готові тканини по зовнішньому вигляду повинні відповідати зразкам-еталонам, затвердженим в установленому порядку.

Стійкість фарбування повинна відповідати вимогам.

Тканини випускають мерсеризованими і не мерсеризованими.

Зміна розмірів після мокрої обробки готових тканин повинна відповідати вимогам.

Номінальні ширини готових тканин з кромками відповідають цілому числу від 70 см і більше, яке закінчується на нуль або п’ять.

Допустиме відхилення по ширині тканини для ширини 150 см становить 2,0 см.

Розривне навантаження і стійкість до стирання готових тканин повинні відповідати вимогам.

Розривне навантаження і стійкість до стирання готових тканин повинні відповідати вимогам.

Допустиме відхилення поверхневої щільності готових тканин - не менше мінус 5%. Допустиме відхилення числа ниток на 10 см для готових тканин, %:

± 2,0 – по основі;

± 3,0 – по утку.

Фізико-гігієнічні показники повинні відповідати вимогам, які вказані в табл.1:

Таблиця 1 – Фізико-гігієнічні показники

Назва тканини	Повітропро-никність, дм3/м2*с, не менше	Гігроскопічність, %, при відносній вологості 98 %, не менше	Питомий поверхневий електричний опір, Ом, не більше	Вміст вільного формальне-гіду, мкг/г, не більше
Змішані з поверхневою щільністю до 220 г/м2	50	6,0	1012	1000

Сортність готових тканин – по ГОСТ 161.

В технічному описі на конкретну заправку (артикул) готової тканини повинні встановлюватись наступні показники: склад сировини, лінійна щільність пряжи, число ниток на 10 см по основі і утку, поверхнева щільність, ширина тканини, розривне навантаження, стійкість до стирання по площині і зміна розмірів після мокрої обробки готової тканини, вид обробки і переплетення.

Тканини, які відрізняються лише шириною, виготовляють по одному технічному опису.

Маркування

Первинне маркування тканин – по ГОСТ 30084 з вказуванням зміни розмірів після мокрої обробки.

Транспортне маркування – по ГОСТ 7000.

Упаковка

Первинне пакування тканин – по ГОСТ 8737.

Упаковка тканин для транспортування і зберігання – по ГОСТ 7000.

Правила приймання

Приймання побутових тканин - по ГОСТ 20566.

Вимоги безпеки

Пряжа, а також всі текстильні допоміжні речовини, оздоблювальні препарати і барвники, які застосовуються в процесі виробництва тканин, повинні випускатися по нормативному документу, узгодженому в установленому порядку з органами охорони здоров’я.

Транспортування і зберігання

Транспортування і зберігання тканин – по ГОСТ 7000.

Для ниткових з’єднань в даному виробі, на основі вже проаналізованих вище даних, були підібрані нитки № 40 із 100 %-м вмістом поліефірного волокна в тон основної тканини, які характеризуються високою стійкістю до стирання, значним розривним навантаженням, невисокою ціною, гладкістю, стійкістю пофарбування та стійкістю до дії світлопогоди, міцністю та надійністю.

Був підібраний стандарт, який дозволяє проконтролювати шлях від виготовлення ниток до їх транспортування та зберігання, на основі поставлених вимог до виробу.