2 Сучасний асортимент матеріалів для виготовлення сукні жіночої повсякденного призначення

2.1 Характеристика матеріалів для верху одягу

За призначенням костюмні тканини поділяються на тканини для відомчих, спеціальних, спортивних та святкових костюмів. За волокнистим складом їх випускають бавовняними, вовняними та змішаними - шовковими. Найбільшу частину асортименту складають вовняні тканини.

Тканини виробляють різними простими та дрібновізерунковими переплетеннями, використовують різні за структурою види пряжі та ниток, різні оздоблення, які покращують властивості тканин та їх зовнішній вигляд. За характером забарвлення тканини випускають меланжевими, строкатими, гладкофарбованими та меланжево-строкатими. За фактурою вони можуть мати чіткий ткацький малюнок переплетення на поверхні, незначний начісний ворс, деякі види тканин випускають з запресованим ворсом.

Тканини повинні мати приємний зовнішній вигляд, за оформленням та забарвленням відповідати напрямку моди та сучасному стилю. Крім того, тканини повинні бути зносостійкими та формостійкими, мати міцне фарбування та стійкість до забруднення, низьку пілінгуємість, усадку та зминання.

Для костюмів весняно-літнього сезону використовують бавовняні, шовкові або полегшені вовняні тканини, а для костюмів осінньо-зимового сезону - вовняні камвольні або тонкосуконні тканини.

Костюмні тканини весняно-літнього призначення повинні бути легкими, еластичними, світлих кольорів, мати підвищену повітропроникність і невисокі теплозахисні властивості.

Костюмні тканини осінньо-зимового призначення повинні мати знижену повітропроникність та добрі теплозахисні властивості.

Для виробу даного асортименту і призначення пропонуються змішані бавовняні тканини (з додаванням хімічних волокон). Бавовняне волокно характеризуються підвищеною відносною щільністю (60-90%) та поверхневою щільністю (200-400 г/м²), а також високою міцністю, низькою розтяжністю та добрими гігієнічними властивостями, що є необхідною умовою для виробу повсякденного призначення. Що стосується синтетичного домішку, то він надає тканині більшої зносостійкості, економічності, меншої зминаємості, і в цілому продовжує строк експлуатації швейного виробу, що є , безперечно, важливим.

2.2 Характеристика прокладкових матеріалів

Матеріали для прокладок дуже різноманітні за технологією виготовлення, волокнистим складом, структурними характеристиками, оздобленням та призначенням. Для виготовлення прокладок в одязі використовують тканини та неткані матеріали різних способів виготовлення, штучні вироби текстильної галантереї (прикладні стрічки). Більшість з цих матеріалів випускають з клейовими регулярними покриттями, як того вимагає сучасна технологія швейного виробництва.

За волокнистим складом прокладкові матеріали випускають бавовняними, лляними, напівлляними та шовковими з суміші хімічних волокон. За структурою - щільними, за оздобленнями - апретованими, з різними спеціальними насиченнями, які надають матеріалам необхідну жорсткість та формостійкість.

Прокладкові матеріали повинні бути малорозтяжними, пластичними, міцними, мати достатню жорсткість, але не бути грубими. За основними структурними показниками та технологічними властивостями (усадкою, розтяжністю, товщиною, щільністю, масою) вони повинні відповідати матеріалам верху.

Для даного виробу в якості клейової прокладки пропонується використовувати дублерин – клейовий прокладковий матеріал, основними перевагами якого є м'якість, драпіруємість. Володіє легкістю, пружністю, гарно тримає форму, дає невелику посадку, не обсипається. Вибір зумовлений тим, що дублерин використовується для стійкості й надання форми тканини деталей виробів, має високі показники гігроскопічності та повітропроникності.

Для дублювання поясу штанів, верхніх зрізів кишень, гульфіка та відкоска використовуватиметься підібраний матеріал.