2. Термінологічно-категоріальний апарат дослідження. Поняття контент-аналізу та методика його здійснення у педагогічному дослідженні.

Термінологічний апарат дослідження. Плануючи дослідження, дослідник відбирає і впорядковує необхідні робочі терміни - поняття.

Здатність одного і того ж слова виражати різні поняття веде до неясності в міркуваннях. Тому в науці користуються словами-термінами, які точно передають зміст наукових понять. Прикладом наукових понять є освіта, навчання, виховання, розвиток, активність дошкільників, технології навчання та виховання та ін.

Приклад:

Тема: «Формування ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей до шкільного віку».
Категорійний апарат:	Цінності, ціннісні орієнтації, ціннісне ставлення, здоров’я → ↓ Ціннісне ставлення до власного здоров’я

У роботі з науковими текстами, що містять відповідні наукові терміни, поняття, категорії часто використовують метод контент-аналізу. Контент-аналіз (англ. сontent – зміст) – метод кількісного та якісного аналізу змісту досліджуваного поняття (понять). Він дозволяє з’ясувати, хто з науковців досліджував дане поняття та який зміст у нього вкладав (якісний аналіз). Здійснювати контент-аналіз на цьому етапі слід, фіксуючи дані у вигляді таблиці 1.

Приклад:

Таблиця 1

Контент-аналіз поняття «національне виховання» у педагогічній літературі

№ з/п	Автор (и), джерело	Зміст поняття (визначення)	Істотні (категорійні) ознаки поняття
1.	С.Карпенчук С.Г.Карпенчук. Теорія і методика виховання. – Київ, 1997. – С.20	Національне виховання є конкретним історичним виявом загальнолюдського гуманістичного та демократичного виховання.	Гуманістична парадигма виховання у конкретно історичному вимірі
2.	М.Фіцула Фіцула М. Педагогіка. Київ, 2005. – С.20	Національне виховання – це виховання дітей на культурно-історичному досвіді рідного народу, його традиціях, звичаях, обрядах, багатовіковій мудрості, народності.	Культурно-історичний досвід народу, його традиції, звичаї, обряди у вихованні
3.	…	……………………………..	……………………….

Кількісний аналіз передбачає статистичну обробку отриманих даних у процесі аналізу сутності поняття, що досліджується. Це дозволяє з’ясувати, кількість підходів до трактування досліджуваного поняття, а також науковців, що розробляли ці підходи. На цьому етапі здійснення контент-аналізу дані фіксуються у вигляді таблиці 2.

Приклад:

Таблиця 2

Категорія «духовність» у системі психолого-педагогічних понять

№ з/п	Істотні (категорійні) ознаки поняття	Дослідники	К-сть авторів
			Абс.	у %
1.	Удосконалення внутрішнього світу, вищі почуття, вищі переживання.	Т.В. Гріневич, М.Л. Мандрика, Н.Г. Карпунова, В.І. Войтко, А.Н. Євгеньєва, Ж.М. Юзвак, С.І. Ожогов, В.В. Знаков, М.Г. Стельмахович, В. Даль.	10	27%
2.	Вищі цінності	Л.П. Буєва, В.П. Зінченко, Т.Г. Аболіна, В.В. Ярименко, О.М. Лінчук, Л.М. Олексюк, В.Д. Діденко, В.Г. Федотова.	8	22%
3.	Інтелект, здатність до пізнання	А.В. Петровський, М.Г. Ярошевський, А.К. Уледов, В.І. Слободчиков, Т.А. Хоральська, Г.А. Балл, М. Вебер.	7	19%
4.	Віра в Бога, зв’язок з космосом	К.В. Акопян, А.І. Зелиниченко, М.О. Бердяєв, М.О. Булгаков, П.А. Флоренський, Т.О. Хорольська, С.Б. Кримський.	7	19%
5.	Незалежність від матеріально-фізичного досвіду	К.В. Акопян, А.І. Комарова, Р.А. Арунтевський, Т.В. Гриневич, В.І. Ксенофонтов.	5	14%