Відображення виробничих функцій і компетенцій психолога в завданнях практики

Виробнича функція	Компетенції
Науково-дослідницька функція	Соціально−особистісні і інструментальні
Освітньо - виховна функція	Загально та спеціалізовано професійні
Діагностично-консультативна функція	Спеціалізовано-професійні та інструментальні
Виробничо-управлінська функція	Спеціалізовано−професійні та особистісні
Соціально-технологічна функція	Соціально−особистісні та інструментальні
Реабілітаційно-профілактична функція	Спеціалізовано-професійні та інструментальні

На підставі аналізу виробничих функцій фахівця з урахуванням переліку об’єктів (або предметів) його праці встановлюється структура його професійної діяльності (праці). У відповідності до посад, що може займати випускник вищого навчального закладу, він придатний до виконання виробничих функцій (здійснення певних типів діяльності) та типових для даної функції задач діяльності. Кожній задачі відповідає система умінь щодо вирішення цієї типової задачі діяльності, рівня їх сформованості та інтеграції умінь в професійні компетенції. Далі зупинимося на цих виробничих функціях більш детально.

Науково-дослідницька виробнича функція психолога передбачає його уміння реферування та творчий аналіз наукової літератури з психологічної проблематики, участь у розробці та виконанні заходів із психологічного супроводження проведення наукових досліджень. Вона відображає стійкій інтерес до психології людини на соціально−особистісному рівні компетенцій і вміння проводити дослідження на інструментальному рівні.

Освітньо - виховна включає вивчення психологічних характеристик навчально-виховного процесу у закладах середньої та вищої школи, проведення профорієнтаційної роботи серед різних верств населення, організацію та проведення пропагандистської, просвітницької робіт серед населення, організацію та проведення виховної роботи у школі та спеціальних закладах і установах, викладання психологічних дисциплін у загально - освітній школі та вищих навчальних закладах. Це передбачає формування загально та спеціалізовано професійних компетенцій в реалізації освітньо−виховного процесу.

Діагностично-консультативна виробнича функція психолога передбачає проведення їм психодіагностичного обстеження клієнтів (тощо впроваджування програми діагностики психологічних особливостей особистості, її поведінки у групі, враховуючи положення професійної етики, проведення спостереження за психічним станом особистості, оцінювання рівню розвитку психічних процесів особистості); проведення психологічної експертизи у прикладних сферах діяльності; розробка рекомендацій та проведення консультацій, щодо професійного трудового та соціального самовизначення клієнта (вивчення особливості клієнта, закономірностей психічної діяльності, типів, характеру, психічних станів, чинників, що впливають на якість функціонування психіки людини у різних видах життєдіяльності; формувати пропозиції щодо надання психологічних рекомендацій та консультацій населенню, сприяти проведенню психоконсультаційної роботи); психологічна допомога дорослим, батькам та дитині з вадами психологічного розвитку; корекція девіантної поведінки дітей та дорослих (діагностувати особливості девіантної поведінки дітей та підлітків та визначати адекватні методи психологічної корекції, приймати участь у проведенні індивідуального та групового тренінгу людей, які потребують медично - психологічної допомоги, вивчати психологічні чинники та впроваджувати профілактичні заходи проти вживання наркотиків та алкоголю, координувати власну взаємодію з батьками, громадськістю у застосуванні методів психологічного впливу в залежності від вікових та індивідуальних особливостей, визначати рівень впливу мікро - і макросередовища на особистість з метою запобігання та корекції девіантної поведінки) [14]. Здібність вирішувати ці професійні завдання свідчить про формування спеціалізовано-професійних та інструментальних компетенцій.

Виробничо-управлінська функція передбачає виявлення психологічних властивостей і якостей людини при проведенні профдобору, відбору, навчання та адаптації персоналу; експертну оцінку стану людини та впровадження рекомендацій з оптимізації трудової діяльності; проведення соціально-психологічної та ергономічної експертизи на відповідність діючим нормативним вимогам; обґрунтування функціональної структури управління з урахуванням психологічних чинників; аналіз психологічного клімату та між- особистісних стосунків в організації.

Соціально-технологічна виробнича функція включає реферування та аналіз соціально-психологічної інформації по даній проблематиці; моніторинг соціально-психологічних явищ у групах та суспільстві; дослідження динаміки суспільно-політичних поглядів, аналіз соціальних відносин, настроїв, установок різноманітних груп людей; розробку соціально-психологічних заходів, пропагандистських, рекламних та PR-акцій по формуванню іміджу політичних партій,їх лідерів, а, також, виробничих, громадських та інших організацій. Спеціалізовано−професійні та особистісні компетенції необхідні для вирішення завдань виробничо−української та соціально−технологічної виробничих функцій.

Реабілітаційно-профілактична – це участь психолога в організації психологічного захисту громадян у кризових ситуаціях. Реалізація програми реабілітаційних заходів; визначення обсягу та характеру необхідної допомоги, як складової соціальної роботи з населенням; проведення бесід, спостережень за життям, побутом та психічним станом своїх клієнтів. Організація психотерапевтичної допомоги різним верствам населення [14]. Спеціалізовано-професійні та інструментальні компетенції ґрунтують ці виробничі функції.

Таким чином, йде поступове ускладнення розв'язуваних студентом-практикантом завдань, їх поетапність і послідовність в закріплені знань і умінь. Це визначає один з аспектів педагогічного компонента практики, що розглядає студента як суб'єкта навчання. З іншого боку при розгляді студента-практиканта як суб'єкта професійної діяльності, педагогічний компонент проходження практик включає в себе рішення проблем підвищення ефективності здійсненого їм психологічного супроводу виховання і навчання. Нові задачі, які постають перед навчально-виховними закладами, потребують озброєння педагогів передовими методами та прийомами навчання та виховання, а також опанування ними досягнень педагогічної та психологічної наук у галузі вивчення індивідуальних особливостей школяра та психологічний супровід процесів навчання і виховання. Студент-практикант, виконуючи завдання практики, здійснює свою діяльність в межах освітньо- виховної діяльності бази практики. Наприклад, працюючи на виробничої практиці в школі, студент-практикант здійснює роботу по психологічному супроводу навчально-виховного процесу у межах завдань психологічної служби школи. Мета практики визначає її зміст, переломлюється в завданнях, які ставляться перед студентами. Їх взаємозв'язок розкрито в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3.